Про це пише ЕП.
Як зазначається, у 1996 році Україна отримала позику від Світового банку на суму 300 млн доларів на реструктуризацію вугільної промисловості. Половина цього кредиту була отримана в грудні 1996 року — гроші пішли на покриття дефіциту держбюджету і підтримку платіжного балансу.
Умовою для отримання другої половини було відкриття вугледобувним містам України двох кредитних ліній через уповноважені банки. Перша кредитна лінія — на підтримку мікро-, малих і середніх підприємств. Друга — на підтримку місцевих органів самоврядування.
Йшлося про перекредитування: за рахунок позики банки «Фінанси та кредит» та «Надра» видавали субкредити українським бізнесу та містам.
У 2006 році Україна залучила кредит — 150 млн доларів — на програму з розширення доступу до ринків фінансових послуг. У цьому випадку, як і припускав договір зі Світовим банком, Мінфін почав видавати інвестиційні кредити, кредити на поповнення оборотного капіталу або фінансового лізингу через «Надра» і «Кредитпромбанк».
У 2014-2015 роках Україна зіткнулася з девальвацією і очищенням банківського сектора від проблемних банків. Згадані банки — «Надра», «Фінанси і кредит» та «Кредитпромбанк» — увійшли в процедуру ліквідації.
Кошти були «заморожені». Згідно із законом, щоб їх повернути Міністерство фінансів повинно подати заяви до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Фонд в свою чергу повинен включити борги вже неплатоспроможних банків перед Мінфіном в список боргів, що підлягають поверненню — в список акцептованих вимог кредиторів.
За інформацією ЕП, повністю і вчасно це не було зроблено.
Як випливає з документів, якими володіє видання, Мінфін пропустив терміни подачі кредиторських вимог на суму 6,54 млн доларів. Зокрема, мова йде про борг банку «Фінанси і кредит» — 0,46 млн доларів, «Надра» — 1,733 млн доларів, «Кредитпромбанку» — 4,389 млн доларів.