Йдеться про два випуски єврооблігацій ПриватБанку на $375 млн: на $200 млн під 10,25% річних і на $175 млн під 10,875%. Установа мала погасити ці борги на початку 2018 року – 23 січня і 28 лютого відповідно, але планам завадила неплатоспроможність Привату.

Чим може завершитись судовий спір, написав Finclub. «Мінфін» публікує скорочений текст статті. 

У ПриватБанку відмовилися прокоментувати «наступ» кредиторів, зазначивши, що ситуація, яка склалася, – це «виключно питання взаємовідносин трасті (Madison Pacific Trust Limited) та емітента UK SPV Credit Finance plc.». Зв'язок банку з емітентом дійсно не є прямим. «Credit Finance plc. не є «дочкою» ПриватБанку. Це SPV, яке має так званий статус Orphan Entity – по суті «сирітське підприємство», яке нікому не належить. Такі підприємства є стандартною практикою при проведенні операцій з випуску євробондів», – пояснили FinClub в одній з найбільших українських юрфірм. Але непричетність ПриватБанку є умовною. 

Крім того, ПриватБанк вже зараз може бути в якості співвідповідача залучений в суперечку між Madison Pacific Trust Limited та SPV. «Позиція ПриватБанку про те, що претензії за єврооблігаціями до них не належать, є хибною, оскільки цінні папери випускалися саме під забезпечення зобов'язань банку як материнської компанії UK SPV Credit Finance plc. Тому ПриватБанк буде в суді відповідачем», – вважає керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Туманні перспективи

В Україні небагато охочих відповідати за «списання» єврооблігацій. Екс-голова ПриватБанку Олександр Шлапак говорив, що він прийняв банк вже без боргів за євробондами на балансі, в Нацбанку зазначали, що вони регулятор і не відповідають за позики комерційних установ, а в Мінфіні розводили руками і казали, що купили ПриватБанк за 1 грн у ФГВФО вже без боргів перед зовнішніми кредиторами. Юридично «списання» боргу провів Фонд гарантування вкладів фізосіб в період, коли ПриватБанк був неплатоспроможним. Для цього була задіяна ст. 41.1, включена в 2015-му до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».

Судовий спір власників євробондів з ПриватБанком, ймовірно, розглядатиметься в лондонському суді. Якщо суперечка вийде за рамки суто комерційної, то це, на думку Андрія Довбенка, зменшить ймовірність стягнення грошей саме з банку. «Технічно випуск євробондів здійснено іншою юрособою, хоч і з винятковою метою надання позики банку. Крім того, рішення про націоналізацію, як і рішення про проведення заміни зобов'язань банку на акції додаткової емісії, було ухвалено органами держвлади, а не банком», – розповідає юрист.

Це загрожує стягненням грошей з держави. «Найімовірніше, лондонський суд не буде оцінювати правомірність дій суверена і визнає їх належними. Якщо це трапиться, то у власників євробондів не буде вимог до ПриватБанку, але у них можуть виникнути вимоги до держави Україна (як до суверена) у зв'язку з експропріацією їхніх інвестицій. У цьому контексті показовою є ситуація з Bank of Cyprus, де вимоги кредиторів також були конвертовані в капітал», – додає співрозмовник на юридичному ринку. Після чого кредитори подали до суду на Європейський центральний банк і Європейську комісію.

Віктор Мороз налаштований більш песимістично. «З великою ймовірністю лондонські суди стануть саме на бік кредиторів і банку доведеться гасити заборгованість з цінних паперів. Зокрема, така позиція вже формується з урахуванням українських рішень про незаконність звернення зобов'язань банку перед кредиторами (пов'язаними особами. – FinClub) в капітал за процедурою bail-in», – говорить він. На його думку, власники єврооблігацій доб'ються виплати їм «справедливої компенсації» – боргу за євробондами і неустойки за несвоєчасне погашення.