Чи справді це так, і які таємниці банківських клієнтів може дізнатися регулятор, «Мінфін» попросив розповісти керівника департаменту АФ «Грамацький і Партнери», адвоката Ігоря Реутова.

Такі дії НБУ в повній мірі відповідають нормам закону, які встановлюють повноваження регулятора в сфері банківського нагляду. 

Повноваження Нацбанку здійснювати нагляд у банківській сфері, а також контроль за діяльністю банків, передбачені положеннями ст. 55 закону «Про Національний банк України». Цим же законом (ст. 57) встановлено, що центробанк має право на безкоштовній основі отримувати від банків інформацію про їх діяльність та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.

В рамках такої наглядової діяльності Нацбанк має доступ до інформації, яка є банківською таємницею. 

В розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (ст. 60), банківською таємницею, крім іншого, є: 

  • відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
  • операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
  • фінансово-економічний стан клієнтів;
  • системи охорони банку та клієнтів;
  • інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи — клієнта, її керівників, напрями діяльності;
  • відомості щодо комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, про будь-який проект, винахід, зразок продукції та інша комерційна інформація;
  • інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отриманий при оцінці її кредитоспроможності;
  • інформація про банки чи клієнтів, що збирається в процесі проведення банківського нагляду.

У свою чергу, закон покладає на банки обов'язок зберігати банківську таємницю, в тому числі, обмежуючи коло осіб, що мають доступ до банківської таємниці. Але є цілий ряд випадків, коли банки зобов'язані розкривати банківську таємницю. До них, наприклад, відносяться розкриття банківської таємниці за рішенням суду, на письмовий запит — органам прокуратури, СБУ, Нацполіціі, НАБУ, АМК, ДержБюро розслідувань; податковим органам в частині наявності банківських рахунків; центральному органу в сфері протидії легалізації доходів, виконавчій службі і т.д.

У той же час, обмеження, пов'язані з доступом до банківської таємниці, не розповсюджуються на НБУ, якщо йдеться про здійснення банківського нагляду. Таким чином, можна зробити висновок, що Нацбанк має повне право запросити інформацію про операції клієнтів Приватбанку в рамках здійснення банківського нагляду, а банк зобов'язаний таку інформацію надати.