Так невдовзі в Україні дефіцит робочої сили в державі призведе до того, що не буде кому працювати. Що спонукає людей виїжджати працювати в інші країни? Відсутність перспектив в країні та різниця в оплаті праці. Євроінтеграція значно полегшила доступ українців до іноземних ринків праці, на яких вони отримують набагато вищу винагороду. Якщо в Україні середня зарплата становить близько €250, то в Росії — €500, а в ЄС вже перевищила €1500. Найстрашніше те, що в найближчому майбутньому Україна не зможе забезпечити своїм громадянам конкурентний рівень доходів з такими темпами реформ, які проводяться владою.

За уточненими даними Нацбанку, в 2017 році грошові перекази в Україну з-за кордону склали приблизно 9,3 млрд доларів. Ця сума більш ніж у п'ять разів перевищує прямі іноземні інвестиції за той же рік. Їх Нацбанк оцінив в 1,8 млрд доларів. В цілому, за оновленими даними НБУ, за 2015-2017 роки трудові мігранти перевели в Україну 23,8 млрд доларів. Це більше, ніж всі валютні резерви країни, які на початок 2018 року становили 18,8 млрд доларів.

Читайте також: «Заробітчани» допомогли. НБУ знайшов $6 млрд

Мені дуже прикро і боляче було читати інтерв’ю мого колеги дипломата -заступника міністра закордонних справ Польщі Бартоша Ціхоцького «Європейській правді»: «Якщо в 2016 році українські робітники переказали додому 8 млрд. злотих, то останні дані нашого Центрального банку показують, що в 2017 році було перераховано вже 13 млрд. злотих — це близько 100 млрд гривень… Звичайно, це жодна не благодійність — це гроші, зароблені цими людьми, але Польща дала можливість заробити ці гроші». Скажіть, будь-ласка, чому Польща, чужа країна більше поважає працю простої людини, іноземця, ніж своя Україна, яка повинна дбати про своїх громадян?

Як зазначають фахівці Асоціації платників податків України, обсяги грошових потоків від трудових мігрантів, ймовірно, вищі, ніж відображає офіційна статистика, оскільки мігранти здебільшого користуються неформальними каналами передавання коштів в Україну.

За оперативними даними ДФС України з початку 2018 року українці задекларували 211,8 млн грн іноземних доходів.

Умови оподаткування трудових мігрантів визначає ст. 19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», згідно з якою воно здійснюється в порядку та розмірах, встановлених державою перебування.

Читайте також: Робота за кордоном: як європейські компанії заманюють українців

Резиденти України з урахуванням норм міжнародних договорів мають право на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, під час розрахунку податків і зборів в Україні згідно з нормами Податкового кодексу України. Разом з тим, обов’язком трудових мігрантів є забезпечення повноти і своєчасності сплати податків та зборів за майно, яке розташоване на території України, що належить йому на правах власності або перебуває в оренді. Уникнення подвійного оподаткування доходів реалізується відповідними міжнародними договорами України.

Робота за кордоном не звільняє від необхідності сплачувати податки в Україні. Якщо громадянин визнаний податковим резидентом України, він зобов’язаний сплачувати до бюджета податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з усіх отриманих доходів за ставкою 18 % і військовий збір – 1,5 % від доходу.

За загальним правилом сума іноземного доходу (незалежно від розміру) включається в загальний річний оподатковуваний дохід фізичної особи. При цьому треба подавати щорічну податкову декларацію — особисто, через довірену особу, поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, в електронній формі із зареєстрованим електронним підписом.

Для тих громадян, які офіційно працевлаштовані, є можливість врахувати суму сплаченого податку з доходів в іншій країні для зменшення податкових зобов’язань з ПДФО. В результаті такого заліку особа може бути фактично звільнена від сплати ПДФО, якщо сума іноземного податку буде перевищувати суму податку в Україні.

Такий взаємозалік з ПДФО можливий, якщо між країнами укладено договір про уникнення подвійного оподаткування. Для цього потрібно отримати довідку від іноземних податкових органів про суму сплаченого податку, базу та об’єкт оподаткування. Довідка підлягає легалізації через апостиль або через консульську установу України за кордоном. Деякі міжнародні договори про правову допомогу передбачають, що документи, видані владою іноземної держави, не потребують додаткової легалізації.

Наприклад, у Польщі ставка податку на доходи фізичних осіб складає 19%, тому сплачені там суми перекривають ставку ПДФО у розмірі 18%, встановлену в Україні.

За неподання чи несвоєчасне подання податкової декларації про доходи та майновий стан нараховується штраф у розмірі 170 грн., а також передбачена адміністративна відповідальність згідно з п. 123.1 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення податковим органом недоплати податку на доходи фізичних осіб, громадянин має сплатити крім суми податку ще й штраф у розмірі 25% від суми недоплати (п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України).

Фінансові кошти трудових мігрантів, зароблені в зарубіжних країнах та інвестовані в економіку України у вигляді підприємницького або фінансового капіталу, пропонується внести до джерел фінансування інвестиційної діяльності. Також пропонується кошти, отримані трудовими мігрантами за кордоном, звільнити від ПДФО.

Так, законопроектом № 7458 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення сприятливих умов для повернення грошових коштів трудових мігрантів)» пропонується доповнити ст.10 закону «Про інвестиційну діяльність» нормою, яка відносить зароблені мігрантами кошти до інвестицій в українську економіку, а також змінити ст.19 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію», де визначити, що трудові мігранти звільняються від сплати податкових та митних платежів при переведенні готівки в Україну.

Водночас, законопроектом України №7259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення грошових коштів трудових мігрантів від сплати податку на доходи фізичних осіб)» пропонується внести зміни до ст. 163 ПКУ, визначивши, що доходи заробітчан, ввезені до України готівкою, не обкладаються ПДФО. Ініціатором цих змін є народний депутат України Михайло Головко, який вважає, що це стимулюватиме трудових мігрантів вкладати гроші в бізнес саме в Україні.

Деякі експерти говорять про позитивні чинники зовнішньої трудової міграції українців, оскільки більшу частину коштів вони привозять чи переказують в Україну, ці кошти допомагають зменшувати показники бідності, дозволяють навчати дітей, купувати чи будувати житло в Україні, а також набувати нових навичок, збільшувати можливості для підприємництва тощо. Та і більша частина українців мігрують в сусідні країни, звідки легко повернутись.

Щоб динаміка трудової міграції українців за кордон зменшувалась, а не збільшувалась, як зараз, потрібно невідкладно реалізовувати реформи щодо детінізації економіки, формування гнучкого ринку праці з урахуванням потреб роботодавців, забезпечити гідну оплату праці, створити такі умови, які б мотивували повернутись в Україну.