Але наших громадян такий дрібний нюанс не хвилює. Втім, як і європейських роботодавців, які згодні закривати очі на відсутність потрібних документів, аби роздобути недорогих працівників.
А ось українські компанії вже б'ють на сполох: вони і раніше насилу закривали дефіцитні вакансії, а тепер не можуть знайти потрібних людей навіть на підвищені зарплати.
«Мінфін» розбирався, наскільки масовим був відтік української робочої сили в Європу, ким і на які гроші можуть там влаштуватися українці, і чи спровокує конкуренція за персонал підвищення зарплат на нашому ринку праці.
Про масштаби трудової міграції українців до Європи після введення безвіза можна судити лише за непрямими даними.
«Ці дані свідчать: зараз за межі працює 4-5 млн. українців. Навколо цих цифр багато спекуляцій. Політики завищують або занижують їх, в залежності від своїх інтересів. Але міграція персоналу за кордон останнім часом дійсно зростає », — говорить експерт ринку праці Сергій Марченко.
Заробіток на $6,3 мільярди
Про масштаби трудової міграції українців до Європи після введення безвіза можна судити лише за непрямими даними.
«Ці дані свідчать: зараз за межами країни працює 4-5 млн. українців. Навколо цих цифр багато спекуляцій. Політики завищують або занижують їх, в залежності від своїх інтересів. Але міграція персоналу за кордон останнім часом дійсно зростає», — говорить експерт ринку праці Сергій Марченко.
Про масовий відтік персоналу з України говорить і аналітик rabota. ua Тетяна Пашкіна. «Європейські роботодавці виставляють дуже багато вакансій і готові брати наших громадян. Черговий сплеск попиту припав на цю осінь, а, отже, буде рости і потік бажаючих отримати роботу», — прогнозує експерт.
Але деякі аналітики вважають, що розповіді про масовий виїзд наших співвітчизників за кордон, м'яко кажучи, перебільшені.
Як аргумент наводять статистику НБУ з грошових переказів з-за кордону: якщо за 9 місяців минулого року українські заробітчани перерахували на батьківщину $5,8 млрд., то за аналогічний період цього року — $6,3 млрд. Це говорить про те, що відтік робочих рук є, але він помірний.
Східний експрес
Географічні переваги українців з введенням безвіза змінилися мало. Їдуть переважно в Східну Європу, зокрема, в Польщу, Угорщину, Чехію. За даними польського міністерства праці, в країні працює близько 1 млн. українців. Але близько 80% цієї армії — сезонний персонал.
За словами міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського, в минулому році країна видала 1 мільйон 300 тисяч віз українцям, з яких 650 000 — з правом на роботу. У цьому році кількість останніх планують збільшити до 900 000.
Українці найчастіше обмежуються Східною Європою не по своїй волі. Зарплати там, як мінімум, на третину нижче, ніж в старій Європі: середньостатистичний робітник у тій же Польщі може розраховувати на 800-1,2 тис. євро, тоді як в Німеччині або Франції ставки доходять до 1,6 тис. євро. Але отримати роботу в Східній Європі набагато простіше, ніж в Західній. Самі поляки, угорці, чехи і словаки масово виїжджають в сусідні країни в гонитві за великими зарплатами. На їх місця місцеві роботодавці можуть взяти хіба що невередливих українців. І за готовність працювати від зорі до зорі за скромні за місцевими мірками зарплати компанії готові закривати очі на відсутність робочих віз і інші дрібні недоліки нових працівників.
Читайте також: Безробіття і реформи
За даними польської преси, останнім часом українським робітникам в їхній країні навіть стали більше платити. Погодинні тарифи зросли з 9 до 12 злотих. В місяць сезонному робітнику пропонують близько 2,5 тис. злотих (а це близько 18,5 тис. грн.). У будівельників тарифікація ще вище — до 30 злотих на годину, що гарантує місячну зарплату 30,5 тис. грн. У Чехії на автоскладальному заводі майстрам пропонують до 1,2 тис. євро. У Польщі, Литві та Латвії високий попит також на наших водіїв. Тамтешні транспортні компанії навіть готові витратитися на навчання звичайного претендента з «аматорськими» правами категорії «В». Вони відкривають їм потрібні «вантажні» категорії, після чого готові платити по 800-1000 євро на місяць.
«Структура вакансій, якщо і змінюється, то незначно — велика частина пропозицій орієнтована на некваліфікований персонал і представників робітничих професій. Це робота на конвеєр, на фабрики, в пекарні, склади і будівництва», — розповідає Пашкіна.
Втім, багато наших співвітчизників вирішують не обмежуватися країнами Східної Європи або ж використовують їх як трамплін для більш далеких кар'єрних «перельотів».
Кадровики стверджують, що знайти роботу в Західній Європі українцям теж цілком реально. Правда, в основному, є сезонні вакансії, які, тим не менш, цілком пристойно оплачуються.
Скажімо, збирати ягоди в Фінляндії можна за 1,5-1,68 тис. євро на місяць. Але є нюанс: зарплати прив'язані до результату, і роботодавець, як правило, називає верхню планку, досягти якої можуть далеко не всі. Так що на практиці не дуже моторний робітник може назбирати тих же ягід всього на 900-1000 євро на місяць.
Така ж історія з рибалками, яких звуть в Норвегію. Остаточний розрахунок проводиться після рейсу (може тривати до місяця і більше) і залежить від улову. Так що можна заробити як 2-3 тис. євро, так і скромну 1 тис. євро.
Влаштуватися в Європі можуть також наші фахівці з дипломами. Останнім часом б'є всі рекорди попит на середній медперсонал (медсестри, фельдшери) і лікарів, які можуть влаштуватися в Польщі або Чехії на 1,5-2 тис. євро, а в Німеччині — на 2-3 тис. євро.
Наших IT-шників європейські роботодавці оцінили вже давно, і готові платити їм по 2,5-4 тис. євро. Але масового виїзду українських комп'ютерників за кордон не спостерігається, адже вони цілком успішно можуть працювати на західних клієнтів і у віддаленому режимі. «Але про те, що орієнтованість нашого IT- персоналу на європейського роботодавця зростає, свідчать масові скарги наших компаній, які не можуть знайти потрібних їм фахівців», — говорить Сергій Марченко.
Ставки зростають
Хоча все вказує, що масового виїзду українців до Європи не спостерігається, навіть збільшення міграції на скромні 7-10% вселило в вітчизняних роботодавців паніку. За словами Пашкіної, компанії масово скаржаться, що не можуть знайти потрібний персонал. В першу чергу, мова йде про робочі спеціальності. Особливо гостро відчувається дефіцит в західних регіонах України, населення яких традиційно легке на підйом. Ситуація ускладнюється тим, що саме в західних областях останнім часом почали активно з'являтися нові виробничі потужності (зокрема, з пошиття чохлів для авто, виробництва комплектуючих, меблів та ін.).
З нестачею робочих рук також зіткнулися українські аграрії в сезон збору врожаю, причому ця тенденція спостерігалася по всій країні.
«Трудова міграція найсильніше вдарила по будівництву, виробництву, транспорту. У цих категоріях у 2017 році кількість вакансій зростала в 2 рази активніше, ніж в середньому по ринку праці. Схоже, тут підвищення внутрішнього попиту наклалося на затребуваність українських будівельників, робітників, водіїв за кордоном», — розповідає Сергій Марченко.
Щоб залатати діри в штатному розкладі, вітчизняні роботодавці змушені підвищувати зарплати. За словами Тетяни Пашкіної, деякі з них збільшили їх на рекордні 50%. Скажімо, швачки, заводські фахівці (слюсарі, верстатники та ін.) зараз можуть претендувати на оклади до 10-12 тис. грн. Для порівняння: приблизно такі ж гроші пропонують в столичних офісах менеджерам, секретарям і іншим «білих комірців» аж до середньої ланки.
Але поки, за словами Пашкіної, зарплати ростуть вибірково, а це значить, що тренд посилення трудової міграції продовжиться. «Щоб повернути українців на батьківщину, роботодавцям доведеться піднімати зарплати, щоб хоч якось конкурувати з щедрим ринком праці ЄС», — упевнений Сергій Марченко. На його думку, зростання заробітних плат на 30-50% змусить багатьох українців задуматися, а чи варто кидати сім'ю і їхати на заробітки. Особливо, якщо роботодавці до підвищеної зарплати стануть додавати і інші «пряники», скажімо, медстраховки, абонементи в спортклуби і ін., що багато хто вже робить. «Хоча молодих це не зупинить, люди середнього віку почнуть повертатися додому», — вважає Марченко.
У той же час посилення трудової міграції може принести економіці і додаткові плюси. Наприклад, сприятиме зниженню рівня безробіття в Україні та збільшенню припливу валюти в країну.
До речі, за даними Держстату, рівень безробіття в Україні вже поступово знижується. Якщо станом на січень 2017 року в нас було 423 000 офіційно зареєстрованих безробітних, то на початку вересня — 303 000. У той же час, потреби вітчизняних підприємств у персоналі за цей же час зросли з 47 400 до 73 400 осіб. Відповідно, конкурс на одну вакансію впав з 9,1 до 4,1 чол. на місце.
Леся Павелецька