Ще незадовго до торгів у Фонді говорили, що хочуть розбуркати ринок, підвищити конкуренцію і залучити до покупки активів іменитих нерезидентів. І ті не тільки проявляють інтерес до аукціонів, що мають відбутися, а й мало не готують гроші для майбутніх покупок. Але в останню мить щось пішло не так. На одному з майданчиків взагалі не заявився жоден покупець. На інший заявки подало три претенденти. Але жоден з них не був готовий заплатити за активи ціну, яку запросив НБУ.

Про деталі торгів, що не відбулися, і про те, як будуть продавати активи банків-банкрутів в подальшому, «Мінфін» поговорив з главою ФГВФО Костянтином Ворушиліним і його заступником Світланою Рекрут.

— Торги на американських біржах (First Financial Network (FFN) і The Debt Exchange, Inc. (DebtX) офіційно визнані такими, що не відбулися. Наскільки несподіваним став такий результат?

К.В. Великий несподіванки не було. Ми прогнозували різні сценарії, в тому числі і такий. Це ринок. І ринок сказав, що він не сприймає ту ціну, яка була встановлена ​​на активи.

Всі прекрасно розуміють — для того, щоб отримати права власності на ці активи, буде потрібно дуже багато часу і величезна робота в правовому полі. У Фонді дуже багато нерухомості, яка де-юре знаходиться на балансі у банків, але де-факто дістатися до неї неможливо. Там є охорона, озброєні люди, які на гарматний постріл не підпускають до об'єктів. З нерухомістю, яка знаходиться в заставі НБУ — та ж історія. Тому переплачувати ніхто не хоче.

— Наскільки відрізнялася ціна, зазначена в заявках учасників торгів, від тієї, яку попросив Нацбанк за свої активи?

К.В. Дуже різнилася. Точні дані будуть пізніше. Але за нашою оперативною інформацією, ціна покупців виявилася в кілька разів нижчою за стартову.

— Ті троє покупців, які подали заявки — це українські чи іноземні інвестори?

К.В. Точно можу сказати одне: в кімнату даних заходили і іноземні інвестори. Особливо активно вони працювали на тому майданчику, де торги в подальшому не відбулися — DebtX. На жаль, вони прийняли рішення не купувати. В цілому, серед потенційних учасників, які знайомилися з попередньою інформацією в кімнаті даних, близько 60% були українські і 40% — іноземні претенденти на активи.

— На торги виставляли два пула вартістю 600 млн грн і 810 млн грн. Загальна сума зобов'язань за кредитами, які входили в пули, перевищувала 13 млрд грн. Однак глава одного з майданчиків Джон Моррісон заявив, що цього недостатньо. Мовляв, інтерес до активів був би більше, якби виставлені на торги пули були більшими. Ви теж так вважаєте?

К.В. Так можливо. За західними мірками це невеликі гроші. Якщо пул великий, у покупця вище шанси перекрити втрати від «порожніх» активів за рахунок інших, ліквідних, які дійсно мають вартість. Але ми поки вчимося, набиваємо шишки, набираємося досвіду. Пройде час, і, можливо, ми запропонуємо більші пули.

С.Р. Майданчики відразу попереджали нас, що інтерес інвесторів до участі в перших подібних торгах буде одним з найнижчих. Ринок потрібно розігріти. Великі міжнародні гравці не підуть відразу в новий невідомий для них проект. Їм потрібно спочатку оцінити ситуацію, правила гри, подивитися на результати. Якщо все буде відповідати їх очікуванням, вони з часом приєднаються.

— Американські майданчики встановили досить високі комісії за свої послуги. Чи доведеться їх платити і за чий рахунок?

С.В. Згідно з нашим договором, Фонд платити нічого не буде. Гарантійний внесок, який був внесений учасниками, їм повертають. Що стосується комісії з продажу, вона повинна бути сплачена тільки в разі, якщо продаж відбувся.

К.В. У нас були тільки витрати на підготовку та оцифровку даних. Але на це нам би довелося витратитися в будь-якому випадку.

— На ринку говорили, що гарантійний внесок, який був потрібний для участі в торгах, був занадто високим — $ 300 000. І нібито це стало перешкодою для частини потенційних покупців ...

К.В. Дурниця. Вартість лотів перевищувала $20 млн. При таких обсягах $300 000 — це незначна сума. Тим більше, ці гроші повертають, якщо торги не відбулися. До того ж, в аукціоні планували брати участь аж ніяк не дрібні компанії. В кімнати даних заходили українські гравці, які представляли інтереси західних інвесторів. Я знаю один фонд, який спеціально під це заводив сюди гроші з-за кордону. Не стану називати, але це не ICU і не Dragon. Думаю, саме цей фонд і був серед учасників, які все-таки подали заявки.

— Антимонопольний комітет нещодавно заявив, що угода між Фондом гарантування і двома американськими біржами, можливо, складено з порушеннями. Майданчики відбирали нема на конкурсі. Що Ви про це скажете?

К.В. Питання не варте виїденого яйця. Я впевнений, що це розслідування — «замовлення» місцевих гравців. Вони переживають, що у них відберуть бізнес. Це неправда. Ніхто ні у кого бізнес не забирає. Дай бог, щоб вони змогли «проковтнути» хоча б те, що у них є.

Фонд займався тільки технічною стороною торгів. Рішення про те, де продавати активи, брав той, кому належать застави — Національний банк. Учасником проекту міг стати будь-хто. А на питання — чому саме ці майданчики? — є проста відповідь: тому що вони прийшли і заявили про своє бажання працювати. Підготовка до проекту тривала рік. Велися переговори з дуже багатьма майданчиками. Але врешті-решт інтерес підтвердили тільки ці.

— Що тепер буде з активами НБУ, які ви не змогли продати?

К.В. Це питання обговорюється. У Національному банку є різні думки. Моя особиста позиція — «разлотувати» активи і продавати їх в роздріб. Після того, як вони пройдуть кілька кіл на торгах, і їх ціна впаде до певного рівня від номіналу, буде видно, що робити далі. Наприклад, в разі, якщо активи не будуть продані в роздріб, їх можна буде зібрати в інші пули і знову продавати оптом. Звичайно, роздрібні продажі для нас — додатковий головний біль. Це величезні трудозатрати. Але грошей при такому підході ми можемо виручити більше. Знижувати ціну нинішніх пулів і знову виставляти їх на торги — не варіант. Це викличе величезну хвилю всіляких спекуляцій, в тому числі політичних.

Ще раз підкреслю — ціну формує ринок. Для нас найголовніше — організувати прозорі торги, в яких зможуть брати участь всі бажаючі.

С.Р. Весь ринок знає, що стартова ціна нинішніх пулів активів була встановлена ​​на рівні оціночної за пропозицією НБУ. Покупці були готові запропонувати ціну в кілька разів менше. Це дає чітке розуміння — скільки готові платити, в тому числі й іноземні інвестори, за пули. Зауважте, і це активи з портфеля НБУ — тобто одні з найкращих. Наше завдання — продати їх максимально дорого. Тому індивідуальні продажі в пріоритеті.

— У якому форматі буде продовжено співпрацю з американськими майданчиками?

К.В. У нас багато ідей. Ми плануємо розпочати переговори про те, щоб вони також акредитувалися на ProZorro і підтягнули свій досвід до нашого.

С.Р. Ці майданчики важливі для нас не просто як платформи. Їх основна цінність — в доданих функціях. Ми називаємо це «all inclusive». Вони заходять в банк, готують повністю кімнату даних, всі необхідні матеріали про лоти. Навіть активи вони самі фотографують і самі «упаковують». Наші біржі цього не роблять на рівні, до якого звикли великі міжнародні інвестори.

— Думаєте, американці захочуть акредитуватися на ProZorro?

С.Р. Ми поки тільки думаємо про це. Ці два процеси — підготовка до продажу та безпосередньо сам продаж — варто розділити. Для продажу необхідна лише IT-платформа, де потрібно просто зареєструватися і «кнопку натиснути», зробивши ставку. Основна робота — це підготовка пулів. Їх потрібно зібрати, підготувати, розмістити і дати інвесторам можливість ознайомитися. Якщо наші американські колеги погодяться зайти на ProZorro як майданчик, ми зможемо закуповувати організаційні послуги, які вони надають, окремо на тендері.

Тобто ми хочемо досягти максимальної відповідності всіх цих процесів з існуючій нормативній базі, в якій зараз працює Фонд. Нам дуже не подобаються нинішні нарікання, що ми комусь даємо преференції. Але при цьому ми не хочемо втратити ту додану вартість, яка була сформована цим «пілотом». Злякатися того, що хтось чимось незадоволений і повернути все в «кам'яний вік» — це теж не вихід.

Ми сподіваємося, що переговори почнуться і з іншими аналогічними майданчиками, зокрема, європейськими. Як мінімум 2-3 імениті майданчики з Європи ми очікуємо на наступній акредитації. У їх числі, наприклад, Cohen, Illiquids, KPMG та ін.

— Нацбанк погодиться продавати всі свої активи через ProZorro?

К.В. Ми починаємо знаходити взаєморозуміння в цьому питанні. На Міжнародному фінансовому форумі заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що вони розглядають такий варіант.

Активи НБУ вже торгуються на ProZorro в роздріб з осені минулого року. Хоча в Нацбанку теж не все так просто. Там йде дуже складний і місцями незрозумілий для нас процес. Але ми і так втратили занадто багато часу, тому хочеться його компенсувати.

Начебто в НБУ вже прийняли рішення про те, щоб торгувати всі активи з номіналу, як ми це вже робимо, і ввести принцип «пакетного» узгодження. Тобто, щоб узгоджувався не кожен окремо взятий актив, як це відбувається зараз, а цілий список. Але остаточного документа ми поки не бачили.

— Коли будуть запущені голландські аукціони?

С.Р. Ми нарешті заюстувалі цей документ. Він перестав бути просто ідеєю. Думаю, числа 15-20 жовтня ми вже щось продамо.

Цей інструмент створений для того, щоб «зачищати» старі банки, термін ліквідації яких добігає кінця. Він також допоможе позбутися неліквідних активів, які Фонд так і не зміг продати після цілої серії невдалих торгів. Ми також розраховуємо, що з його допомогою вдасться прискорити процеси з продажем активів, які ми вважаємо ліквідними, але покупець на них не знаходиться.

Ринок готовий до запуску голландських аукціонів, ми не бачимо серйозного опору. Єдине, ми часто чуємо звинувачення — ви все продасте «за три копійки». Але такі звинувачення були і будуть. Це не страшно. Ми говоримо: хлопці, актив був на ринку, торгувався за номіналом, його міг купити кожен бажаючий. Фонд цілком усвідомлено уходить від визначення ціни. Ми цього робити більше не будемо.

Не варто також забувати, що Фонд є не класичним продавцем, у якого є комфорт за часом, а ліквідатором, який повинен продати все максимально швидко і за найвищою ціною, як того вимагає закон про систему гарантування.

— Чи є якісь зрушення в питанні зниження вартості запозичень ФГВФО і можливості реструктуризації його зобов'язань?

К.В. Поки йде дискусія, ми відпрацювали кілька варіантів зі Світовим банком, який активно включився в цей процес. Але щоб просунутися в цьому питанні, потрібно підключити до обговорення МВФ. Нинішню не надто вдалу схему фінансування Фонду запропонував саме МВФ. Я думаю, вони повинні визнати свою помилку. Ймовірно, в той момент у нас не було часу для пошуку якогось іншого рішення, але зараз його потрібно знайти. І треба сказати, переважна більшість в команді НБУ налаштовані на конструктивну роботу з вирішення цього питання.

— Заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що кредитний реєстр, який готує Нацбанк, може почати роботу вже в жовтні. Ви передали туди інформацію про ваших позичальників?

К.В. Я не знаю і не розумію до кінця цього реєстру. Ми передали дані в Бюро кредитних історій. В НБУ — поки ні.

Я думаю, позиція НБУ повинна бути наступною: якщо позичальник потрапив в Бюро кредитних історій і у нього погана репутація, то наступний банк, який захоче дати йому кредит, буде зобов'язаний сформувати відповідні резерви. Все просто.

— Кілька місяців тому Фонд опинився в центрі скандалу. З'ясувалося, що там використовували незаконне прослуховування. Чим закінчилася ця справа? З'ясували, чиї це були «вуха»?

К.В. Ми виявили людей, які сприяли встановленню в Фонді прослуховуючих пристроїв. Виявили, хто конкретно встановлював. Але замовник поки невідомий. Справа розслідується, але довести щось дуже складно. У будь-якому випадку ми зробили відповідні висновки — посилили пропускний режим, контроль за пересуванням осіб, які не є співробітниками Фонду, обмежили доступ співробітників до приміщень, відвідування яких не входить в коло їх службових обов'язків.

Від такого ніхто не застрахований. У старому офісі, наприклад, на мій кабінет було направлено кілька антен з сусіднього будинку. Я питав СБУ — це ваше? Ні, говорили, — це поліції. А в поліції відповідали — це СБУ. Але коли наші починали блокувати це обладнання, нервували і ті і інші. Так що ми ставимося до цього як до неминучого.

У нас немає якоїсь єдиної версії. Ми вважаємо, що це була спроба збору компрометуючого матеріалу. Але що вони хотіли знайти — до кінця неясно. Пристрої були виявлені в приміщеннях, де ведеться підготовка матеріалів для передачі до правоохоронних органів. Можливо, хтось хотів зіграти на випередження. Але, з іншого боку, ми передали стільки матеріалів в правоохоронні органи, а ефективного відгуку немає. Нам так і не вдалося вибудувати з ними системну роботу.

Спілкувалася Тетяна Очимовська