Про перспективи проведення лотерей держбанками

У Кабміні такий проект уже готовий. Він надає право займатися лотерейним бізнесом, в тому числі, і держбанкам. Чи буде від цього користь держскарбниці і скільки доведеться витратити з бюджету, щоб забезпечити банкірів ліцензіями, розповіла кандидат юридичних наук, експерт парламентської експертної групи з євроінтеграції Зоряна Топорецька.

Сьогодні чи не на всіх каналах транслюється соціальна реклама про користь державної монополії на здійснення лотерейної діяльності, а представники Мінфіну розповідають про красиві перспективи проведення лотерей для державних банків і доходи бюджету від цього в розмірі 1,9 млрд грн.

Хочеться показати реальну картину таких перспектив з посиланням на зарубіжний досвід та розрахунки.

Отже сьогодні в Україні діє виключно два державних банки: ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Укрексімбанк». Ощадбанк має ліцензію на випуск і проведення лотерей, проте не проводить власних лотерей з 2007 року. ПАТ «Укрексімбанк» ніколи лотерей не проводив.

За даними фінансової звітності, опублікованої на сайтах ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Укрексімбанк», вказані банки, здійснюючи виключно банківську діяльність, як правило працювали зі збитками. Крім того, в 2014 році ПАТ «Ощадбанк» отримав коштів докапіталізації держави в сумі 11,6 млрд. грн., в минулому році — на 5,75 млрд. грн. І зараз Мінфін розглядає питання про ще одне збільшення капіталу банку.

+ прибуток

— збиток

Тепер спробуємо розрахувати базові витрати банку, необхідні для початку діяльності з випуску та проведення лотерей.

У Проекті Постанови КМУ закладено фіксовану вартість ліцензії в розмірі 100 тис прож. мін. для працездатної особи ( з 01.01.2018 р. – 1700 грн., тобто фіксований розмір плати за видачу ліцензії складає 170 мільйонів гривень.

У Проекті також закладено щорічну нефіксовану плату за ліцензію в розмірі: 100 прож. мін для працездатної особи (170 000 грн.) щорічно за кожен пункт розповсюдження, в якому здійснюється візуалізація розіграшу безтиражних лотерей на терміналах електронної системи прийняття ставок, та 10 прож. мін. (17 000 грн.) за пункт розповсюдження лотерей тото або 110 прож. мін (187 000 грн.) якщо в пункті розповсюджуються обидва з зазначених вище видів лотерей.

Враховуючи, що в оператора лотерей повинно бути не менше 5000 пунктів розповсюдження, то вказана сума може бути досить великою.

Якщо ж говорити про розповсюдження таких лотерей у всій мережі оператора (5000) пунктів розповсюдження), то щорічні витрати на такі ліцензії складуть 110 прож. мін. (187 000 грн. )* 5000 = 935 млн. грн.

Отже всього банку потрібно витратити 170 млн.+935 млн. = 1,105 млн. грн. лише для придбання ліцензії.

Для порівняння: оборот всього лотерейного ринку в 2016 році склав 802,8 мільйонів грн. (у 2015 – 1 407,7 млн. грн.).

Тепер витрати на організацію лотерей. Звісно їх неможливо точно порахувати, проте як мінімум банку як оператору лотерей необхідно:

відкрити відокремлені підрозділи в містах України та не менше 5 тис. пунктів розповсюдження (орендувати приміщення, придбати обладнання, меблі, працевлаштувати мінімум 5000 осіб тощо). Мережа Ощадбанку налічує близько 4000 відділень. Але потрібно враховувати вимогу, що пункт поширення повинен бути в кожному населеному пункті з населенням більше 5000 осіб. Тобто, як мінімум, потрібно відкрити ще 1000 пунктів;

встановити електронну систему прийняття ставок (центральний сервер, спеціальне програмне забезпечення, програми захисту інформації, комп’ютерну техніку тощо);

придбати не менше 5000 терміналів електронної системи прийняття ставок;

найняти на роботу менеджмент, який має досвід з випуску та проведення лотерей;

надрукувати лотерейні білети; зробити рекламу лотерейної діяльності тощо.

Наприклад, лише заробітна плата для 5000 розповсюджувачів в рік при мінімальному її розмірі становитиме: 3723 грн. *5000 осіб*12 міс = 223 380 000 грн.

Наприклад, як заявив Пітер Шетті – колишній власник та інвестор оператора державних лотерей ПІІ «Українська національна лотерея» — він свого часу вклав в розвиток компанії 70 мільйонів доларів США. Навіть, виходячи з розміру 70 млн. дол. США, ця сума складає майже 2 мільярди гривень. Проте на сьогодні вказана сума може бути значно більшою, оскільки змінюється вартість комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, зростає вартість орендної плати, заробітна платня співробітникам тощо, вказана сума може становити близько 5 млрд. грн. При цьому, вказаний розмір інвестицій не гарантує успішності і прибутковості такого бізнесу.

То чи вигідно банку ПАТ «Ощадбанк» віддати весь свій річний прибуток лише за право проведення лотерей, якщо на сьогодні він вже має безкоштовну ліцензію, але не користується нею з 2007 року.

Щодо ПАТ «Укрексімбанк», збитковість його власне банківської діяльності, означатиме, що коштів лише на придбання ліцензії у банку немає, а отже йому буде необхідно просити в держави докапіталізації.

То чи вигідно державі надавати право державним банкам проводити лотереї? Звісно не вигідно, бо в такому разі навряд чи можна говорити про доходи бюджету від такої діяльності. Дійсно, бюджет отримає від 350 млн. до 1 млрд. надходжень від плати а ліцензію для одного суб’єкта, але фактично держава змушена буде проінвестувати для державних банків придбання цього права і ще додатково інвестувати близько 5 млрд. грн. в один банк для запуску лотерей.