Але є і ще одне важливе питання: як масштабну війну з тіньовим постачанням товарів переживе внутрішній ринок, який довгі роки був щільно підсаджений на контрабандну голку?

Які схеми ліквідують

Реальних масштабів проблеми не знає ніхто. За оцінкою міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, від боротьби з контрабандою держава може виграти 70 — 100 млрд грн. Голова підкомітету ВР з питань митної справи та вдосконалення Митного кодексу Тетяна Острикова оцінила щорічний обсяг контрабанди в 150 млрд грн.

А в Українському інституті майбутнього підрахували, що за 2017 рік мінімальний розмір контрабанди з країн, що межують з Україною, склав $5,931 млрд. Нелегальні поставки тютюну, алкоголю, «евробляхи» не враховуються в статистиці держав. А тому точно обчислити розбіжності в цифрах митних органів України та сусідніх країн неможливо (саме такі розбіжності дозволяють оцінити обсяги контрабандних потоків). Плюс в цій цифрі не враховано нелегальні потоки китайських товарів широкого вжитку. 

У будь-якому випадку, озвучені цифри вражають: такий додатковий ресурс був би дуже доречним для українського бюджету, який хронічно страждає від дефіциту. Вже з минулого тижня тандем митників і представників Нацполіціі мав почати роботу на кордоні, наповнюючи казну. Правда, поки не зрозуміло, як саме правоохоронці працюватимуть. Адже Митний кодекс забороняє їм проводити будь-які дії в зоні митного контролю. До того ж, наказ Мінфіну, який регламентує координацію дій представників двох відомств, поки не з'явився. Відповідно, делеговані на митницю поліцейські залишаються сторонніми спостерігачами, попутно освоюючи систему митного оформлення «Інспектор-2006», до якої отримали доступ.

Головні контрабандні схеми, з якими будуть боротися на митниці, вже відомі. Перш за все, остаточно закрутять гайки контрабандистам, які працюють за так званою схемою «піджаки». Вона працювала в такий спосіб: фури з імпортним товаром розвантажувалися поблизу кордону, товар розподілявся між фізособами (як правило, жителями довколишніх населених пунктів). Далі товар перевозили через кордон, нібито для себе — без сплати податків. На законодавчому рівні цю схему було перекрито ще на початку року, коли набрали чинності обмеження на ввезення товарів для власних потреб. Зараз українці, як і раніше, можуть провозити товари загальною вартістю до 500 євро (в аеропортах — до 1000 євро) і вагою до 50 кг. Але таке правило діє тільки для тих, хто був відсутній в країні більше 24 годин і в'їжджає в Україну не частіше, ніж один раз на 72 години. Якщо не дотримуватися цих правил, ввезти товари можна тільки на суму до 50 євро, що робить схему невигідною. Однак завдяки спайці митників і контрабандистів, її і зараз застосовують, правда, в менших масштабах. Наявність на кордоні поліцейських, як вважають в уряді, має протверезити митників-корупціонерів.

Не менш популярна й інша схема завезення вантажів без сплати податків, коли фура переїжджає через кордон без огляду — з оформленням на внутрішній митниці. Але на шляху до оформлення з машини вивантажують дорогий товар, підміняючи його іншим — дуже дешевим. Таким чином вони заощаджують на митних платежах. Тепер усі високоризикові вантажі перевірятимуть і на кордоні, і на внутрішній митниці, порівнюючи задекларовані товари. Особливу увагу приділятимуть вивченню самих документів, щоб відбити у імпортерів бажання занижувати митну вартість. Також в ході антиконтрабандної кампанії хочуть перекрити схему нелегального ввезення автомобілів (коли замість цілої машини декларується ввезення запчастин) і нелегальне ввезення палива через порти (коли танкери розвантажуються в нейтральних водах і до причалу вже приходять напівпорожніми).

Перший підсумок — тотальний дефіцит та подорожчання

Мета розпочатої кампанії — легалізувати товарні потоки в Україну. Однак контрабандисти, чий бізнес заточений під ввезення товарів без сплати податків, точно не стануть сплачувати митні збори по повній. Адже «сірі» товари користуються попитом виключно тому, що коштують дешевше за ті, що було імпортовано офіційно. Тому ті, хто промишляє контрабандою, поки що будуть очікувати. В той же час будуть розроблятися нові схеми, на яких поки що не акцентують увагу контролери. Наскільки відчутною буде тимчасове припинення нелегальних потоків для внутрішнього ринку, а, значить, і для пересічних споживачів, можна прикинути вже зараз.

Показовий приклад — кава. Це продукт не вирощується в Україні, а, значить, і кава і сировина для її виробництва у нас повністю привізні. За даними ДФС, у 2017 році Україна імпортувала 30,95 тис. тонн кави, кавової шкаралупи і замінників кави. У той же час, в грудні минулого року аналітики Pro-Consulting прогнозували, що за 12 місяців обсяг українського ринку кави та кавових напоїв досягне 65 тис. тонн. Таким чином, більше 50% усієї спожитої українцями кави — контрабанда.

Левова частка нафтопродуктів (53% постачань) імпортується в Україну з Білорусі. За даними Українського інституту майбутнього, дельта обсягів постачань білоруських нафтопродуктів за версіями Укрстату і Белстата в деякі роки досягала $600 млн. Усього ж, за оцінками експертів, близько 30% палива постачається в Україну контрабандою.

Частку тіньового виробництва і контрабанди товарів легкої промисловості в асоціації «Укрлегпром» оцінюють в 20,3%. Але там кажуть, якщо додати можливість торгівлі дешевими китайськими і турецькими товарами без відповідного оподаткування, то в результаті виявиться, що дві третини внутрішнього ринку наповнені продукцією тіньового виробництва і контрабандними товарами. І лише третина — це товари прозорого бізнесу і легальний імпорт.

В Асоціації підприємств інформаційних технологій (АПІТУ) відзначають, що в Україну нелегально імпортують близько 25% смартфонів, 30% товарів ІТ-сектора і близько 50% накопичувачів пам'яті. Контрабандою в країну потрапляють близько 20% ноутбуків, 25% планшетів і фотокамер, 25% пилососів і 20% холодильників і пральних машин. Найбільше на нелегальній основі завозять iPhone: близько 70% — це контрабанда.

Таким чином, на початкових етапах антиконтрабандної кампанії ми ризикуємо зіткнутися з сильним дефіцитом товарів народного споживання. Також не виключено, що легальні постачальники, користуючись нагодою, спробують підняти ціни. До слова, вже після того, як була перекрита схема з «піджаками», сильно скоротився асортимент інтернет-магазинів, які торгують одягом, сантехнікою, будматеріалами.

Можна, звичайно, припустити, що поліцейські, які працюють на митниці, домовляться з митниками, щоб забезпечити контрабандистам безтурботне життя. Але проти такого тандему точно почнуть активно боротися СБУшники, яких зараз відлучили від митниці (уряд розформував так звані «чорні сотні», в які входили і представники СБУ). Хіба що негласно в схему доведеться включати й представників цього силового органу.

Чому «уголовка» не спрацює проти контрабандистів

В уряді запевняють, що взялися за контрабанду грунтовно і не допустить подальшого зрощування представників влади і силових структур з нелегалами. Для цього, за словами прем'єра, Кабмін скоро запропонує парламенту розглянути законопроект, який реанімує кримінальну відповідальність за контрабанду.

Її скасували в 2011 році за ініціативою президента-втікача Віктора Януковича. Контрабандою, за діючими зараз правилами, вважається незаконне переміщення зброї, історичних цінностей, наркотичних і сильнодіючих отруйних засобів, радіоактивних матеріалів, а також спеціальних технічних засобів отримання інформації. За це можна опинитися за гратами на термін від трьох до семи років, за повторний злочин або вчинений в групі — від п'яти до дванадцяти з конфіскацією майна. За незаконне ввезення інших товарів передбачена адміністративна відповідальність: штраф — 100-200% вартості нелегально ввезеної партії плюс конфіскація транспортного засобу, на якому цей товар перевозився.

В уряді пояснюють, що відновлення кримінальної відповідальності необхідно, щоб ловити і карати «велику рибу» — організаторів контрабандних потоків. Адже при існуючій зараз системі, максимум, що загрожує конрабандистам — це втрата частини товару, який «накрили» митники. Встановлення кримінальної відповідальності дозволить ефективніше виявляти злочинні угруповання, які займаються незаконним ввезенням товарів — застосовувати засоби оперативно-розшукової діяльності (арешти, прослуховування, наведення і т.д.).

Але в те, що за гратами опиняться організатори контрабанди, які зараз займають високі пости в правоохоронній системі або державній владі, повірити непросто. За весь час існування кримінальної відповідальності за контрабанду, жодного такого випадку зафіксовано не було. Якщо контрабандистам не вдавалося домовитися з митниками, переговори переміщалися в кабінети слідчих, яким передавали відповідні справи, або в суддівські кімнати. З огляду на те, що з тих пір судову систему не вдалося очистити від корупції, такі домовленості будуть можливі і зараз.

Тамара Зверухо