Високий інтерес до українських євробондів влада пояснила своїми «реформаторськими» досягненнями. Чи справді це так, і яка заслуга чиновників в успішному розміщенні, в своєму блозі на НВ написав професор КSE, викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан. «Мінфін» скоротив.
Важко погодитися з тим, що це результат саме реформ, що проводяться владою. Швидше за все, успіх розміщення можна пояснити ситуацією на світових ринках цінних паперів, де останнім часом значно зріс інтерес до ринків, що розвиваються. Борги країн, що розвиваються, а ми входимо саме в цю категорію, нарівні з євро і акціями технологічних компаній, зараз викликають найбільший інтерес серед інвесторів. Bloomberg Barclays Emerging Markets USD Aggregate Total Return Index, що відображає динаміку боргу країн, що розвиваються, зріс з початку року на 7.6%. Ось багато професійних інвесторів і намагаються заробити, купуючи облігації ринків, що розвиваються, для більш агресивної диверсифікації портфеля.
Зовсім не дивно, що на ринку, який оцінюється в кілька трильйонів доларів, Україні теж дісталося кілька крихт.
Тож, найімовірніше, мова не про захват інвесторів від успіхів «українських реформаторів», а про необхідність бути в тренді. Упевнений, що більшість брали участь в розміщенні, взагалі, погано уявляючи собі суть і стан українських реформ.
Якраз з реформами, по-моєму, все виглядає зовсім навпаки. Доступ до ринків капіталу, що відкрився, моментально закриває питання про необхідність щось міняти, хоча б «з-під палки МВФ». Які вже тут реформи, якщо вибори на носі. А три мільярди доларів, отриманих без жодних зобов'язань – це чи не найкращий подарунок до нової виборчої кампанії?
По-перше, можна буде розрахуватися за старими боргами, знизивши пікові навантаження в 2019 році, якраз перед виборами.
По-друге, гроші, що залишилися, допоможуть утримувати гривню в розумних межах, що теж дуже важливо під часі виборчої кампанії, адже «питання курсу» завжди було і залишається одним з головних для населення.
По-третє, новий транш в казну – це завжди «маленькі людські радості» для чиновників, апетити яких не в силах стримати ні НАБУ, ні Антикорупційна прокуратура. Про честь і совість навіть і говорити якось ніяково.
Тож, з точки зору короткострокової перевиборній перспективи нинішніх можновладців – все відмінно. Звідси й непідробна радість на обличчях Президента і його вірної раті.
З точки зору стратегічних перспектив розвитку України, нові борги, без жодних зобов'язань реформувати країну – це погано. Так і продовжимо жити в борг, не роблячи ніяких спроб оживити економіку, що десятиліттями коливається в унісон з цінами на метал і зернові.