Підсумки минулого тижня в своєму блозі на НВ традиційно підвів Сергій Фурса. «Мінфін» скоротив.

Минулий тиждень став для ринків трохи розслабленим, завдяки Дню незалежності США.В цей період трейдери не ходили на роботу, а долар не ходив по всьому світу. Як результат, такі тижні не багаті на новини та події. Індекс S&P500 продовжує вдавати з себе пилку (в більш волатильні часи це обіцяло різкий постріл або вниз, або вгору, зараз же подивимося) і ранок п'ятниці відкриє на позначці в 2736 пунктів.

Основною розвагою для світу залишається чемпіонат з футболу. Навіть коаліційні суперечки в Німеччині вдалося залагодити (на те вони й німці), що надало істотну підтримку євро, яке тепер торгується в основний світовій парі на рівні 1,17 долара. 

Зараз султан може стати тригером для більш масштабної кризи. Благо, Bank of America вже порівняв поточну ситуацію з початком 1997-98 рр., коли світова криза запустилася на ринках, що розвиваються. І пройшовся в основному по ним, адже в самих штатах залишився практично непоміченим. Не нудно й на сировинних ринках, особливо нафти. Тут новий виток ескалації навколо Ірану, де грають мускулами іранські лідери і військово-морські сили США. В результаті нафта торгується близько $80 за барель. 

Український сегмент єврооблігацій не може залишатися осторонь і тому продовжує відчувати тиск від торгових воєн. Найсвіжіший випуск, Україна-32 торгується вже на рівні 86% від номіналу, що відповідає прибутковості в 9%. Ніби натякаючи, що навіть якби ринки зараз і були відкриті, то краще, ніж під 10% гроші нам залучити не вдалося б. Не допомагає йому і вперте небажання української влади виконати вимоги МВФ. Схоже, раніше осені на приїзд місії можна не розраховувати, до періоду відпусток у бюрократів залишилося всього кілька тижнів, за які важко вкласти весь таймплан, навіть якби українці раптом схаменулися і тут же проголосували і необхідну поправку, і підняли б ціни на газ.

Радує, що на цьому тижні, проте, парламент раптом перетворився на дуже дружню для економіки структуру. І слідом за проривним законом про валюту був проголосований спочатку закон про «захист прав кредиторів», а потім вже взагалі несподівано закон «про корпоративне управління в державних банках» і «єдине вікно на митниці». Що сталося з депутатами, поки що з'ясувати не вдалося. Але може це з тієї серії, що краще і не чіпати, аби не зіпсувати.

Які гроші продовжують надходити, так це кошти «заробітчан». Благо, тепер вони не відлітають далеко, в Португалію чи Італію, а трудяться за рогом, в Польщі, що дозволяє їм частіше привозити грошики додому. У першому кварталі 2018 року зростання обсягу коштів, які прийшли в українську економіку разом з маршрутками, що перетинають кордон, підвищився на 34% в порівнянні з періодом роком раніше. Звичайно, тоді ще не було безвізу, тому цифри за весь рік навряд чи покажуть таке стрімке зростання, але вже точно перевищать $10 млрд. Це точно більше, ніж зайде в цьому році як від зовнішніх кредиторів, так і як прямі інвестиції. Може, саме гроші заробітчан поки що підтримують резерви НБУ на рівні в $18 млрд.

У Мінфіну ж перестало виходити залучати гривню на первинних аукціонах. Ринок ніби натякає, що хоче більше. Мінфін ніби говорить, що проти. І вказує на зниження інфляції в травні. Ринки кивають, але показують на квазітаємну презентацію НБУ, де розрахований без МВФ курс становить 40 гривень за долар. У підсумку, обсяги розміщення мінімальні. І літо тут не буде жарким. Що, правда, обіцяє спекотну осінь незалежно від глобального потепління.