Як це в перспективі може вплинути на витрати держбюджету і на курс гривні, на своїй сторінці в Facebook написав голова Ради НБУ Богдан Данилишин. «Мінфін» призводить скорочений текст.
Як науковець, підвищення облікової ставки НБУ до 17% з 2 березня сприймаю неоднозначно.
Правління НБУ із запізненням перейшло до зміни монетарної політики, розпочавши цикл підвищення облікової ставки лише наприкінці жовтня 2017 року. В тому числі й через це споживча інфляція в Україні минулого року становила 13,7%, суттєво перевищивши цільовий орієнтир (8%±2 п. п.), встановлений Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік.
Чергове збільшення ключової ставки суттєво не вплине на уповільнення темпів росту споживчих цін, принаймні, протягом найближчих 6 місяців.
Зазначу, що природа інфляції, яка спостерігається зараз в Україні, чималою мірою має немонетарні складові. Тому підвищення облікової ставки НБУ, особливо з урахуванням того, що до цих дій Правління НБУ вдалося із запізненням, не матиме ефективного впливу для утримання інфляції в рамках, передбачених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. Проте цикл підвищення облікової ставки, який проводить Правління НБУ, негативно впливатиме на динаміку ВВП у поточному році.
Водночас, збільшення облікової ставки зазвичай має наслідком підвищення доходності облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) України. Нагадаю, в 2018 році НБУ вже двічі збільшував облікову ставку (до 16% — з 26 січня й до 17% — з 2 березня). Зростання доходності ОВДП, яке позитивно корелює із підвищенням облікової ставки НБУ, мало наслідком різке збільшення портфелю ОВДП (номінованих у гривні) нерезидентів – в 2,65 рази (з 5,2 млрд. грн станом на 1 січня до 13,77 млрд. грн станом на 28 лютого). Левова частка нарощування нерезидентами портфелю ОВДП приходиться на короткострокові цінні папери – трьох- та шестимісячні.
Читайте також: Як Україна буде розраховуватися з кредиторами
Зважаючи на те, що останні роки гривня протягом лютого–липня демонструє сезонне укріплення, до України надходить капітал неінвестиційного характеру. Підвищуючи облікову ставку, що веде до збільшення доходності ОВДП, Правління НБУ створює сприятливі умови для нерезидентів в плані отримання доходу від короткотермінових високодохідних операцій. Юридичні особи, які продавали валюту у січні-лютому поточного року для придбання гривневих ОВДП, прогнозовано будуть мати подвійну вигоду — за рахунок відносно високої доходності державних цінних паперів (вона перевищує 16% річних) та за рахунок коливань курсу, оскільки у квітні-липні гривня історично ревальвує.
Як приклад — ОВДП строком на 3 місяці для іноземних інвесторів можуть забезпечити значний обсяг прибутку: продаж валюти у січні по 28,5 грн за дол., розміщення гривні під 16% у ОВДП, у разі купівлі у квітні валюти по 27,2 грн за дол. (такий курс є вельми ймовірним, зважаючи на сезонне укріплення гривні), забезпечить прибуток за 3 місяці в розмірі 37% річних. Нагадаю, що джерелом виплат доходу нерезидентам є державний бюджет України.
Також слід зазначити, що нерезиденти, усвідомлюючи сезонність укріплення нацвалюти України, в серпні-вересні будуть фіксувати отриманий дохід за шестимісячними ОВДП та купувати іноземну валюту за гривню. Це може додатково посилити тиск на гривню саме під час її сезонного послаблення, яке зазвичай відбувається на початку осені.
Таким чином, чергове підвищення облікової ставки НБУ, окрім негативного впливу на економічне зростання, може опосередковано привести й до посилення курсових коливань (зниження курсу гривні).