Більше про ситуацію на ринку праці в Польщі, та як це вплине на трудову міграцію українців, описано в «Інфляційному звіті» НБУ за жовтень. «Мінфін» вибрав найцікавіші моменти.
У розпал економічної кризи 2014–15 років потік трудових мігрантів з України стрімко зростав. На фоні значного погіршення відносин з Росією головним напрямком для заробітчан стала Польща. Західна сусідка України на той момент потребувала притоку робочої сили: її власна молодь та працездатні люди середнього віку масово виїжджали до більш розвинутих країн ЄС.
Польща пропонувала українським робітникам офіційне працевлаштування та зарплати, що були значно вищі українських. А зважаючи на територіальну близькість до західних регіонів України та відсутність мовного бар’єру, кількість бажаючих працювати у Польщі збільшувалася з року в рік.
Останні півтора року економіка Польщі розвивалася стрімкими темпами: у 2017-му реальний ВВП зріс на 4,6 % р/р, а у II кварталі 2018 року — на 5.1 % р/р. Зростання економіки розігрівало ринок праці, породжуючи ще вищий попит на робітників. Особливо чітко це спостерігалося в секторі підприємств, де зайнято 57 % робочої сили.
У першій половині 2018 року найбільше вакансій було в промисловості, будівництві, торгівлі. Однак показники індексу кількості вакансій, опубліковані в інтернеті, сигналізували про зниження темпів створення нових робочих місць. Це підтвердили й результати моніторингу підприємств, проведеного Нацбанком Польщі (НБП) у липні 2018 року.
Польські працедавці не могли знайти кандидатів на вільні робочі місця, особливо на позиції низової (25,1 %) та середньої (14,9 %) ланки. Дефіцит робочої сили відчули великі компанії, де працюють понад 250 співробітників (62,4 %), та підприємства промислового сектору (74,7 %).
Понад чверть компаній, зокрема підприємства виробничого сектору та великі компанії, для «латання дірок» серед персоналу наймали працівників з України. За опитуванням Personnel Service, проведеним на початку другого півріччя 2018 року, понад 16,8 % польських роботодавців планували протягом наступних 12 місяців залучити українських робітників.
Чим Польща приваблює українських «заробітчан»
- територіальна близькість — 52 % опитаних;
- вищий рівень заробітних плат — 51,3 %.
У 2015-му середній чистий дохід українського працівника в Польщі перевищував середній дохід в Україні на $390. Особливо відрізнялася оплата в будівельній галузі — на $573. У липні 2018 року більше половини мігрантів отримували від $674 до $944, залежно від кількості відпрацьованих годин.
Станом на липень 2018 року майже 80 % українських «заробітчан» користувалося спрощеною процедурою працевлаштування для короткотермінового заробітку: понад 50 % опитаних працювали у Польщі 1–3 місяці, ще 27,8 % — 3–6 місяців. Трохи більше третини приїжджали в Польщу3 рази і більше, а 57,5 % респондентів планували повернутися найближчим часом. 74 % опитуваних не збиралися залишатися на постійне проживання.
Читайте також: Повз касу: як Україна втрачає «заробітчан» та їхні гроші
Що стосується вакансій, то понад 70 % трудових мігрантів з України виконували просту роботу, яка не потребує кваліфікації: на будівництві, у промисловості та сільському господарстві. У 2017 році найбільший дефіцит працівників спостерігався:
- у будівництві, де на одну людину припадало 1,5 вакансії;
- в готельно-ресторанному бізнесі — 1.3 вакансії;
- у сфері охорони здоров’я — 1,2 вакансії;
- в промисловості — 1,1 вакансії.
Але вже на кінець 2017-го відкриті вакансії були лише в 5,5 % польських приватних підприємств, і лише 14,2 % із них, а це приблизно 5,2 тис., мали наміри залучити працівників з України. Більше шансів було отримати роботу у великих компаній зі штатом понад 250 співробітників — 29 % із них готові були працевлаштовувати українців. Порівняно високий попит зберігався в промисловості та будівництві.
Водночас кількість вільних робочих місць у приватному секторі була значно нижчою: 102,7 тис. порівнюючи з 643,3 тис. тих, хто шукав роботу. Причому 22,5 % з них були кваліфікованими робітниками з інструментом, а це потенційні конкуренти трудових мігрантів з України в промисловості та будівництві.
Прогноз: загалом очікується зниження інтенсивності трудової міграції з України до Польщі.
Причини наступні:
- уповільнення економічного зростання в Польщі — за прогнозом МВФ, до 3,5 % у 2019 році та 2,8 % у середньостроковій перспективі;
- зниження темпів створення нових робочих місць та росту зайнятості, про що свідчать останні опитування кон’юнктури;
- стримана зацікавленість польських роботодавців у залученні на відкриті вакансії працівників з України.
Що стосується останнього пункту, то у першому півріччі 2018 року кількість виданих дозволів зросла лише на 20 % у порівнянні з першим півріччям 2017 року, тоді як протягом двох попередніх років темпи росту перевищували100 %. Більше того, кількість поданих заяв на працевлаштування українців у цей період скоротилася на 23,5 %, тобто на понад 200 тис. осіб. Це рівень першого півріччя 2016 року. Зважаючи на попередню внутрішньорічну динаміку, кількість заяв може знизитися й за підсумками 2018 року.
З іншого боку, вищий рівень заробітних плат підтримуватиме зацікавленість українців у тимчасовому працевлаштуванні за кордоном. Зокрема індекс кількості запитів українців на пошук роботи в Польщі в пошуковій системі Google зберігається на рівні 2015 року, хоча дещо опустився у порівнянні з 2016 роком. Із другої половини 2017 року в пошуковій системі Google зросла кількість запитів на пошук роботи в інших країнах Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), передусім у Чехії. Вагомим ризиком посилення міграції до інших країн ЦСЄ і Західної Європи може стати спрощення процедур для працевлаштування іноземних громадян.
З огляду на те, що Польща за обсягами трудових мігрантів з України істотно випереджає інші країни, можливе зниження темпів трудової міграції в цю країну в середньостроковій перспективі викличе послаблення трудової міграції з України загалом.