Саме в такі періоди різко зростає кількість похмурих прогнозів, які пророкують країні неминучий дефолт. Чи зможе Україна виконати свої зобов'язання перед кредиторами, і в чому полягають реальні ризики для бюджету і національної валюти, розбирався «Мінфін».

Звідки взявся трильйонний борг

Останнім часом Україна нарощує держборг порівняно низькими темпами. За минулий рік державний і гарантований державою борг приріс на 211,86 млрд грн, роком раніше — на 284 млрд грн. Бюджет-2018 обумовлює можливість залучення в цьому році 231,96 млрд грн. Ще на 24 млрд грн можна буде надати держгарантії під залучені суб'єктами господарювання позики.

В цілому ж за останніх 4 роки (2013-2017 рр) держборг в доларовому еквіваленті зріс на $5,2 млрд. Для порівняння: з 2009 р по 2013 р він збільшився більш ніж удвічі — відразу на $31,7 млрд. Правда, через девальвацію національної валюти статистика в гривневому вираженні виглядає не так оптимістично: за 2014-2017 рр державний борг України виріс майже в чотири рази. А подальше зростання запозичень плюс стиснення економіки автоматично погіршило і показник співвідношення держборгу до ВВП: якщо до кінця 2013 р він досягав 32,8% ВВП, то до кінця минулого року — вже 64,4%.

Мінфін називає кілька чинників, які спровокували зростання внутрішнього держборгу в останні чотири роки. По-перше, потрібно було нарощувати капітали держбанків і допомагати Фонду гарантування вкладів. Через випуск ОВДП в цей період було залучено 294 млрд грн. З них 155,4 млрд грн влили в Приватбанк, ще 81,5 млрд грн пішло в ФГВФО. По-друге, гроші знадобилися на докапіталізацію «Нафтогазу», в який закачали ще 126,3 млрд грн. Плюс 11,1 млрд грн пішло місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах для виробництва теплової енергії для населення (тобто знову-таки «зайшло» в «Нафтогаз»). По-третє, 6,9 млрд грн довелося залучити для погашення боргів з відшкодування ПДВ.

Зовнішні позики витратили на фінансування бюджетного дефіциту, поповнення резервів НБУ і реалізацію проектів розвитку. У минулому році Україна отримала лише один мільярдний транш від МВФ. А ось за попередні три роки — 2014-2016 рр — $5,6 млрд. У цей же період Україна випустила облігації зовнішньої позики під гарантії США на $ 3 млрд, а також розжилася кредитами від МБРР ($2,3 млрд), Євросоюзу ($2, 25 млрд), Канадського експортного агентства ($400 млн), німецької кредитної установи (200 млн. євро) та Японського агентства міжнародного співробітництва (47 млрд. японських ієн).

«Плюсом» є те, що за останні роки Україні вдалося істотно знизити вартість залучених кредитів. Якщо в 2013 р середньозважена ставка за державними запозиченнями становила майже 6,2%, то в 2016 - трохи більше 1%.

Пік за виплатами вже почався

Цього року Україна підійшла до піку виплат за державним боргом. Останній такий «гарячий» період наша країна пройшла в 2014 році — тоді за борговими зобов'язаннями довелося віддати $10 млрд. Цього року, за даними ICU, на погашення та обслуговування тільки валютного боргу наша країна повинна направити $7,2 млрд, в наступному — $ 6,94 млрд. На ці ж два роки доводиться і найбільше боргове навантаження на бюджет.

«Сумарно ці платежі приблизно однакові — $10,7 млрд в цьому році, і $11,1 млрд — в наступному (розрахунки зроблено по курсам валют на 15 лютого 2018 року). Однак у цих виплат трохи різний характер. На 2018 рік припадають значні виплати ($3 млрд) за валютними ОВДП, і приблизно такі ж виплати за зовнішнім боргом — близько $3,3 млрд. При цьому, з урахуванням вже здійснених з початку року короткострокових запозичень, загальний обсяг платежів в гривні за рік складе не менше 50 млрд грн», — розповідає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. На 2019 рік співвідношення виплат за валютами (гривня / іноземна валюта) залишиться приблизно таким же, але істотно збільшаться виплати за зовнішнім боргом. Виплати ж по валютним ОВДП (якщо не будуть випущені нові облігації з погашенням в 2019 році) значно зменшаться.

Якщо Україна подолає нинішній пік виплат за валютними боргами, подальше погашення і обслуговування позик буде не настільки обтяжливим. «У 2020-2021 роках нам доведеться віддавати по $ 5,7-5,8 млрд, потім ще менше: $4,1 млрд — у 2022-му і близько $3,2 млрд — в 2023-2024. Але ці розрахунки зроблені без спірних сум — $3 млрд «облігацій Януковича», $0,3 — 0,5 млрд — за євробондами ПриватБанку і ще 1,1 млрд — по конфіскованим активам екс-президента і його оточення», — підрахував глава аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Пом'якшити навантаження на бюджет вдалося за рахунок реструктуризації боргу, проведеної восени минулого року. Якби не це, виплачувати довелося б на $ 1,2 млрд більше в 2019-ому, і на $0,4 млрд — в 2020-ому роках.

Аналітики не бачать небезпеки і в виплатах за ВВП-варантами, які можуть скоро настати. Ці папери були випущені в рамках боргової операції в кінці 2015 року. Тоді комітет кредиторів погодився списати Україні 20% боргу, що знизило боргове навантаження на $3,6 млрд. ВВП-варанти в теорії дозволяють компенсувати збитки кредиторів після того, як наша економіка відновиться. Вони не передбачають регулярних виплат процентного доходу. Але при виконанні певних умов (номінальний ВВП України понад $125,4 млрд і річне зростання економіки не менше 3%) інвестори можуть розраховувати на 15% суми ВВП, що перевищує встановлений поріг і скоригованої на інфляцію. А якщо економіка виросте на 4 відсотки і більше, то власники варантів можуть забрати не менше 40% від суми виробленого національного продукту, що перевищує порогове значення.

«Перші платежі по варантам можуть настати в 2021 році, і будуть залежати від зростання реального ВВП в 2019 році. Поріг за номінальним ВВП в $125,4 млрд до 2021 року швидше за все буде подолано. Але є й ще одна умова: показник зростання ВВП в базовому році повинен перевищувати 3%, а перший базовий рік для виплат в 2021 році — це 2019 рік. За прогнозами ICU, в 2019-2020 роках не очікується зростання ВВП більше 2%, а, значить, в 2021-2022 роках виплат по варантам не передбачається», — вважає Тарас Котович.

Правда, такий оптимізм розділяють не всі. За словами головного економіста інвесткомпанії «Драгон Капітал» Олени Білан, доларовий ВВП України може досягти $130 млрд, перевищивши $125 млрд, вже в 2019 році. «Якщо зростання реального ВВП перевищить 3,0%, то перша виплата може бути і за результатами 2019 року», – допускає вона.

Звідки гроші

Джерел, з яких Україна може розраховуватися з боргами, не так вже й багато — нові кредити і золотовалютні резерви НБУ. Питання про подальше продовження співпраці з МВФ залишається відкритим. Кредитор вже озвучив свої вимоги (головним з яких є створення антикорупційного суду). Тепер м'яч на стороні української влади.

«Транш МВФ не має критичного значення для короткострокової можливості обслуговувати зовнішні борги. І в поточному, і в наступному році борги можна погашати і без нього, як мінімум, використовуючи золотовалютні резерви. Тобто і без отримання траншей про дефолт за зобов'язаннями в найближчі два роки не йдеться (а на більший термін прогнозувати складно). Але до кредиту МВФ прив'язані інші джерела фінансування — кредити Світового банку, Євросоюзу, гарантії уряду США. Від долі програми з МВФ буде залежати траєкторія рейтингів України, а значить, і зміна вартості запозичень на ринкових умовах», — каже Вадим Іосуб, старший аналітик Альпарі.

Зараз Україна має можливість залучати ресурс через розміщення облігацій. У всякому разі, події на міжнародних фінансових ринках складаються на нашу користь. За інформацією Institute of International Finance (IIF), в минулому році вперше з 2013 року інвестори відновили інтерес до ринків, що розвиваються: обсяг вхідних інвестицій досяг $1,2 трлн. В цьому році, за прогнозами аналітиків IIF, приплив капіталу на ринки, що розвиваються, може перевищити торішній показник. Причому, в першу чергу, інвесторів будуть цікавити боргові зобов'язання країн, що розвиваються. Ця тенденція повинна забезпечити попит на українські боргові папери. У всякому разі, нерезиденти вже продемонстрували високий інтерес до наших ОВДП. За даними НБУ, обсяг гривневих обоблігацій в портфелі нерезидентів зріс з початку цього року більш ніж в 2,5 рази — з 5,1 до 13,1 млрд грн. Це стало одним із чинників зміцнення гривні (нерезиденти масово продавали валюту, щоб розжитися гривнею для придбання наших боргових паперів).

Питання лише в тому, за якою ціною будуть залучатися нові позики. І тут відсутність злагоджених дій НБУ і Мінфіну лише погіршує і без того непросту боргову ситуацію. Неодноразове підвищення облікової ставки НБУ спровокувало зростання ставок, під які Мінфін може залучати нові запозичення. «Наприклад, за річними облігаціями до літа 2017 року ставки відсікання знизилися до 12,5%, але вже до середини лютого, після підвищень облікової ставки — зросли до 16,4%», — уточнює Тарас Котович.

«Через високу ставку НБУ Мінфін розміщує «короткі» папери. Висока ставка не дозволяє вигідно заміщати довгі облігації. Мінфін очікує, що ставка може через рік впасти — і тоді можна буде розміститися набагато дешевше», — говорить Олександр Паращій.

Така ситуація небезпечна, як мінімум, з двох причин. По-перше, Мінфіну доводиться сильно переплачувати за обслуговування держборгу. По-друге, ситуація в будь-який момент може змінитися — нерезиденти можуть охолонути до наших боргових паперів. Наприклад, якщо зрозуміють, що грошей від МВФ нам не отримати. А це означає, що після погашення коротких ОВДП почнеться відтік валюти з країни, що в один момент може обвалити гривню.

У найближчій перспективі ці ризики збережуться. НБУ вже заявив, що при подальшому розкручуванні інфляції готовий і далі підвищувати облікову ставку.

Ще один не менш складний для бюджету момент — накладення грошових виплат за державним боргом і боргами підприємств і банків держсектора. «У 2019 Україні крім зовнішнього боргу потрібно направити на погашення та обслуговування валютних ОВДП $1,6 млрд. До сих пір такі цінні папери рефінансувалися переважно держбанками. Однак в наступному році, якщо останнім знадобиться знайти великі суми валюти для погашення зовнішніх боргів, вони вже не зможуть забезпечити рефінансування. Це створить додаткове навантаження на державу», — пояснює головний економіст Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Блінов.

Станом на січень золотовалютні резерви НБУ становили близько $ 18,58 млрд. Це означає, що, як мінімум, цей рік пікових виплат пройде для України спокійно. Що стосується наступного року, то в період такої економічної турбулентності навіть у владі не будують довгострокових прогнозів. У всякому разі, можна завжди втішити себе надією, що міжнародні фінансові інститути не допустять дефолту України, щоб самим не зіткнутися з ще більшими проблемами.

Марія Коливанова