Як це буде виглядати на практиці і чи багато українців стане співінвесторами Ілона Маска і Джеффа Безоса, з'ясовував «Мінфін».
Безглузда тяганина
Зміни набули чинності 6 лютого разом з рішенням №871 Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Цей документ зняв ряд бюрократичних обмежень, які до сих пір робили безглуздими будь-які операції з іноземними фондовими активами в Україні.
«Процедура входу цінних паперів (ЦП) на ринок спростилася. Тепер для отримання дозволу від НКЦПФР на допуск ЦБ іноземної компанії емітенту потрібно заповнити одну стандартну форму заявки. Збір іншої інформації і введення паперів на український фондовий ринок бере на себе Нацдепозитарій, а не інвестор », — відзначає голова правління НДУ Міндаугас Бакас.
Як додає начальник відділу міжнародних відносин НДУ Євген Дідковський, один з ключових моментів рішення в тому, що в країну можна заводити будь-яку кількість іноземних цінних паперів. Раніше НЦКБФР давала санкцію тільки на весь випуск. Це за замовчуванням закривало шлях в Україну акцій таких компаній як Apple.
Читайте також: Революція на фондовому ринку
«Версія документа від 2012 року годилася виключно для пілотного проекту по так званому «вторинному лістингу ». Обмеження були наступними: дозвіл на обіг в Україні могли отримати тільки емітенти, в яких є активи в Україні; іноземні ЦБ могли обертатися лише на біржі », — розповідає керуючий директор ІГ УНІВЕР Олексій Сухоруков.
За словами керівника депозитарного відділу Dragon Capital Віолетти Заєць, одним з найбільш абсурдних правил старого зразка була обов'язкова вимога перекладу на українську мову офіційних текстів проспекту емісії, аудиторської та фінансової звітностей емітента.
«Плюс доводилося збирати різні довідки, укладати договори з однією з українських фондових бірж. При цьому гарантій, що НКЦПФР в результаті дасть дозвіл на допуск до обігу на території України цінних паперів, не було», — каже Заєць.
Питання до НБУ
Незважаючи на помітне зменшення бюрократичної тяганини, процедура вводу в Україну іноземних акцій залишається досить громіздкою. Як пояснює керівник відділу брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко, щоб у місцевих покупців з'явився доступ до ЦБ іноземних емітентів, потрібно щоб хтось спочатку купив їх на зовнішньому ринку. Наприклад, інвестиційні банки чи брокерські компанії.
«Це можна зробити на біржі, або придбати у дилера на позабіржовому ринку. Головне, щоб папери емітента оберталися на одній з провідних фондових бірж, що входять до затвердженого НКЦПФР переліку. У цьому списку NASDAQ, New York Stock Exchange (NYSE), London Stock Exchange, Hong Kong Exchanges and Clearing а також фондові біржі країн ЄС. Також необхідно перевірити можливість обліку цінних паперів на рахунку в міжнародному депозитарії цінних паперів (МЦД) Clearstream», — розповідає Міндаугас Бакас.
Далі потрібно звернутися в Нацдепозитарій, який повинен ініціювати допуск паперів на український ринок. Санкцію на це дає НКЦПФР. Альтернатива — ініціатором може стати сам емітент. Але навряд чи це реалістичний варіант у випадку з компаніями рівня Tesla або Apple.
Виходить, що перед тим як цінні папери дійдуть до кінцевого покупця в Україні, їм доведеться пройти шлях через кілька посередників, включаючи іноземного торговця, НДУ, а також українського брокера. Як зазначає Бакас, це може підвищити і мінімальний поріг входження в подібну інвестицію.
«Багато залежить від того, скількох інвесторів обслуговує одна депозитарна установа. Якщо депонент один, то мінімальний пакет стартує від сотень тисяч до декількох мільйонів євро. Також ці цифри визначаються видом цінних паперів. Наприклад, євробонди — найдорожчі в обслуговуванні», — каже Бакас.
За словами Євгенії Грищенко, компанії-резиденти України не можуть вільно купувати іноземні активи за кордоном. Крім валютних обмежень НБУ їх зупиняє і складна процедура отримання валютної ліцензії в Нацбанку.
«Для придбання іноземних паперів резиденту обов'язково потрібна індивідуальна ліцензія. Як показує практика, отримати її юрособам неймовірно складно. Ситуація з індивідуальними ліцензіями фізосіб простіше, але тут діє обмеження в $50 000 на рік — це не та сума, з якою є сенс купувати ЦБ за кордоном », — зазначає Грищенко. Для порівняння: аналогічне обмеження для юросіб з червня 2017 року становить $2 млн на рік.
Як зазначає Олексій Сухоруков, саме через валютні перестрахвки НБУ українські інвестори як і раніше далекі від європейського рівня доступу до ринків капіталу.
«Попит є, він помітний і швидко росте. Але щоб він не згас і розвивався, потрібні кардинальні, а не косметичні кроки в частині лібералізації валютного регулювання», — визнає Міндаугас Бакас.
За словами фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, ситуація повинна змінитися з прийняттям великого «валютного» закону, про який НБУ вперше заговорив ще на початку минулого року. Проект цього документа недавно був зареєстрований у Верховній Раді. Але коли він буде прийнятий, поки невідомо.
Кому це потрібно
Як зазначає Сергій Фурса, до сих пір в українській практиці був тільки один прецедент, коли акції, випущені за кордоном, дійшли до українського ринку. Мова про кейс компанії MHP (Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка). Щоб завести в Україну папери, які спочатку були випущені під Лондонську біржу, цій компанії знадобилося три роки бюрократичної тяганини.
«Ми очікуємо значного розширення ринкової кон'юнктури за рахунок залучення нових привабливих інструментів і активів. Це дозволить повернути інтерес до ринку капіталів в цілому і збільшити обсяги операцій фондового ринку», — прогнозує Віолетта Заєць.
Як зазначає Євген Дідковський, великий стимул для участі в цьому ринку є не тільки в професійних гравців, але й в інвесторів-фізосіб. Для них це, наприклад, можливість продавати цінні папери третім особам, а також дарувати їх, передавати у спадок і т.п.
«Компанії зможуть залучати співробітників до участі в акціонерному капіталі, не використовуючи при цьому офшорні схеми: персонал буде отримувати не тільки зарплату, але і дивіденди від діяльності компаній, яким він віддає свою працю», — говорить Сергій Фурса.
За його словами, з урахуванням недавньої пенсійної реформи, додатковий попит на подібні папери згенерують недержавні пенсійні фонди. Останнім важливо дати клієнтам якісні інструменти для збереження майбутньої пенсії, наприклад, акції Coca-Cola або Apple, що набагато привабливіше українських компаній.
У Нацдепозітарії очікують, що конкуренція між професійними учасниками фондового ринку поступово посилиться. За словами Міндаугаса Бакаса, зараз в реєстрі депозитарних установ НДУ знаходиться 243 компанії, крім них на цьому ринку працюють інвесткомпанії, а також професійні торговці цінними паперами.
«Складно оцінити, кому і наскільки вигідна робота з іноземними цінними паперами. Процедура прискорилася недавно, торговці цінними паперами та інвестиційні банкіри тільки готуються до повноцінного боротьбі за потенційного клієнта», — зазначає Бакас.
Ольга Терещенко