МВФ нас не кине, але на активність зовнішніх інвесторів розраховувати не варто. Головна загроза всередині країни — панічні настрої населення, а бюджет, імовірно, доведеться переглянути. Такі тези озвучив у своїй колонці на «НВ» екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. «Мінфін» публікує скорочений варіант.
Для економіки воєнний стан – завжди мінус. Це крайня міра, і я сподіваюся, що всі можливі варіанти розглянули, й іншого виходу не було.
Як це відіб'ється всередині країни і ззовні? Очевидно, що це надзвичайно негативний сигнал для інвесторів. Вони вже звикли до того, що війна стихла, і хоч на міжнародній арені ми підтримуємо значимість військових дій, але у відношенні до інвесторів намагаємося цей фактор згадувати по мінімуму. Зараз же це дуже голосно зазвучало на весь світ.
В умовах передвиборної кампанії, а тепер і воєнного стану, про притоки інвестицій можна забути. Як і про приватизацію. Поки державний фонд буде залишатися, а потім ще буває своєрідний післясмак. Цей період, як на мене, триватиме не менше півроку – все це відлякає інвесторів.
Подивимося на ситуацію всередині країни. Звичайно ж, найбільший фактор – це паніка. Вчорашні і сьогоднішні події не схожі на активне використання воєнного стану. Тому я сподіваюся, що все залишиться на такій стадії, і якогось впливу на підприємства, що передбачається указом, не буде.
Залишається фактор невпевненості і паніки – він короткостроковий. Проте, цей фактор вплине на курс валюти. Все залежить від того, як буде реагувати Національний банк – їм тут потрібно бути більш гнучкими.
Скажу ключове: я не дуже добре сприймаю ті повідомлення, які зараз понеслися. Мовляв, все буде добре і спокійно: і охорона здоров'я буде працювати, і економіка. Наші люди не люблять, коли їх заспокоюють, – це має зворотний ефект. Просто кожному треба зрозуміти свою роботу і менше коментувати – навіщо роздувати? Це породжує тільки паніку і невпевненість.
Що стосується підтримки МВФ і Світового банку, то я впевнений: жодних затримок не буде. Підтримку буде надано, адже факт агресії всім очевидний. І в таких ситуаціях партнерів зазвичай не кидають: ми отримаємо і транш від МВФ, і кредит Світового банку, і макрофінансову допомогу. Тут сумнівів немає.
Але якщо подивитися на бюджет наступного року, то потрібно переглянути кілька факторів. По-перше, доходи від приватизації: їх традиційно закладають, але там нічого не відбувається, і цього року гарантовано отримаємо нуль. Я б також переглянув вартість запозичень – все буде однозначно дорожче. Я думаю, що будуть спроби збільшити витрати на оборону, що зрозуміло і можна підтримати. Однак зазвичай до цього йдуть паровозом люди, які на цьому заробляють, а ще поряд стоять силовики.
Тобто бюджет, найімовірніше, доведеться переглядати. Це означає, що переговори з МВФ, найімовірніше, доведеться провести ще раз. І якщо вони підтримають нас зараз, то наступного разу вимагатимуть балансування бюджету, виходячи з нових реалій.
Реалістичне економічне зростання потрібно буде коригувати в меншу сторону. Наскільки саме, я не знаю – в залежності від розвитку ситуації з торгівлею на Азовському морі. Переміщення вантажів може істотно вплинути на економічне зростання, і хоч частина з них уже переводиться в інші порти, вони також перевантажені через пік вивезення врожаю. А це явне порушення логістики, яке безсумнівно вплине на економіку.
Скільки це буде в цифрах – потрібно ще з'ясувати. Але блокада східних регіонів в лютому минулого року, наприклад, коштувала нам близько 1% ВВП. Хоча спочатку ми розраховували приблизно на 1,8%. Тобто ефект буде однозначно – і його треба передбачити у бюджеті.