Автор одного з проектів - глава профільного комітету з питань фінансової політики Сергій Рибалка. Про деталі документа він написав у своєму блозі на Obozrevatel. "Мінфін" вибрав головне.

Більшість урядів країн світу вже у процесі напрацювання власного ставлення до цього нового явища і нового ринку. Приміром, Японія вже легалізувала криптовалюти, визнавши їх засобом платежу.

Вважаю, що Україна зобов’язана уважно слідкувати за стрімкими змінами світу. Поки у нас ці операції «висять у повітрі». Натомість наростають ризики використання цього інструменту із шахрайською метою, відсутні будь-які механізми захисту некваліфікованих учасників ринку, немає обмежень для зловживань.

Зареєстрований мною законопроект 7183-1 носить назву «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні». Ми свідомо виносимо саме таке формулювання в заголовок, аби підкреслити: держава не повинна зарегульовувати, а має підтримувати розвиток цього ринку. Водночас потрібно захистити простих людей.

Правовий статус

В Україні найбільш розвинутим і найбільш пристосованим для введення в правове поле криптовалют є законодавство про фінансові послуги. Для цього достатньо визнати криптовалюту саме фінансовим активом для цілей правового регулювання.

Також в Україні достатньо розвинуте законодавство, що регулює випуск та обіг деривативів (похідних інструментів). Таким чином, регуляторами ринку криптовалют можна визначити Нацкомфінпослуг в частині учасників ринку криптовалют та операцій на ньому та НКЦПФР – в частині випуску та обігу деривативів.

Засобом платежу визнати криптовалюти не дозволяє Конституція.

Однак повна заборона чи маргіналізація в законодавчому полі цього ринку призведе лише до його тінізації.

Учасники ринку

Окрім регулятора, ми пропонуємо виділити щонайменше три типи учасників.

Перший – це фінансові установи (біржі), які дають можливість купувати-продавати, вести рахунки в криптовалютах, обмінювати валюти між собою тощо. Вони повинні будуть отримувати ліцензії на свою діяльність подібно до «звичайних» фінансових установ.

Другий – криптоінвестори, тобто покупці криптовалюти, які мають необхідний досвід і кваліфікацію (юридичні та фізичні особи). Запровадження цієї категорії на першому етапі повністю вирішить питання захисту інвесторів (споживачів).

Останнім буде надано можливість стати частиною третьої категорії учасників ринку – «майнерів» або «видобувачів» криптовалют. Видобутими одиницями підприємець або звичайна фізособа отримає право розпоряджатися на свій розсуд без обмежень. Однак буде запроваджено відповідальність за «майнінг» із використанням потужностей третіх осіб без їхньої на те згоди. Тобто якщо хакери використали чужі комп’ютери без дозволу – вони мають жорстко штрафуватися.

Важливим пунктом є також наявність принципу невтручання держави в функціонування ринку: професійні учасники не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава — за зобов'язаннями таких учасників ринку криптовалют. Всі операції на ринку криптовалют здійснюються їх учасниками на власний ризик.

Це знімає питання будь-яких гарантій та компенсацій з боку держави у випадку непередбачуваних ситуацій.

Оподаткування

Окремим законопроектом буде запропоновано внесення змін до Податкового кодексу, що дасть змогу упорядкувати оподаткування ринку.

Передусім, слід розділити три типи операцій – придбання криптовалюти як активу, придбання товарів, робіт, послуг за криптовалюту, а також зворотний обмін на гривні.

Придбання криптовалют повністю звільняється від оподаткування.

Придбання товару за криптовалюти – у частині купівлі-продажу товару оподатковується ПДВ за звичайними правилами.

При зворотній конвертації криптовалюти в гривню в будь-якому випадку утримується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2% від суми в гривні. Це робить повністю неможливим та економічно невигідним «схеми» із використанням маніпуляцій з ціною криптовалют.

Оподаткування обмінних операцій учасників ринку, що надають послуги з криптообмінних операцій, буде здійснюватись за звичайними правилами.

Стимулювання

Ми вважаємо ринок криптовалют перспективною можливістю для розвитку в Україні інноваційної технологічної інфраструктури. Передовсім йдеться про технології блокчейн. Але переконані у необхідності стимулювання також «майнінгової» діяльності. Такі стимули пропонується застосовувати для суб’єктів підприємницької діяльності (запровадження окремого КВЕДу) шляхом:

а) встановлення пільгових тарифів на електроенергію (пільгові промислові тарифи в індустріальних парках та більш пільгові ніж існуючі нічні тарифи для «майнерів» із решти територіїУкраїни)

б) пільгового та максимально спрощеного оподаткування

Усі ці положення вочевидь є відправною точкою для великої дискусії про те, яким саме чином має відбуватися регулювання ринку криптовалют в Україні.