«Мінфін» вибрав ключові тези дискусії.

Без сумнівів 

Всі присутні члени КМП погодилися, що Національний банк має в четвертий раз поспіль підвищити облікову ставку. Це необхідно, щоб знизити інфляцію до цільових показників у середньостроковій перспективі,

Більшість членів комітету висловилась за підвищення облікової ставки на 100 б.п. до 17.0%. Вони відзначили, що інфляційні ризики, які обговорювалися під час засідання КМП у січні, залишаються актуальними.

Але два члени КМП, висловилися за більш поступове підвищення облікової ставки. Один запропонував дворазове (у березні і квітні) підвищення на 50 б.п., інший – на 75 б.п.

Вони аргументували свою позицію тим, що трансмісійний механізм монетарної політики діє із затримкою – з останнього підвищення облікової ставки наприкінці січня пройшло недостатньо часу, щоб його вплив на відсоткові ставки банків повністю реалізувався. Вони також не виключил, що реформи, на яких наполягав МВФ, пришвидшатся. Це дозволить покращити очікування і, відповідним чином, відобразиться на інфляційній динаміці.

Інфляційні ризики

Члени монетарного комітету назвали наступні інфляційні ризики:

  • висока вразливість економіки України у зв’язку з тим, що продовжує відтерміновуватися отримання чергового траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом;
  • зростання інфляційних очікувань економічних агентів;
  • суттєві темпи зростання споживчого попиту.
  •  зростання заробітних плат високими темпами, у тому числі через підвищення мінімальної заробітної плати;
  •  нові ініціативи щодо подальшого збільшення пенсійних виплат.

Курс та інфляція

Підвищення облікової ставки у попередні місяці було одним з факторів, який сприяв притоку іноземного капіталу. Це дозволило припинити девальвацію гривні. 

Зміцнення обмінного курсу гривні до долара США в лютому 2018 року може позитивно вплинути на інфляційні очікування. В той же час, в цілому динаміка курсу гривні до кошика валют – основних торговельних партнерів України відповідала припущенням макроекономічного прогнозу і, наразі, не є передумовою для більш швидкого зниження інфляції.

Інвестиції нерезидентів

З початку року в Україні фіксується активний приток іноземного капіталу. Нерезиденти інвестують переважно в короткострокові інструменти. Потенційно приплив коротких гарячих грошей може містити ризики для зовнішньої стійкості економіки. Однак  члени КМП дійшли висновку, що наразі такі ризики є незначними. Адже обсяги притоку капіталу невеликі, а інвестування відбувається у державні боргові інструменти у національній валюті.

Читайте також: Як Україна буде розраховуватися з кредиторами

Але надалі вирішили моніторити ситуацію і координувати дії з Міністерством фінансів. Зокрема, обмежити обсяг короткострокових ОВДП, які Міністерство фінансів розміщує на первинних аукціонах, і поступово збільшувати обсяг довгострокових ОВДП.

Депозити

Три попередніх підвищення облікової ставки зупинили обвал дохідності за споживчими депозитами. Водночас, більш жорстка монетарна політика поки не спонукала банки еквівалентно підвищувати ставки за вкладами населення.

Читайте також: Дна не видно: депозити фізосіб продовжують дешевшати

Короткі вклади дещо подорожчали, проте банки слабо переглядають ставки за довгими ресурсами, щоб уникнути зниження чистих процентних доходів у середньостроковій перспективі. 

Що далі

Під час січневого засідання більшість членів КМП зазначали, що існує ймовірність подальшого підвищення облікової ставки в найближчій перспективі за відсутності суттєвих ознак зниження інфляційного тиску.

Але у лютому вони зауважили, що у випадку підвищення облікової ставки до 17.0%, необхідність подальшого її підвищення у квітні не є очевидною.

Наступне рішення з монетарної політики КМП обговорюватиме 11 квітня, а Правління — прийматиме 12 квітня. Воно буде залежати від подальшого розвитку ситуації, зокрема динаміки інфляції та отримання однозначних сигналів про продовження співпраці з МВФ. Проте, у разі подальшого посилення фундаментальних інфляційних ризиків, Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки.