Політика регулятора стане більш прозорою. Відсьогодні Нацбанк буде публікувати протоколи засідань монетарного комітету — органу, який готує грунт для зміни грошово-кредитної політики. Зокрема, грунтуючись на висновках комітету, правління НБУ приймає рішення про зміну облікової ставки. Протокол буде публікуватися на 11 день після прийняття кожного монетарного рішення.
Перший опублікований протокол виявився досить «жорстким». За жорсткість монетарної політики одноголосно висловилися всі без винятку члени комітету. Причина — посилення інфляційних ризиків. Розбіжність виникло лише щодо того, наскільки серйозно треба підвищувати ставку. Шестеро членів з семи проголосувало за збільшення її на 1,5%. Тільки один порахував, що буде досить, якщо ставка виросте на 1%, оскільки більш серйозне підвищення може бути неправильно прийняте та негативно вплинути на інфляційні й макроекономічні очікування.
Насправді, комітет далеко не завжди одностайно підходить до монетарних рішень. Навпаки, розбіжності між членами — нормальна ситуація.
«Останні два рішення про підвищення процентної ставки в кінці минулого року також приймалися переважною більшістю. А ось до цього члени комітету не завжди були одностайні. Іноді співвідношення голосів було й 5 до 2, й навіть 4 до 3 », — розповідає директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.
Як випливає з протоколу останнього засідання, січневе підвищення ключової ставки може стати цього року не останнім. Серед найбільших ризиків — розрив відносин з МВФ та надмірне підвищення соцстандартів.
Нерайдужні перспективи
Члени комітету зійшлися на тому, що жорсткість монетарної політики не надто шкідлива для економіки. Досить скромне зростання ВВП дійсно частково пов'язане з повільним відновленням кредитування. Але банки не хочуть нарощувати обсяги фінансування реального сектора зовсім не через високу облікової ставки, а через низький рівень захисту прав кредиторів.
Члени комітету переконані, що подальше підвищення ключової ставки — цілком реально в найближчій перспективі. Регулятор продовжить закручувати гайки, якщо побачить, що інфляція не знижується відповідно до його цільових показників. Припинення співпраці з МВФ та м'якша, ніж очікувалося раніше, фіскальна політика уряду — ще два фактори, через які може вирости облікова ставка.
Зокрема, в держбюджеті-2018 було закладено підвищення мінімальної зарплати до 3723 грн. Однак і в парламенті і в уряді вже не раз говорили про можливості збільшення цього показника до 4200 грн.
На що впливає
Члени комітету визнають, що є фактори, на які ні вони, ні облікова ставка НБУ вплинути не можуть. До таких, наприклад, належить зростання цін на сирі продукти на внутрішньому ринку.
Зате зростання ключової ставки здатне охолоджувати надмірний ріст сукупного попиту, який може спровокувати занадто м'яка фіскальна політика в передвиборний рік. Посилюючи монетарну політику, на Інститутській готуються до прийдешнього підвищення соцстандартів.
Також зростання ставки повинне загальмувати погіршення інфляційних очікувань населення і бізнесу, та підвищити привабливість гривневих фінансових активів, прибутковість яких виросте.
Що взагалі відбувається
На останньому засіданні монетарного комітету чиновники НБУ назвали 6 факторів, через які потрібно підвищити ключову ставку:
- Затримка чергового траншу МВФ
- Значне підвищення соцстандартів, зокрема пенсій та мінімальних зарплат, яке призводить до активізації споживчого попиту
- Підвищення інфляційних очікувань
- Зростання вартості нафти на зовнішніх ринках та, відповідно, подорожчання бензину в Україні. Це вплине і на інші товари
- Подорожчання продуктів з високим рівнем обробки
- Стрімке зростання курсу євро та валют країн Центрально-Східної Європи до долара, яке призведе до подорожчання імпортних європейських товарів
У майбутньому цей перелік може поповнитися ще двома пунктами:
- Подальша затримка фінансування від МВФ
- Зростання соцстандартів, яке не відповідає збільшенню продуктивності праці в економіці
Навіщо потрібен протокол
У розвинених країнах публікація протоколу засідань монетарного комітету — невіддільна частина політики інфляційного таргетування. В Україні таке сталося вперше. Як стверджує регулятор, такий крок має підвищити довіру бізнесу і населення до дій Нацбанку.
У протоколі не вказуватимуть поіменно, хто з членів голосував за яке рішення. Анонімну форму протоколу в відомстві вибрали після того, як вивчили досвід найближчого сусіда — Чехії. За словами Ніколайчука, екс-глава чеського Центробанку вважав публікацію прізвищами результату голосування помилковою. Його думка часто розходилося з думками інших членів комітету, і «журналісти задавали багато незручних питань з цього приводу».
Неготовність суспільства — ще одна причина. Ніколайчук зазначив, що регулятор не хоче відразу «вивалювати» всю інформацію на учасників ринку. Адже через це вони можуть неправильно витлумачити сигнали центробанку. Через цю ж причини НБУ переніс на 2019 рік початок публікації прогнозів по обліковій ставці.
Олекса Рябуха