120 тис. власників паїв не оформили права на землю: як це зробити і не втратити наділ

Мати — не означає володіти

У ході земельної реформи, яка розпочалася у 90-х роках, понад 6,5 млн українців набули права на земельні частки (паї). Розмір паю залежить від регіону, наявної кількості на його території сільськогосподарських угідь: на заході України він може становити 0,2 га, а на півдні та сході — 5−9 га.

Право на отримання земельної ділянки засвідчується сертифікатом. Він дозволяє власнику володіти та користуватися своїм паєм. Але є один момент: право на саму ділянку документ не надає.

«Сертифікат на земельну частку не є підтвердженням права власності на саму ділянку й не встановлює її меж. Оформлення у власність земельної частки передбачає заміну сертифіката про право на таку земельну частку на витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку», — пояснюють земельники.

Про цю особливість знають або ж зважають на неї не всі. За офіційними даними, на території України досі близько 390 тис. га невитребуваних паїв. А це означає, що орієнтовно 120 тис. громадян не оформили право власності на земельні ділянки у встановленому порядку.

Причини можуть бути різними. Найчастіше, за словами старшого партнера Ю Ф Тотум, адвоката Богдана Яськіва, це відбувається через:

• смерть власника сертифіката на земельну частку (пай) за відсутності у нього спадкоємців;
• втрату відповідного сертифіката та відмову уповноважених органів у видачі його дубліката;
• незнання порядку дій, необхідних для оформлення права власності на земельну ділянку, або відсутність бажання оформлювати право через потенційні витрати на виготовлення документації із землеустрою.

Читайте також: З нового року с/г землі зможуть купувати українські компанії: як це вплине на ціни

Відлік пішов

Усім власникам паїв, які хочуть у подальшому мати змогу володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, доведеться до 1 січня 2025 року оформити право власності на свої земельні ділянки. Такі вимоги передбачені статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

«Земельна частка (пай) не має кадастрового номеру ДЗК, а відтак, і чітко визначених меж та розташування на місцевості. Згідно з нормами чинного законодавства, вона вважається невитребуваною, якщо не отримано документа, що посвідчує право на неї, або якщо право на неї посвідчено, відповідно до законодавства, але вона не була виділена в натурі (на місцевості)», — зауважує Богдан Яськів.

Інакше кажучи, земельну частку (пай) потрібно сформувати в земельну ділянку та оформити право власності на неї. Для цього адвокат, старший партнер Ю Ф Тотум, радить наступний алгоритм дій:

1. звернутися до місцевої ради із заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
   «До заяви варто додати документ, який посвідчує право на пай: сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, рішення суду тощо», — звертає увагу експерт.
2. отримавши відповідне рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, укласти договір із землевпорядною організацією на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки;
3. подати заяву на реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (здійснює землевпорядник, який розробляв технічну документацію);
4. звернутися до місцевої ради з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність;
5. отримавши таке рішення місцевої ради, подати державному реєстратору (через ЦНАП) заяву про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку.

В середньому, вищеописаний процес займає близько пів року, водночас, його тривалість може затягнутися, залежно від оперативності прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень.

Необхідні для оформлення права власності фінансові витрати включають:

• розроблення документації із землеустрою (залежно від регіону та вартості послуг конкретної землевпорядної організації),
• реєстрацію речового права на земельну ділянку (сплачується адміністративний збір у розмірі 270 грн).

Незнання закону не допоможе зберегти земельний пай

З одного боку, закон має на меті припинити існування не виділених у натурі земельних ділянок. Але з іншого — існує великий ризик, що не всі встигнуть це зробити і, відповідно, втратять право користування такими земельними ділянками.

«Якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від її одержання.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за заявою місцевої ради на підставі рішення суду передається у власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним", — пояснює Богдан Яськів.

Але передача паю громаді — не безповоротне рішення. Законом передбачено, що власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець може отримати другий шанс, але тільки через суд.

«Якщо власник земельної частки (паю) у судовому порядку доведе поважність причин пропуску встановленого терміну, і судом буде встановлено додатковий термін на оформлення права власності на земельну ділянку, відповідна особа матиме змогу звернутися протягом нього до місцевої ради для вчинення необхідних дій», — підкреслює Богдан Яськів.

При цьому експерт називає декілька можливих сценаріїв розвитку подій. Перший — якщо така земельна ділянка, згідно схеми паювання, була сформована органом місцевого самоврядування та визнана судом безхазяйною з передачею в комунальну власність, то в разі звернення на підставі рішення суду, місцева рада може передати у власність таку ділянку своїм рішенням із земель комунальної власності.

Другий — якщо така ділянка буде на момент рішення суду та звернення передана рішенням місцевої ради третій особі в приватну власність, то складно буде саме цю ділянку витребувати з володіння такої особи. Адже майбутній позивач не був і не є власником для такого способу захисту.

Водночас, протягом 7 років із дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність. Виняток становить той факт, що вона була передана власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям.

За відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Судова практика з даного питання наразі відсутня і формуватиметься вже у 2025 році. Але, за аналогією зі справами про встановлення додаткового терміну для прийняття спадщини, суди, найвірогідніше, визнаватимуть поважними причинами пропуску терміну лише ті, що пов’язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій щодо оформлення права власності на земельну ділянку.

До них адвокат відносить, зокрема, такі: тривала хвороба, строкова службі у складі ЗСУ, перебування за кордоном із підтвердженням об'єктивних перешкод для вчинення необхідних дій. Втім, у будь-якому разі, краще не чекати настання 2025 року, а діяти зараз. Як варіант, через представника за дорученням. Адже закріплення права власності через суд точно триватиме довше і коштуватиме дорожче.

Читайте також: Готельний бізнес чи земля: куди готові інвестувати українці

Земля окупована: як бути її власникам

Близько 20% території України залишається під контролем ворога. Зрозуміло, що про врегулювання там будь-яких земельних відносин, у тому числі й юридичного оформлення ділянок, не йдеться. Але законодавець наразі не встановив жодних винятків щодо необхідності оформлення права на земельні ділянки власникам невитребуваних часток (паїв), розташованих на окупованих територіях або ж територіях ведення активних бойових дій.

«Водночас, реалізація такої процедури є неможливою з об'єктивних причин, оскільки: уповноважені на розпорядження землями органи місцевого самоврядування у відповідних місцевостях не функціонують; доступ сертифікованих інженерів-землевпорядників до земельних ділянок утруднений; функціонування Державного земельного кадастру на таких територіях зупинено», — підкреслив Богдан Яськів.

Наразі для землевласників залишається єдиний вихід — слідкувати за змінами в законодавстві, які стосуються врегулювання можливих варіантів вирішення даної ситуації. У разі ж їх відсутності, на думку адвоката, вказане питання, найімовірніше, стане предметом судових спорів.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки