Із чим це пов'язано

  • Це пов’язано із жорсткою монетарною політикою, необхідною для зниження інфляції до цілі, та стриманою фіскальною політикою, зумовленою погашенням значних обсягів державного боргу цього року.
  • Крім того, очікується зниження врожаю зернових після рекорду, який зробив сільське господарство основним драйвером економічного зростання у 2018 році.
  • Додатковим чинником буде поступове уповільнення глобальної економіки та обсягів світової торгівлі, зокрема через вплив протекціоністських заходів у світі.

Читайте також: Регулятор прогнозує уповільнення інфляції до 6,3%

Ключовим рушієм економічного зростання залишиться приватне споживання завдяки подальшому збільшенню реальних доходів населення – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону.

Інвестиційна активність уповільниться, проте залишатиметься джерелом істотного попиту на інвестиційний імпорт. Відповідно, імпорт в реальному вимірі зростатиме швидше, ніж експорт, навіть в умовах відновлення експортоорієнтованого промислового виробництва та рекордного експорту зернових. Тому внесок чистого експорту у ВВП залишатиметься від’ємним, хоч і зменшиться.

Прогноз щодо темпів зростання економіки у 2020-2021 роках

З наступного року реальне зростання економіки почне прискорюватися: до 2,9% та 3,7% у 2020 та 2021 роках відповідно.

Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після зменшення невизначеності щодо політичної ситуації.

Дефіцит поточного рахунку після розширення у 2018 році до 3,6% ВВП коливатиметься у межах 3-4% ВВП упродовж цього і наступного років. У 2019 році він звузиться до 3,1% ВВП завдяки рекордному врожаю кукурудзи попереднього року та зниженню цін на енергоносії.

У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться внаслідок скорочення обсягів транзиту газу, зниження врожаю зернових та зростання інвестиційного імпорту після закінчення виборчого циклу.

Розширення торговельного дефіциту буде компенсоване подальшим збільшенням приватних грошових переказів у результаті зростання доходів трудових мігрантів за кордоном.

Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу залишається співпраця з МВФ та відносно сприятливі умови доступу до міжнародних ринків капіталу.

Нагадаємо, правління НБУ ухвалило рішеннязалишити облікову ставку на рівні 18,0% річних.