За його словами, зараз банки покладаються виключно на внутрішній ринок при залученні фінансування. І в цьому є певні ризики.
«Ключовий ризик полягає в тому, що залучення фондування з внутрішнього ринку, від населення і бізнесу, є надзвичайно коротким. Якщо подивитися на загальну структуру зобов'язань банків, то на кошти терміном до 1 місяця припадає близько 61%. Якщо подивитися на гривневу складову, там ситуация навіть гірша. Понад 75% загального гривневого фондування — це кошти до 1 місяця», — зазначив Вавріщук.
В НБУ вважають, що у спокійній ситуації це не створює загроз для банківського сектора. Але це може стати серйозним фактором ризику у разі настання зовнішнього шоку. Саме тому Нацбанк запровадив новий норматив рівня ліквідності для банків — LCR.
«Банки, які покладаються на короткі кошти, тепер мають тримати довстатньо високоякісних ліквідних активів, щоб у разі масового відтоку вкладів вони могли їх фінансувати безперервно, в повному обсязі, щоб не підривати довіру клієнтів», — пояснює Ваврищук.
Читайте також: 50+1. Банкірів підвели валютні вкладники
За даними НБУ, депозити бізнесу та населення продовжують зростати темпами більш ніж 15% рік до року. Найбільш активно зростає портфель гривневих депозитів. Валютне фондування в систему не повертається, тому що банкам воно не потрібне. Їхній попит на валютні депозити є мінімальним. Ставки за валютними депозитами продовжують перебувати на історичних мінімумах.