Хоча дозвіл регулятора на інвестування до $50 000 в закордонні активи отримати досить просто. Інвестор, через уповноважений банк, повинен подати документи в Нацбанк. Якщо джерела походження його капіталів не викликають питань, НБУ видасть ліцензію в автоматичному режимі.
Але проблема не тільки в технічній стороні питання. Більшість українців зараз зберігає заощадження, в кращому випадку, на банківських депозитах та не має поняття про більш складні інструменти.
«Мінфін» попросив експертів пояснити «на пальцях» механіку інвестицій, а також — куди варто вкладати гроші. На прохання редакції відгукнулися головний інвестиційний керуючий британської компанії FPP Asset Management Джонатан Нейл та керівник підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
У липні 2017 року Нацбанк спростив правила гри для українців, які хочуть інвестувати в іноземні активи. Тепер за межі країни можна вкладати до $ 50 000. З чого починати?
Григорій Овчаренко: Законодавство не обмежує українців ні у виборі країни, ні об'єкта інвестування. Але відкриття рахунків або оформлення документів може потребувати особистої присутності. Розуміння того, чи можна керувати вашими інвестиціями перебуваючи в Україні, має важливе значення при прийнятті такого рішення. Наявність локального офісу або представника в Україні найбільш прийнятно.
Ще один серйозний момент — визначитися з рівнем вашого сприйняття ризиків. Адже бажання інвестувати в ті ж криптовалюти завтра може обернутися фіаско та втратою грошей. Як ви до цього поставитеся?
Також дуже важливо зрозуміти, чого ви очікуєте від своїх інвестицій. Необхідно визначити терміни інвестування, можливість та умови дострокового виходу, ступінь вашої участі в процесі прийняття рішень, а також витрати, пов'язані з інвестуванням. Тільки відповівши на всі ці питання, можна визначити перелік інструментів, який може бути відповідним для інвестора.
Керівник підрозділу з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко. Фото: minfin.com.ua
Куди б Ви порадили вкладати гроші?
Григорій Овчаренко: Перш ніж почати вкладати в іноземні активи, краще спробувати інвестувати в Україні. Так можна отримати необхідний практичний досвід та знання, а також розібратися в особливостях різних інструментів та їх характеристик. Адже теорія це одне, а практика — інше. Практичний досвід дасть розуміння, як це все працює.
Напрямків для інвестицій багато. Існують фонди з консервативною стратегією: фонди облігацій, грошового ринку та збалансовані фонди. Якщо колишній досвід припускав тільки розміщення грошей на депозитах, має сенс спробувати інструменти з фіксованою прибутковістю. Тим більше, зараз чудова можливість — ставки за ОВДП вищі, ніж ставки за депозитами. Наступним етапом можуть стати фонди акцій. І вже потім — інвестування за межі України.
Припустимо, інвестор розібрався. Які практичні кроки йому потрібно зробити, щоб розширити свої можливості і почати вкладати в іноземні активи?
Григорій Овчаренко: Необхідно отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Для цього потрібно надати своєму банку певний пакет документів, щоб він міг запросити електронну ліцензію в НБУ. Якщо у регулятора немає претензій до документів, отримання ліцензії не відніме багато часу.
Якщо в інвестора немає достатньої кваліфікації та досвіду, оптимальним варіантом інвестування є взаємні фонди (західний аналог наших пайових інвестиційних фондів — «Мінфін»). Високі вимоги до професійних учасників, наявність значного досвіду та розвинені ринки капіталу надають багато можливостей й в достатній мірі захищають інвестора. У будь-якому випадку краще віддавати перевагу відомим компаніям з досвідом і репутацією, де працюють професіонали, яким можна довіритися. Одним з таких прикладів є компанія FPP Asset Management — британська компанія, що спеціалізується на ринках, що розвиваються.
Який принцип роботи таких фондів? Як можна в них інвестувати?
Григорій Овчаренко: Механізм роботи закордонний фондів такий же, як і українських. Він передбачає придбання цінних паперів фондів (акції або паї), які інвестують в різні категорії активів відповідно до обраної стратегії. Для цього необхідно пройти процедуру ідентифікації та за запитом підтвердити джерело походження коштів. Але, з огляду на те, що ваш обслуговуючий банк в будь-якому випадку вимагає підтвердження вашого доходу, зробити це буде нескладно. У деяких випадках при купівлі цінних паперів фонду можливе використання посередника (брокера або банку), який може надати більш широкий вибір інвестиційних рішень. У такому випадку витрати можуть вирости за рахунок комісії посередників. З вартістю послуг фонду та компаній, які його обслуговують, варто ознайомитися заздалегідь.
Кваліфіковані інвестори можуть дозволити собі більш широкий спектр інвестиційних інструментів: акції окремих емітентів, торгівлю на ринку форекс або товарно-сировинних ринках, а також фонди з ризикованими стратегіями, включаючи біржові та хедж фонди.
В залежності від уподобань та розміру капіталу, я б рекомендував інвестувати частину коштів у консервативні інструменти для збереження капіталу, а частина — в ризиковані інструменти для його примноження.
Джонатан, куди б Ви порадили інвесторові вкласти $50 000?
Джонатан Нейл: Перше правило — вкладати гроші, які не призначені для щоденних витрат. Це повинна бути сума, яку інвестор може дозволити собі «відкласти» на певний час. Припустимо на 7 років.
Перше, що я скажу: не купуйте держоблігації, деноміновані в іноземній валюті. Зараз дуже складно заробити на таких паперах у зв'язку з неадекватними характеристиками прибутковість / ризик у більшості країн
Друге. Я був би дуже обережним, вкладаючи гроші в фондові біржі США. Дуже довго вони показували хороший результат. Ціна активів на біржах дуже висока. Я б не став зараз в них інвестувати. Адже цикл на біржах США ми вже пропустили.
Ще одне застереження. Технології та IT стали улюбленими секторами інвесторів. Багато великих технологічні компанії, такі як Alphabet та Google, «короновані» на місце безумовних лідерів ринку. Загальний стереотип: «у вас повинні бути акції цих компаній». Всі думають, що Amazon незабаром купить все навколо. Але, на мою думку, цього не станеться. Держави не дадуть йому це зробити. Соціальний ефект поганий.
Тому рано чи пізно монополії цих компаній будуть знищені. У них також не варто інвестувати.
Якщо не в держоблігації та фондовий ринок США, то куди?
Джонатан Нейл: Ми повинні дивитися на самі пригнічені ринки, самі «немодні» та найдешевші. І тут варто згадати про країни, що розвиваються. Ми бачимо сектори, які показували поганий результат в останні роки. Наприклад, енергетичний ринок.
Люди думають, що в світі занадто багато нафти та, відповідно, попит на неї впаде, електрокари замінять традиційні авто. Але це не так. Попит на нафту дуже високий. Пропозиція падає. Зараз акції великих нафтових компаній дуже дешеві. Тому саме їх і потрібно скуповувати.
Наприклад, у Великобританії це BP, Shell. Це великі компанії, які платять величезні дивіденди. У США — Exxon, Chevron. Канада — Imperial Oil. Ці компанії мені подобаються.
Мені також подобається фінансовий ринок КНР. Зараз його можна назвати депресивним. Люди бояться, що наступна фінансова криза прийде саме з Китаю через зростання заборгованості. Як на мене, це цілком можливо. Але точно не зараз, так як у Китаю є ресурси для поглинання фінансових проблем. Так, держкомпанії серйозно закредитовані. Але сама держава — ні. Більш того, фінансові та енергетичні компанії, що торгуються на фондовому ринку Китаю, незабаром почнуть себе почувати набагато краще.
Китай активно переходить на зелену енергію. Як ви вважаєте чи варто інвестувати в «зелені» компанії?
Джонатан Нейл: Всі країни зараз займаються цим. Але багато хто забуває, що кращі уми також працюють над удосконаленням двигунів на традиційному паливі. Люди продовжать використовувати нафту.
Ще один напрямок інвестицій — Індія. Ця країна має можливості споживати величезну кількість нафти. Зараз траєкторія попиту в Індії виглядає також, як і в Китаї 50 років тому. Тому, якщо Індія буде й далі розвиватися, вона може прийти до таких же обсягів, як і КНР. При цьому Індія взагалі не виробляє нафти.
Також я б інвестував у Великобританію. Зараз ця країна знаходиться в депресії через страх з приводу Brexit. Фунт впав. Тому я б інвестував гроші в цінні папери британських компаній, які торгуються на біржі.
У підсумку виходить збалансована схема: енергетичний сектор, Китай, Індія і Великобританія.
Весь світ обговорює підвищення ключової ставки ФРС. Як це може вплинути на розвинені економіки, та, особливо, на ринки, що розвиваються?
Джонатан Нейл: Перше. Прибутковість держоблігацій зросте. Якщо ставки будуть рости помірними темпами, це не викличе паніки на ринках. Але якщо ринки отримають сигнал, що ставки виростуть раніше, сценарій може бути менш сприятливим. У цьому випадку прибутковість держоблігацій впаде, фондові біржі почне лихоманити. Ринкам не потрібен шок.
Базові ставки Центробанків зростають. Регулятори скорочують програми кількісного пом'якшення. Як це вплине на ринки?
Джонатан Нейл: Ліквідність по всьому світу почне скорочуватися, що не сильно підтримає ринки. В останні два роки ми бачили зростання економік по всьому світу, програми кількісного пом'якшення, але при цьому відсутність інфляції. Ринки цим насолоджувалися. Але їм не сподобається наступний період, який принесе скорочення ліквідності, зростаючу інфляцію та помірне зростання.
Що Ви думаєте про криптовалюти? Всі називають їх «бульбашкою». Чи варто інвестувати в цей актив?
Джонатан Нейл: Удачі вам з інвестиціями в криптовалюти.
Тобто не варто?
Джонатан Нейл: Як на мене, це не об'єкт інвестицій. Інвестиція — коли хто-небудь і що-небудь купує. Я купую цей готель, він приносить дохід. Це і є інвестиція. Криптовалюта — це спекуляція. Це нонсенс.
Криптовалюта — приклад надмірної ліквідності в світі. Це просто нова іграшка.
Бесіду вів Олексій Рябуха