Україна взяла в борг 3 млрд. Дефолт відміняється?

Частину вирученої валюти Мінфін має намір пустити на викуп облігацій з погашенням в 2019-2020 рр і таким чином знизити виплати кредиторам у цей період. Решту, біля $1,5 млрд, відправлять в держскарбницю і витратять на поточні потреби.

Запастися валютою для майбутніх виплат було необхідно. В найближчі 4 роки Україна має повернути кредиторам близько $20 млрд. З них в 2019 році — понад $4,6 млрд., а з урахуванням квазі-суверенних єврооблігацій — $7,5 млрд. У 2020 році нам потрібно віддати $6,1 млрд. Такі серйозні виплати могли опинитися країні не по кишені. Тому розмови про чергову реструктуризацію або можливий дефолт ставали все гучніше.

В уряді так надихнулися нинішнім результатом, що вже анонсували новий похід за валютою. Чергове розміщення євробондів повинно відбутися в 2018 році. Україна має намір знову запропонувати інвесторам 10-15-річні єврооблігації на загальну суму $ 3 млрд (90,3 млрд грн).

Втім, не всі визнали боргову операцію України успішною. Хтось нарікає на занадто високу ціну, яку країна заплатить кредиторам. Хтось не задоволений тим, що отриману валюту планують витратити на виплату боргів. А хтось потирає руки кажучи, що нам більше не потрібні гроші Міжнародного валютного фонду.

«Мінфін» вирішив запитати у експертів, як вони оцінюють підсумки нинішньої боргової операції, чи минула тепер загроза дефолту і чи знадобляться Україні нові транші МВФ.

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій

Вартість запозичень для України цілком адекватна. Теоретично, можна було б залучити капітал і дешевше — під 7,0% — 7,2%. Але за умови, що обсяг випуску був би менше, а погашення було б раніше — 7-10 років.

Мінфін погасить частину облігацій — 2019 і -2020, тим самим скоротивши потребу у виплатах в 2018-2020 на $1,58 млрд — до $9,46 млрд. Правда, ціна цьму — виплата $1,67 млрд вже у вересні цього року.

Це істотно знизить ризик дефолту в 2020 році. Більш того, проведення такої вправи (залучення довгого боргу і часткового погашення більш короткого) створює хороший прецедент і дозволяє розраховувати, що в недалекому майбутньому Україна буде чинити так само. Це зміцнить впевненість кредиторів у тому, що Мінфін буде здатний згладжувати піки виплат. Це також зменшить ризики потенційного дефолту в очах кредиторів.

Проте, Україні критично продовжити співпрацю з МВФ, інакше є ризик того, що приватні кредитори більше не дадуть нам грошей, або такі кредити обійдуться набагато дорожче.

Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital

З огляду на ціну викупу коротких євробондів і накопичений купон, ми оцінюємо, що уряд залучив до бюджету $ 1,3 млрд. Це дещо більше, ніж раніше заявлені $0,5- $1 млрд. Новий випуск єврооблігацій і викуп коротких паперів поліпшить валютну ліквідність уряду і зменшить розмір виплат за зовнішнім боргом в найближчі роки. За нашою оцінкою, залишки валютних коштів на рахунках уряду після закінчення транзакції складуть $2,4 млрд (в тому числі, $ 1,1 млрд коштів, конфіскованих у соратників колишнього президента Януковича, що знаходяться на рахунках державного Ощадбанку). Цієї суми буде достатньо, щоб профінансувати заплановані виплати по зовнішньому і внутрішньому валютному боргу принаймні до лютого 2018 року (або навіть довше, якщо доларові ОВДП рефінансуватимуться). У той же час, викуп коротких єврооблігацій трохи скоротить обсяг виплат за зовнішнім боргом в 2019 і 2020 рр - до $6,3 млрд і $5,7 млрд відповідно.

Проте, виплати за зовнішнім боргом в найближчі два роки залишаться значними. За нашими оцінками, загальний обсяг виплат за зовнішніми боргами державного сектора в 2018 і 2019 роки складе більше $10 млрд. У тому числі $7,6 млрд необхідно буде виплатити з бюджету. Крім того, в найближчі два роки будуть погашатися валютні ОВДП на суму $3 млрд. Щоб впоратися зі зростаючими виплатами в передвиборний період, владі необхідно залишатися в програмі МВФ.

Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банку Україна

Виплати з погашення зовнішнього боргу в 2019-2020 роках скоротяться на обсяг викуплених облігацій — $1 161 млн в 2019 році і $415 млн в 2020 році. Тобто цією борговою операцією Україна зменшить обсяг погашення зовнішнього боргу в 2019 році на 20%, в 2020 році — на 10%. Це досить суттєво в контексті згладжування піку погашень зовнішнього боргу, який припадає на ці роки. Тепер цей пік виплат змістився на 2021 рік.

Великим ризиком є ​​те, що таке велике розміщення боргу може створити «запаморочення від успіхів» і закріпити стагнацію реформ в Україні, які в значній мірі мотивуються фінансуванням Міжнародного валютного фонду. Отримання чергового траншу МВФ до кінця 2017 залишається під питанням, а термін дії всієї поточної програми EFF закінчується в 2018 році. 

Радник Президента, екс-перший заступник міністра фінансів України Ігор Уманський

Здійснилося! Обсяги та інтерес перевищили всі публічні очікування. Ставки для зовнішніх запозичень — «як в кращі роки»! Все прекрасно! Чи не так? Ні. Не так.

Перше. Навіщо запозичувати під 7,375% на зовнішніх ринках, відхиляючи заявки і бажання інвесторів на внутрішньому ринку під 4,75-5%? Друге. План по фінансуванню дефіциту бюджету — 2017 зірвано — за 8 міс «фінансування» на 86 млрд грн не забезпечено (приблизно $3,3 млрд). Третє. Отримавши озвучені $3 млрд, Мінфін хоче їх спрямувати не на «закриття» планового дефіциту бюджету (тобто на забезпечення планових витрат), а на «дострокове погашення» держборгу з виплатами в 2019-2010 рр. Четверте. Не маючи можливості, як наслідок, здійснити це дострокове погашення по виплатах 2019-2020, Мінфін публічно цей намір анонсує, і обвалює ринок і прибутковість за цими інструментами, що відкриває дуже різні можливості. П'яте. Відповідні зміни в податкове законодавство, які скасовують оподаткування на доходи нерезидентів, і в тому числі подібні доходи, прийнято… в останні дні попередньої сесії. Шосте. А чи варто продовжувати?!

Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків

7.375% — радіти тут немає чого, це приблизно краще рівня Нігерії початку року, але тоді умови позик були гіршими. А повинні були б тягнутись до Греції – 5-6%. Можна констатувати факт – Україна позичає на зовнішніх ринках дорого, але суто на ринкових умовах. Втім є і інший факт – розумний Мінфін, який зняв борговий тягар із найближчих років і фактично відкрив дорогу для подальшого покращення суверенного рейтингу України.

Ігор Дикий, директор корпоративного департаменту агентства IBI-Rating

Купон по новому випуску (7,375% річних) нижче, в порівнянні з вартістю обслуговування облігацій, випущених в рамках програми реструктуризації в 2015 році (7,75%). Економія коштів за рахунок цієї на перший погляд несуттєвої різниці в ставках за 15 років складе $168,8 млн. Попит на нові облігації в кілька разів перевищив фінальний обсяг випуску, тому вартість залучення можна оцінити як ринкову і цілком адекватну нинішнім реаліям (політико-економічна ситуація, низькі суверенні кредитні рейтинги від міжнародних рейтингових агентств, невирішеність ситуації з дефолтом за облігаціями на $3 млрд. перед РФ).

Пікові навантаження виплат за зовнішнім боргом припадають на 2019 і 2020 роки. Але після викупу частини раніше реструктуризованих єврооблігацій виплати в цих роках скоротяться до близько $6,3 млрд і $5,7 млрд відповідно.

Залишки на валютних рахунках уряду покривають виплати за зовнішнім боргом на найближчі півроку, тому отримання чергового траншу від МВФ в поточному році не є критичним. Однак Україні важливо залишатися в програмі Фонду, оскільки це є одним з необхідних умов для продовження співпраці з іншими міжнародними кредиторами.