Але щоб банкіри не розслаблялись, регулятор підготував їм декілька сюрпризів. Серед іншого — низку нових нормативів, деякі з яких банкам доведеться виконувати вже цього року.
«Мінфін» послухав заступника голови НБУ Катерину Рожкову та директора департаменту фінансової стабільності Віталія Ваврищука та вибрав головне.
Новації в регулюванні
Катерина Рожкова
Ми маємо дуже великі плани на 2018-2020 роки. Вони стосуються впровадження нових нормативів. Чому ми їх впроваджуємо? На нашу думку, однією з головних проблем минулих років було те, що нормативи, які були впроваджені, не містили економічної суті. Це були якісь розрахунки, де є чисельник та знаменник, але вони не відображали реальну ситуацію. Тому дотримуватися їх було досить легко.
Перший норматив, який ми впроваджуємо – це LCR. Цей норматив ліквідності буде розраховуватися на базі планових притоків та відтоків ліквідності, а не як зараз — на конкретну дату.
Читайте також: НБУ впроваджує новий норматив для банків
В наших планах також зміна вимог до структури капіталу банків, приведення її до базельських стандартів. Це надасть можливість краще розуміти складові, і що впливають на капітал. Наша мета – плавно перевести систему на нові регуляції.
Окрім цих змін, цього року ми вже фактично запустили регулярну оцінку стійкості банківського сектору, тобто регулярну діагностику. Це надасть можливість і НБУ, і споживачам проводити оцінку банків та їх активів.
Ще в нас вже готова регуляція з управління ризиками в комерційних банках. Вона готувалася на базі кращих світових практик. Правління вже було готове затверджувати її, але деякі пункти цієї регуляції потребують змін в законодавстві, особливо в частині корпоративного управління в банківському секторі. Оскільки парламент ще не розглянув ці законопроекти, ми запровадили дорожню карту. Поки ми будемо впроваджувати нові елементи регуляції в управлінні ризиками комерційних банків, які не потребують змін в законодавстві. А щодо тих, які потребують, НБУ надасть банкам рекомендації відносно їх виконання.
Ми будем працювати над тим, щоб зміни в корпоративному управлінні були прийняті якомога швидше, бо це запорука стійкості й подальшого розвитку комерційних банків.
Також ми намагаємось втілити пілотний проект по роботі з проблемною заборгованістю в комерційних банках. В цьому проекті нам допомагає Світовий банк. Як регулятор, ми не можемо втручатися в взаємовідносини між клієнтом та банком. Але ми маємо важелі, щоб вимагати від банків активніше працювати та використовувати законодавче поле, зокрема, закон про фінансову реструктуризацію.
Ми обговорюємо, які мотиваційні елементи ми можемо додати до своєї регуляції про оцінку ризиків, аби банкам було цікавіше і вони активніше працювали у цьому напрямку. Крім того, у нас є розроблений законопроект про компанію з управління поганими боргами. Профільний комітет в Раді його зараз опрацьовує.
В 2018 році ми будемо зосереджуватися на бізнес-моделях банків. На їх середньострокових стратегіях та короткострокових планах. Кожен банк повинен мати бізнес-модель. Вона має задовольняти акціонера - тобто не проїдати капітал та приносити прибутки. Вона має задовольняти регулятора і давати впевненість клієнтам банків в тому, що з їх коштами все буде добре.
Тому 2018 рік пройде для нас під гаслом бізнес-моделей банків. Ми фактично завершили розподіл банків за бізнес-моделями. НБУ буде уточнювати його протягом року та буде працювати с кожним окремим банком.
Підсумки року чи трохи позитиву
Віталій Ваврищук
Зміни структури банківського сектору не були суттєвими. В 2017 році кількість українських банків зменшилася на 14. Чотири банки трансформувалися в фінансові компанії, один банк було приєднано до іншого, інші — були оголошені неплатоспроможними і відправлені до Фонду гарантування вкладів.
Доля цих 14 банків у загальних активах банківської системи складала 1,7%. Це абсолютно нематеріальний показник. І якщо у майбутньому певні банки будуть мати проблеми, і ми будемо змушені виводити їх з ринку, це будуть невеликі банки, які однозначно і точно не будуть мати жодного впливу на стан фінансової стабільності, на банківський сектор. Розчистка банківського сектору однозначно вже завершилася.
Нас турбує зростання впливу державних банків. За рік їх частка на ринку зросла на 3,5% за показником чистих активів. За показником вкладів населення приріст склав 3%.
Читайте також: Уряд затвердив стратегію розвитку своїх банків
Ми хочемо, щоб частка держави в банківському секторі поступово знижувалася. Ми очікуємо на представлення стратегії розвитку державних банків Міністерством фінансів, у якій, ми сподіваємось, буде чітко визначено, яким чином розвиватимуться державні банки протягом наступних років, і як держава буде скорочувати свою присутність у банківському секторі.
Фондування
База фондування залишилася стабільною, зміни у структурі — несуттєвими. Зросла частка вкладів населення у структурі зобов’язань. Приріст становив 2,2%. Загалом кошти бізнесу та населення становлять 77% від загальних зобов’язань комерційних банків.
Банки, по суті, фондуються за рахунок внутрішнього ринку - за рахунок депозитів бізнесу та населення. Внутрішніх ресурсів достатньо, щоб задовільнити нинішній попит на кредити. Насторожує єдина річ – ці депозити є переважно короткостроковими. Звичайно, генерування довгострокових кредитів за рахунок дуже коротких пасивів пов’язане с певними ризиками. Це було однією з причин, чому НБУ активно разробляв показник покриття ліквідності LCR. Ми хочемо, щоб банки розуміли проблему коротких пасивів та працювали над їх подовженням. Також ми хочемо, щоб у випадку різких відтоків, наприклад, депозитів населення, банки в повній мірі могли їх фінансувати.
Зовнішнє фондування банки продовжили повертати протягом 2017 року. Частково воно конвертувалося у капітал. Зараз банківський сектор майже не залежить від фондування з зовнішніх ринків. Я вважаю, що ми сягнули мінімального значення валового зовнішнього боргу банківського сектору. Протягом наступних років ми будемо спостерігати його зростання. За відсутності якихось макрошоків банки будуть повертатися на зовнішні ринки. Але поки що це будуть поодинокі випадки.
У середньостроковій перспективі в фондуванні будуть домінувати депозити населення та бізнесу. За нашими підрахунками, вони будуть надалі забезпечувати понад три чверті загальних зобов’язань банків.
Депозити
Депозити населення поверталися в банківську систему досить стрімко. Приріст за гривневими депозитами склав 22%. Ми бачили суттєве прискорення у грудні, коли було виплачено пенсії за два місяці, коли суттєво збільшилися фіскальні видатки.
Обсяги валютних вкладів залишалися практично незмінними протягом усього 2017 року. Минулого року ми нарешті зняли останнє обмеження, яке стосувалося максимальної суми щоденного зняття депозитів готівкою. Відміна обмеження не мала ніякого негативного впливу на динаміку депозитів населення.
Валюта до банківського сектору не повертається активно. Це пов’язано з тим, що немає попиту з боку банків на валютне фондування. Це чітко зрозуміло, коли ми дивимося на ставки за валютними депозитами. Вони продовжують залишатися на історичних мінімумах.
Читайте також: Ставки за депозитами. Рахуємо по-новому
Кредитування
Кредитування фізосіб відновилося практично від початку 2017 року. На кінець року темпи приросту роздрібного кредитного портфелю становили 42%. За нашими оцінками, така динаміка буде зберігатися принаймні наступні два роки.
НБУ постійно моніторить ситуацію. У разі, якщо ми будемо ідентифікувати певні системні ризики, які пов’язані зі стрімким відновленням споживчого кредитування, ми будемо думати про прийняття окремих рішень. Вони дозволять нам контролювати цю динаміку та будуть гарантувати, що банки належним чином оцінюють кредитні ризики за новими кредитами.
Корпоративне кредитування в гривні почало відновлюватися у другому півріччі. Апетит до нових валютних позик сьогодні значно менше, ніж це було у докризовий період. Обсяги валютних кредитів знижуються, частково відбувається конвертація валютних кредитів у гривневі.
Ми очікуємо, що динаміка зростання корпоративних кредитів буде прискорюватися протягом 2018 року. Але, звичайно, дуже низький захист прав кредиторів стримуватиме динаміку зростання.
NPL
В абсолютному значенні показник недіючих кредитів під кінець 2017 року трохи зріс. Це було пов’язано з додатковим визнанням недіючих кредитів найбільшим банком — ПриватБанком.
Якщо подивитися на роздрібний кредитний портфель, частка недіючих кредитів за 2017 рік скоротилася дуже суттєво – з 63% до 53%. Банки частково списували або продавали проблемні кредити фізичних осіб. Плюс впливав фактор зростання обсягу нових кредитів.
Частка непрацюючих кредитів у приватних комерційних банках (за винятком державних і банків з російським капіталом) становить лише 28%. Тобто загалом картина по банківському сектору є значно кращою, якщо ми виносимо державні банки за дужки.
Загалом на держбанки припадає близько 2/3 від загального обсягу непрацюючих кредитів. Це кредити, які були сформовані багато років тому, які досі залишаються на балансах і псують загальну картину.
Банки вже сформували належні резерви, щоб покрити непрацюючі кредити і по суті всі збитки від погіршення якості кредитного портфелю уже відображено і в звітах про фінансові результати, і в балансах. Тому додаткового негативного впливу на капітал банків в найближчі роки ми не очікуємо. Рівень покриття резервами недіючих кредитів є адекватним і складає близько 85% і цей показник буде зростати, коли банки перейдуть на 9-ий стандарт МСФЗ.
Фінансові результати
Фінансовий результат банківського сектору суттєво покращився. Ми все ще маємо сукупний збиток за результатами 2017 року. Проте він був обумовлений від’ємним фінансовим результатом практично 4 банків. Найбільший збиток показав ПриватБанк, який займався вирішенням проблем минулого і був змушений дорезервувати той кредитний портфель, який він отримав у спадок від колишніх акціонерів.
Але операційний результат сектору загалом покращився, операційний прибуток до резервів збільшився на 8%. Але збільшення відрахувань у резерви, яке відбулося у 4 кварталі, призвело до негативного чистого збитку сектору в цілому.
Наші очікування на 2018 рік – банківський сектор повертається до прибуткової діяльності. Ми очікуємо як зростання операційних доходів банків, так і суттєвого зниження відрахувань до резервів.
Кількість збиткових банків суттєво скоротилася. Таких було 33 у 2016 році, і таких залишилося 18 у 2017. За нашими очікуваннями, 2018 рік зі збитком закінчить менше 10 банків.
Банки мають високий рівень капіталізації. Зараз на ринку працює 82 банки, 64 з них має рівень адекватності капіталу віщу ніж 15%. Це дуже гарний показник. Ми зараз впевнені, що більшість банків не потребуватимуть додаткового капіталу за результатами проведення оцінки стійкості у 2018 році.