Мінфін - Курси валют України

Встановити

Негосударственные пенсионные фонды

Негосударственный пенсионный фонд позволяет накопить капитал к пенсии.
Пенсионные взносы НПФ инвестируются в ценные бумаги и другие финансовые инструменты. С выходом на пенсию участник НПФ получает свои накопления и полученный с их помощью инвестиционный доход.

В этом разделе эксперты отвечают на вопросы, связанные с негосударственными пенсионными фондами.
На ваши вопросы отвечают эксперты:
uainvestor
Блог «Рефлексії»

(227 ответов)
Для того чтобы задать вопрос, нужно войти или зарегистрироваться
michaeln
michaeln
3 жовтня 2015, 17:08
Михаил, Киев
Доброго дня, Сергей.

Если я правильно понял, то в Украине существует 3 уровня пенсионного обеспечения:
1. Солидарная система.
2. Новая накопительная система. Будет действовать пока параллельно с солидарной. В этой системе участвует НПФ.
3. Самостоятельное инвестирование своих средств в НПФ или страховые компании.
Мои вопросы касаются второго уровня пенсионной системы — накопительной. С данной системой есть недопонимание, вернее совсем непонятно как данная система

функционирует совместно с ПФУ.
Вопросы:
1. Работодатель перечисляет деньги в ПФУ:
1.1. ПФУ автоматически часть денег работодателя переводит в солидарную часть пенсии человека, остаток переводит в новую накопительную систему?
1.2. ПФУ всю сумму переводит в новую накопительную систему?

2. Мне 39 лет. Я хочу участвовать в новой накопительной системе. Мне необходимо написать заявление в ПФУ, что я хочу участвовать в новой накопительной системе. После этого в любом НПФ открыть счет и реквизиты этого счета отнести в ПФУ. Верно?

3. Кто имеет право перечислять деньги в накопительную систему, которая интегрирована с ПФУ:
3.1. Только работодатель?
3.2. Если в данный момент я СПД, я могу сам перечислять деньги себе именно в накопительную систему?

Спасибо.
С уважением, Михаил.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
3 жовтня 2015, 21:37
Українська пенсійна система, дійсно, має три рівні.

1. Обов’язковий солідарний. З ним ви, сподіваюсь, знайомі. Це – ПФУ.

2. Обов’язковий накопичувальний. В черговий раз, його планується ввести в дію з 2017 року (для певних категорій працюючих, — з 2016 року).

3. Добровільний накопичувальний. Більше 10 років, як його реалізовано на основі НПФ.

Страхові компанії відношення до цього не мають. У них є свої накопичувальні програми, але то інше.

Всі три рівня не залежні один від одного, тобто, в ідеалі, людина може мати три пенсії, як це є сьогодні в більш розвинених країнах.

Другий рівень буде працювати приблизно так (зміни можливі).

1. Всім працюючим віком до 35 років, автоматично відкриють особисті пенсійні накопичувальні рахунки. Іншим – тільки за бажанням. Хто бажання не виявить, залишиться без другої пенсії: pensioneriya.blogspot.com/2015/05/blog-post_25.html.

2. Пенсійні внески, як і раніше будуть надходити до ПФУ. Там з них виділять кошти у розмірі 2% від зарплатні і відправлять особисті рахунки. Далі їх буде інвестувати державний управляючий. З кожним наступним роком, відрахування будуть збільшуватись на 1%, поки не дійдуть до 7%.

3. Через два роки планується передати всі пенсійні накопичення другого рівня кільком НПФ, що будуть відібрані на конкурсі. Перед людьми постане питання вибору свого НПФ. Легше буде учасникам третього рівня, що свій НПФ вже мають. Іншим доведеться орієнтуватись на рекламу.

4. Надалі, робота другого рівня буде відрізнятись від третього тільки обов’язковістю пенсійних внесків і відсутністю податкових пільг: pensioneriya.blogspot.com/2015/05/2015.html.

Третій рівень вже досить успішно працює, незважаючи на негаразди з економікою. Стати його учасником можна будь-коли: pensioneriya.blogspot.com/2015/09/blog-post_11.html.

Робити пенсійні внески на вашу користь, можете ви самі, члени вашої родини і ваші роботодавці.
BelFast
BelFast
24 вересня 2015, 18:01
Дмитрий Михайлович, Фастов
Сергей Иванович, добрый день.
Для пересчета пенсии, как бывшего работника ПриватБанка, мне нужна справка о начислении зарплаты до 2002 года. Скажите, пожалуйста, к кому и по какому адресу мне можно обратиться по данному вопросу. С уважением Дмитрий Михайлович.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
24 вересня 2015, 18:50
Дмитре Михайловичу, мені здається, логічніше було б звернутись з вашим питанням до самого ПриватБанку (з мобільного — 3700).
Я займаюсь виключно недержавним пенсійним забезпеченням. Якщо ви маєте пенсійний рахунок у ПриватФонді, то інша річ, — тут би ми могли плідно поспілкуватись. А так, вибачте, — не моя компетенція.
uainvestor
uainvestor
20 вересня 2015, 15:32
Сергей, Днепропетровск
Доволі часто, у відповідь на свої матеріали я отримую приблизно такі заяви: ваші аргументи досить логічні, але я не можу ставитись до них серйозно, бо нікому не вірю. Не вірю інтуїтивно, в глибині душі, на рівні підсвідомості.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
20 вересня 2015, 15:34
Як на мене, причина подібних заяв проста, — це атеїзм. Без віри у Творця, світогляд людини розбалансовується. А світогляд – це фундамент, на якому (свідомо чи підсвідомо) вона будує своє життя. Коли фундамент хиткий, виникає страх втратити рівновагу, зробивши непевний рух. Тому видається кращим, уникати будь-яких рухів взагалі.

Очі бояться, а руки роблять. Страх загальної безвіри лікується практикою довіри до звичних речей. З насторогою сприймати нове і спокійно ставитись до усталеного – звичайний стиль нашої поведінки, тож найперший наш захист від страху новизни – зробити незвичне буденним. Задля цього треба просто, за прикладом Крихітки Єнота з відомого мультфільму, посміхнутись «тому, хто сидить у ставку» і познайомитись з ним якнайближче.

У випадку з НПФ, познайомитись з ним доволі просто. Відкриття пенсійного рахунку відбувається швидко і безкоштовно: pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_7.html, розмір і частоту пенсійних внесків не регламентовано, зробити їх можна через будь-який банк (касу або інтернет). А потім можна спостерігати, звикати і поступово позбавлятись страху. Скільки на це знадобиться часу, кожний вирішить самостійно.

Про вітчизняні компанії з управління активами (КУА) розповідають різне. Я теж володію чималою інформацією про їхнє минуле. Так, вони мають певні вади, але хто з нас настільки досконалий, щоб жбурляти в них камінням? Світ змінюється, а слідом за ним змінюємось і ми, і КУА. Тому наша справа – спостерігати і оцінювати все, що відбувається в реальному часі. Певні дані для подібної оцінки надають нам самі КУА (щоправда, не всі) у вигляді періодичних звітів про виконану роботу.

До вашої уваги – черговий звіт однієї з КУА про управління активами НПФ за підсумками серпня 2015 року: ru.otppension.com.ua/pdf/otp-pension-fond/2015/pension-08-2015.pdf

Не знаю, як вам, я мені приємно бачити подібну щирість і відкритість компанії. І не просто приємно, — у відповідь, в мене виникає довіра до її діяльності. Принаймні, відтепер я не боятимусь мати один зі своїх пенсійних рахунків під її управлінням.

Але, на відміну від віри у Творця, моя довіра не є вічною. Якщо через деякий час у мене виникнуть сумніви щодо її роботи у порівнянні з іншими подібними компаніями, я поставлю її очильникам відповідні запитання. Якщо отримані відповіді мене не задовольнять, я просто переведу свої пенсійні накопичення до іншого НПФ і розпрощаюсь з даною КУА.
uainvestor
uainvestor
14 вересня 2015, 13:54
Сергей, Днепропетровск
freedomLife

НПФ, конечно, можно использовать для диверсификации активов, возможно и я буду делать в них какие-то вложения лет через 5-10.
Пока же данный инструмент для меня не интересен, так как при мертвом фондовом рынке он проигрывает по большинству критериев обычным депозитам, а фондовый рынок в Украине оживет ой как не скоро.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
14 вересня 2015, 13:55
Пам’ятаю, як під час одного з концертів, Володимир Висоцький говорив, що за зовнішньою, часто невибагливою формою його пісень, завжди стоять другий, третій і інші плани, сенс яких розкривається слухачами поступово.

Подібна багатошаровість стоїть за багатьма суспільним явищам (політичними, економічними, науковими і аж до побутових) і не тільки за ними. За великім рахунком, вона притаманна будь-чому у Всесвіті, бо він і сам є багато і багато значним.

На жаль, більшість з нас того не розуміють. Навіть своє життя ми визначаємо, як спосіб (форму) існування білкових тіл і нуклеїнових кислот. Хоча, не тільки релігія, але й наука знаходять за тілом (а, скоріше, перед або над ним) свідомість (дух) і почуття (душу).
Щось схоже на багатошаровість, присутнє і в НПФ. На першому, матеріальному плані, ми бачимо фінансовий інструмент збереження і примноження коштів. Він перший, бо найбільш примітний і зрозумілий. Але є і інші.

На соціальному плані, НПФ – це спосіб забезпечення вікової немочі.

На сімейному, — спосіб піклування про рідних, на педагогічному – спосіб виховання дітей.

На економічному плані – це спосіб розвитку вітчизняної економіки за рахунок внутрішніх інвестицій.

На енергетичному плані, маємо спосіб енергообміну, на духовному – спосіб розвитку свідомості, на душевному – спосіб втілення почуттів. І так далі, і таке інше.

Тож, не все можна порахувати цифрами і пояснити відсотками; деякі цінності знаходяться в інших містах. Чи знайде тут кожен своє, це питання, але шанси знайти, з часом збільшуються.
Vlad46
Vlad46
3 вересня 2015, 15:33
Влад, Днепропетровск
Сергей Иванович здравствуйте. Увидел Вас на сайте prostobank.ua
Подскажите пожалуйста Вы как независимый эксперт.
Мне предлагают сделать себе страхование на 20 лет в МетЛайф или в СК «Юпитер Vienna Insurance Group".
У меня уже полная каша в голове что и как и к чему.

В общем Вы бы как эксперт сделали бы себе страховую программу в этих компаниях или нет? или лучше в банке сделать пенсионную программу.

С уважением, Владислав
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
4 вересня 2015, 13:23
Здравствуйте, Владислав.

Я вже неодноразово відповідав на подібні питання. Можливо, це допомогло окремим людям, але не змусило угомонитись страхових агентів. Я їх чудово розумію (сам був таким), але не виправдовую.

Тому, перша моя порада – перечитайте матеріали розділу «Страхування» на сайті «Пенсійний капітал»: pensioneriya.blogspot.com/. Інші розділи теж цікаві. Страховики беруться вирішувати будь-які проблеми своїх клієнтів за допомогою одного лише страхування, тому що нічого іншого просто не знають. А воно (інше) є.

Друга порада: ніколи не купуйте нічого, а особливо фінансові продукти, під тиском. Повірте, тиснуть на вас не з любові і не з турботи за ваші фінанси. Не варто також зважати на акційні пропозиції, бонуси, подарунки, тощо. Спитайте, в яку суму обійдеться вам черговий аукціон небаченої щедрості, — нічого безкоштовного не буває.

Третя порада: купляйте фінансову послугу у посередника в тому разі, коли її цінність вища, а вартість нижча, ніж безпосередньо у виробника. Це буває нечасто, але буває. В інших випадках, звертайтесь до першоджерела. В вашому випадку, це офіс (сайт) страхової компанії, але не, так званого, страхового брокера (по факту і українському законодавству, більшість з них не брокери, а агенти).

Четверта порада: не вкладайте гроші в те, чого ви до кінця не розумієте. Відносно якості послуг, в України прийнято радитись з продавцями. Тому, що це начебто безкоштовно. Краще заплатити за консультацію тому, хто не є агентом продавця, щоб потім не втратити більше.

П’ята порада: не поспішайте там, де вже нічого не можна змінити, ані компанію, ані умови угоди, ані свої зобов’язання. Ваш випадок саме такий.

Страхові продукти достатньо якісні і надійні. Проблема в тому, що потрібні вони далеко не кожному. Що потрібно конкретно вам, можна з’ясувати лише після розмови з вами.

Я маю кілька страхових програм, які більше 10 років тому, купив сам у себе, аби заощадити на комісійній винагороді агентам. В той час я працював безпосередньо у страховій компанії. Про зроблене я не шкодую, але сьогодні вчинив би інакше.

Існуючу фінансову проблему краще вирішувати комплексно, використовуючи кілька інструментів одночасно. Не можна сказати, що банк краще СК, а НПФ краще банка. Для фінансової безпеки, варто мати і те, і інше, і ще інше. А от пропорції вибираються індивідуально.

Якщо в голові каша, не поспішайте, поки вона не наповниться знаннями. Накопичуйте гроші на депозитах і вивчайте інвестиційні інструменти.
uainvestor
uainvestor
3 вересня 2015, 14:49
Сергей, Днепропетровск
freedomLife

Что ж ваши ответы вполне ожидаемы, слышал подобные неоднократно.
В 4 и 5 налицо манипулирование фактами. Конечно, 10% годовых лучше, чем 0, но реально такие «инвестиции» принесли убытки вкладчикам НПФ, так как не покрыли даже инфляцию за рассматриваемый период. А сравниваю я доходность не с виртуальными вложениями, как вы выразились, а с вполне с реальными, которые делал лично. И утверждаю, что за 10 лет вложений в гривневые депозиты под 25% гривневый капитал возрастает в 10 раз (минус инфляция), а НПФ увеличили его в 2,5 раза при удешевлении гривны в 4 раза. Валютные депозиты при грамотной их диверсификации принесли бы еще больше, валюта под матрасом меньше, но надежнее и тоже превысила доходность в НПФ.
Насчет рушащихся банков и про злых богатых, которые получили больше бедных, тоже слышал не раз. И здесь опять манипулирование. Бедные не имели в одном банке сумм, превышающих 200 тысяч гривен и получают их через ФГВ. Пусть иногда с задержкой и проблемами, но получают. А если бы они разместили депозит, например в Ощадбанке, то там вся сумма гарантируется государством и такая гарантия ничем не хуже чем «НПФ никогда не банкротится». Да он не банкротится, он просто может потерять часть денег и выплатить на вполне законных основаниях то, что осталось, так как никакой прибыли он не гарантирует. Да, ограничения по структуре активов не позволяют ему терять все деньги (для этого нужно что-то сверхординарное), но часть денег теряет легко (на акциях, например) и в результате получает доходность ниже инфляции.
Я не утверждаю, что НПФ не интересен ни при каких условиях, но даже за рубежом такие вложения называют «инвестиции для ленивых». Основной доход зарубежных НПФ дает фондовый рынок и ипотечные бумаги, в Украине же в ближайшее время таких возможностей не будет. А в депозиты и казначейские обязательства человек и сам вложить может без проблем, так нафига ему еще сотрудников КУА кормить?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
3 вересня 2015, 14:51
Хочу зазначити, що я не веду і ніколи не вів розмову в тому напрямку, що пенсійний рахунок в НПФ – це найприбутковіша інвестиція для пересічних українців. Так деякі чинники дозволяють мати прибуток на пристойному рівні, але мета НПФ інша.

Не є секретом, що на протязі трудового життя людини, через її руки проходять досить значні суми грошей. Проходять майже не затримуючись, як вода крізь решето. У кращому випадку, дещо матеріалізується у неприбуткові пасиви і речі повсякденного використання. Коли ж справа доходить до втрати здоров’я і працездатності, всі сподівання покладаються на мізерну державну пенсію.
Далі: pensioneriya.blogspot.com/2015/09/44.html
uainvestor
uainvestor
3 вересня 2015, 14:43
Сергей, Днепропетровск
freedomLife

Спасибо за подробный ответ. Только вы написали много теории, а я все-таки ожидал получить более конкретный ответ с цифрами и на примере. Люди, не обладающие знаниями в сфере финансов, на которых собственно и рассчитана данная программа, вряд ли что-то поймут в написанном.

А вот какие выводы напрашиваются у меня после прочитанного:
В примере приведена структура активов трех фондов (предполагаю самых крупных). Два из них 20-30% денег вложили в акции украинских компаний. Это ли не самоубийство при мертвом фондовом рынке?

Деньгами «счастливых пенсионеров» управляют те же КУА, которые про… ли деньги вкладчиков в инвестиционных фондах, которыми управляли. Они показывали хорошую доходность до 2007-го года, пока цены на акции стремительно росли (в такой ситуации и дурак может управлять: покупай и держи), а потом оставили их с носом. Нет, они не мошенники, они просто еще не научились управлять рисками при падающем рынке.

Как результат очень скромная средняя доходность в 10% годовых (в гривне!) за последние 10 лет работы первого из НПФ. На обычных депозитах вкладчик мог не напрягаясь сделать вдвое выше либо просто купив баксы и держа их под матрасом.

Поэтому нужно честно сказать людям, что вложение денег в НФП в Украине на текущий момент самим вкладчиком не дает никаких преимуществ в сравнении с обычным банковским депозитом, если он диверсифицирован с учетом гарантируемой ФГВ суммы. При этом в отличие от депозита, по которому доходность известна и фиксирована, НПФ не гарантирует никакой доходности, т.е. выплатит, как повезет.

Единственно, когда это имеет смысл, когда работодатель сам перечисляет деньги на счет сотрудника, экономя при этом на налогах. А сотрудник тем самым получает отсрочку по уплате подоходного налога до момента начала пенсионных выплат.

Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
3 вересня 2015, 14:48
З вашого коментаря я виберу кілька думок, щоб окремо відповісти на кожне з них.

1. Чому дано багато теорії замість прикладів з цифрами?
2. КУА не повинні інвестувати у фондовий ринок в нинішньому його стані.
3. Не варто довіряти управління пенсійними грішми КУА, які вже показали свою непрофесійність при управлінні інвестиційними фондами?
4. Середньорічна прибутковість у 10% річних, одного з НПФ, — це мало. Валюта під матросом показали себе краще.
5. Банківські доходи гарантовані, а пенсійні є випадковими.
6. НПФ прийнятний хіба що для внесків роботодавця.

Перші три відповіді тут: pensioneriya.blogspot.com/2015/08/42.html
Останні три відповіді тут: pensioneriya.blogspot.com/2015/09/43.html
uainvestor
uainvestor
29 серпня 2015, 14:29
Сергей, Днепропетровск
freedomLife

Сергей, добрый день!

Куда в настоящее время инвестируют средства НПФ Украины?

Из каких составляющих складывается доходность для участника НПФ и как она рассчитывается?

Если можно, покажите на конкретном примере: допустим, человек вносит ежемесячно по 100 грн. в течение 10 лет. Что он и в каком виде он получает в итоге: одну, фиксированную выплату, ежемесячные фиксированные выплаты в течение ограниченного срока, ежемесячные выплаты в течение неограниченного срока и т.п.?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
29 серпня 2015, 14:34
Загалом, українськи НПФ інвестують у все, що їм дозволено і в пропорціях, встановлених регулятором (НКЦПФР): нерухомість, метали, акції, облігації, депозити, тощо. А останнім часом – більше за все, у валютні державні облігації і банківські депозити. Співвідношення, звісно, по фондах різниться. Дивлячись на цю різницю, можна вибрати НПФ з прийнятною для себе стратегією. Як тут, наприклад: pensioneriya.blogspot.com/2014/01/4_23.html.

Вкладанням і примноженням коштів учасників, займається не сам НПФ, а найнята ним для цього компанія з управління активами (КУА). Зазвичай, вона використовує два типа операцій: спекулятивні і інвестиційні.

Читати далі: pensioneriya.blogspot.com/2015/08/41.html
53910117
53910117
26 серпня 2015, 15:00
Дмитрий, Киев
Здравствуйте, Сергей.
Расскажите, пожалуйста, подробнее про налоговые льготы для ФЛП, который решил открыть счёт в НПФ. Каким образом получить свои 15% назад в конце года и другие льготы, если есть?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
26 серпня 2015, 21:51
15% від внесків в НПФ, держава дійсно повертає. Але повертає з тієї кишені, в яку до того збирала податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), співставляючи його розмір з сумою пенсійних внесків. Хто платить ПДФО, той має звідки повертати; хто ПДФО не платить, лишається поза пільгою. Майже, як в дитячій приказці: ти воду не носив, пічку не топив, кашу не варив, — не буде тобі вечері.

Фізичні особи підприємці (ФОП) платять не ПДФО, а єдиний податок, що надходить зовсім до іншої кишені держави, тож і пільги фактично не мають. Чи це справедливо? Законодавці виходили з того, що підприємці, на відміну від найманих працівників, мають більше можливостей для фінансового забезпечення власного пенсійного віку. Думаю, що деяка правда в подібних розсудах є. Чи можна з цим положенням посперечатись? Звісно, можна, але для того треба мати певну силу. Коли вкладниками НПФ стануть десятки тисяч ФОП і разом заявлять про свої права, така сила з’явиться.

Без об’єднання, лишається тільки один шанс. Учасником НПФ може бути сам ФОП, а вкладником для нього хай стане хтось з його родичів першого ступеню спорідненості (подружжя, діти, батьки), що ПДФО платять і право на пільгу мають. В такому разі, вкладник отримає не 15%, як за себе, а 7,5%, як за рідних. Думаю, це теж вихід.

Взагалі, треба розуміти, що на один пенсійний рахунок в НПФ, може припадати кілька пенсійних контрактів і, відповідно, кілька вкладників. В кожному подібному випадку, може бути складено індивідуальний пенсійний план, але то вже справа пенсійного консультанта. Він же допоможе повернути 7,5% або 15% від пенсійних внесків.

Справа ця має деякі важливі тонкощі, але в цілому, виглядає просто. На початку наступного року (зазвичай, до 1 квітня) треба правильно заповнити податкову декларацію і додати до неї копії паспорту і коду, копію контракту з НПФ, копії платіжних документів і довідку з місця роботи про заробітну плату. Все це здається до своєї податкової адміністрації, і через 60 днів кошти надходять на вказаний вами рахунок.

Процедура виглядає дещо громіздкою, але це не причина від неї відмовлятись. Повернуті гроші варто додати до свого пенсійного рахунку, аби вони не розчинились безслідно в купі з іншими прибутками.

До речі, в моїй сім’ї – лише одна людина має право на податкову пільгу. Саме від її імені і робляться пенсійні внески за всіх інших. Виходить непогано.
uainvestor
uainvestor
26 серпня 2015, 13:39
Сергей, Днепропетровск
apstranger25 августа 2015, 19:05 Александр, Киев

Мне не совсем понятен механизм взносов. Ранее Вы объясняли, что работодатель будет перечислять часть взносов напрямую в НПФ. Сейчас же с ваших слов я понял, что деньги я должен вносить самостоятельно. В чем тогда выгода перед классическим депозитом?.. Спасибо.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
26 серпня 2015, 13:41
Ніхто не примушує вас робити внески в НПФ, це ваше право, а не обов’язок. Так само, може, але не зобов’язаний робити це і роботодавець. Вигода, звичайно, є (і для вас, і для нього), але її треба ще зрозуміти. Для полегшення розуміння, існує довідник: pensioneriya.blogspot.com/2015/05/2015.html.

Все це стосується добровільного накопичувального рівня пенсійної системи. Коли буде введено обов’язковий накопичувальний рівень (можливо, ви читали саме про нього), це дійсно, стане обов’язком роботодавця. Відбудеться воно, за словами Міністра соцполітики Павла Розенка, у 2016-2017 роках. Стосуватись буде тих, хто молодше 35 років, а хто старше, будуть повинні на протязі року вирішити, чи хочуть вони мати другу пенсію: pensioneriya.blogspot.com/2015/05/blog-post_25.html.

Переваги перед депозитом, звичайно, є. Наприклад.

1. Власником депозитних коштів є банк, власником пенсійних – учасник НПФ.

2. Внески в банк не відшкодовуються державою, пенсійні внески відшкодовуються (для фізосіб 15-18%, для юросіб 50-60%).

3. Податок на прибуток з депозитів – 21,5%, податок на пенсійні виплати, в різних випадках, — 0%, 9%, 15%.

4. Депозитний прибуток обмежена умовами вкладу, прибутковість НПФ не обмежена і залежить від мистецтва управляючої компанії.

5. Банк може збанкрутувати, НПФ – ні.

6. Банк не можна міняти на протязі дії депозитного договору, НПФ можна міняти будь-коли.

7. Депозит можна відкривати з 14 років, рахунок в НПФ – з дня народження.

8. Депозит через певний час треба перекладати, пенсійний рахунок – безстроковий.

9. Пенсійні внески, на відміну від депозитних вкладів, не мають обмежень ні в розмірі, ні в терміні, ні в частоті.

10. Навряд чи роботодавець стане класти кошти на банківські депозити своїм робітникам, — ні сенсу нема, ні заохочення від держави. Натомість, тисячі юридичних осіб різної форми власності, регулярно роблять внески на пенсійні рахунки своїх робітників в НПФ.
apstranger
apstranger
25 серпня 2015, 15:20
Александр, Киев
День добрый, Сергей.
Хочу задать Вам несколько вопросов.

Если я правильно Вы — организатор НПФ.
1. НПФ — организация неприбыльная, как Вы планируете управлять капиталом? В коротких тезисах.
2. Какова стоимость услуг управления и администрирования для меня, как для участника НПФ?
3. Банк-хранитель капитала?
4. Если я работаю не по месту прописки, где мне обратится в ПФ с заявлением: по месту работы или регистрации?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
25 серпня 2015, 17:50
Ні, я не організатор, а учасник і вкладник кількох НПФ. Розуміючи недостатній рівень поінформованості українців щодо цього цікавого інвестиційного інструменту, займаюсь його висвітленням і популяризацією.

Крім того, співпрацюючи з низкою фондів, маю можливість і повноваження укладати пенсійні контракти і відкривати пенсійні рахунки, як для фізичних, так і для юридичних осіб: pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_7.html.

Одночасно, намагаюсь консультувати їх щодо особливостей використання НПФ у своєму житті, роботі, бізнесі. Маю зазначити, що особливостей цих немало, тому з часом прогнозую появу значної кількості пенсійних консультантів і центрів обслуговування клієнтів у багатьох українських містах. До речи, запрошую бажаючих оволодіти цією професією вже зараз. Вважаю її перспективною.

1. НПФ неприбуткова і в той же час не надто вільна організація. Принаймні, це не бізнес, що ведеться на власний ризик і розсуд. Кожний його крок достатньо жорстко зарегульований державою, в тому числі і питання управління капіталом, що на правах спільної власності належить не фонду, а його учасникам. Для управління, Рада фонду (керівний орган НПФ) наймає компанію з управління активами (КУА), і теж, не абияку, а ту, що відповідає умовам, визначеним державою. Докладніше про це можна прочитати в Законі «Про недержавне пенсійне забезпечення»: pf.kinto.com/npf/zakon.html.

КУА має свого державного регулятора – Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), якій і деталізує всі правила і правовідносини в цій сфері. Простими словами, КУА купляє (в визначеній кількості і пропорціях) дозволені їй активи, що на думку управляючих, мають потенціал зростання вартості, а через певний час продає активи, що цей потенціал (знову ж таки, на думку управляючих) вичерпали.

Різниця між ціною купівлі і продажу, розподіляється між пенсійними рахунками учасників, в залежності від часу і суми зроблених вкладниками пенсійних внесків. Частіше, ця різниця складає прибуток фонду, але іноді можливі і збитки, бо вільний ринок не завжди буває передбачуваним. Також, прибутками НПФ є відсотки з депозитів, дивіденди з акцій, орендна плата з нерухомості, купонні виплати з облігацій та інші інвестиційні доходи.

2. Граничний сукупний розмір всі витрат фонду, включно з вартістю послуг обслуговуючих компаній (КУА, Адміністратор, Зберігач), встановлена НКЦПФР десь на рівні 6% в рік від вартості активів. Я точно не пам’ятаю цю цифру, бо зазвичай, реальні витрати нижче, а винагорода є предметом торгу між Радою фонду і кожною з обслуговуючих компаній окремо. Знаю, що в одному НПФ, КУА отримує 1,75%; знаю, що в іншому НПФ, Адміністратор домовився про 1%; знаю, що Зберігачі часто мають 0,5%.

Для учасника НПФ, ці відсотки не мають особливого значення, бо він одержує інформацію про стан свого рахунку, вже за виключенням всіх витрат. Якщо цей показник його не задовольняє, він може вільно перевести свої накопичення до іншого НПФ. Звичайно, ця норма впливає і на розмір винагороди. Можна заробити більше сьогодні і втратити учасників разом з їхніми грішми завтра.

Думаю, що наразі, більшість учасників цього ринку балансують на межі виживання і не мають наміру безпідставно збагачуватись на учасниках. Вони напрацьовують авторитет і досвід на майбутнє, коли буде введено в дію обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи України (передбачається у 2016-2017 роках). Тоді суттєво збільшаться грошові потоки внесків, і навіть маленьких відсотків всім вистачить.

3. У кожного НПФ — свій Зберігач. Зазвичай, це банк. Вибір зберігача більш важливий для його партнерів по НПФ, аніж для учасників. Учасники знають, що банкрутство Зберігача не несе за собою втрат, бо активи НПФ знаходяться на окремому балансі і в разі проблем, просто передаються іншому Зберігачу.

4. Для пенсійного фонду не має значення, де ви знаходитесь чи зареєстровані. Звертатись вам треба не до самого НПФ, а до його Адміністратора. Саме Адміністратор укладає контракти, виплачує пенсії, опікується учасниками і вкладниками. Наразі, Адміністратори майже не мають своїх представництв в різних містах України, тому спілкування, в тому числі, укладання контрактів, найчастіше відбувається на відстані, за допомогою поштового зв’язку і електронної пошти.

На останок, ще раз хочу підкреслити наступне. НПФ – особлива фінансова установа і не потребує ретельного вивчення до початку співпраці з нею. Тим більш, нема сенсу довго вагатись з вибором конкретного НПФ, бо у нас завжди є право його змінити, і цей механізм реально діє.

Починати треба не з теорії, а з практики. Відкриваємо пенсійний рахунок (можна – 2-3-4 в різних НПФ), вносимо до нього будь-яку суму і спостерігаємо за процесом, порівнюючи фонди між собою. Одночасно, вивчаємо теоретичну частину, — хоча б по матеріалам сайту «Пенсійний капітал»: pensioneriya.blogspot.com/. Можливість ставити мені нові питання, теж залишається.
uainvestor
uainvestor
14 липня 2015, 20:22
Сергей, Днепропетровск
Александр Лузан:
Сергей Иванович, объясните мне, пожалуйста, логику налогообложения пенсионныхнакоплений для граждан. Возможно, я что-то не правильно понял, но на первыйвзгляд она кажется несправедливой. Можно конечно посмеяться, когда мол государствобеспокоилось вопросами справедливости, но данный подход к своим гражданам резкоподрывает самое главное – доверие.

В НПФ мы перечисляем деньги уже полученные после налогообложения. То есть, получая зарплату, дивиденды, доходы от продажи какого-то актива мы получаем наруки сумму, с которой уже уплачен налог. Т.е. обязательства перед государствомвыполнены в полном объеме.

Таким образом, в НПФ отчисляются денежные средства, очищенные от налога.Где? На каком этапе прохождения денег через время и пространство они попадают вразряд налогооблагаемого дохода? В приведенной статье 167.1. Налогового кодексачетко вводится понятие «доход». Можно было бы допустить, что налогооблагаетсялишь инвестиционный доход в составе пенсионных выплат, но речь-то идет о налогообложении 60% части совокупного пенсионного дохода.Т.е., происходит повторное налогообложение дохода, который мы самостоятельно идобровольно формируем.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
14 липня 2015, 20:24
Вся справа у податкових пільгах. Нагадаю, що вкладникам НПФ, держава відшкодовує від 15% внесків до 50% і навіть більше. У деяких випадках, це на 100% подарунок, у інших, — частково подарунок, а частково пільговий довгостроковий кредит.

Коли подарунок?
1. Коли після смерті учасника, його пенсійні накопичення лишаються спадкоємцям першого ступеня спорідненості.
2. Коли вік учасник досягає 70 років.
3. Коли учасник стає інвалідом.

Коли простий безвідсотковий кредит?
1. Коли учасник забирає пенсійні накопичення у вигляді одноразової пенсійної виплати (виїзд за кордон на ПМП, тяжка хвороба, досягнення 50-річного віку).

Коли пільговий кредит (скасування 40%)?
1. Коли учасник отримує регулярні пенсійні виплати.
Певне неузгодження є у тому, що відшкодування йде від внесків, а оподаткування рахується від виплат. Це виглядає, як оподаткування інвестиційного прибутку (хоча і збитку також).

Неприємно і те, що податкові пільги застосовуються лише до найманих працівників і роботодавців-юридичних осіб, але не надаються підприємцям-фізичним особам, службовцяв силових органів, безробітним, пенсіонерам, тощо. За логікою держави, ці категорії населення вважаються більш захищеними або менш корисними для держави.

За моєю компромісною логікою, можна було б всі пільги без обмежень передати учаснику у вигляді додаткових пенсійних внесків, а будь-яке оподаткування пенсійних виплат відмінити. Але при таких умовах, доведеться зняти норми про дострокову і одноразову пенсійну виплату.

Наразі, маємо пристосовуватись до існуючих норм закону. Якщо нами поставлені правильні цілі, це абсолютно не важко. Проблеми виникають там, де ми намагаємось хитрувати, не маючи на те достатньої кваліфікації. Держава наперед знає наші хитрощі, тому і захищається від них, як вміє.

Це не означає, що з нею не можна грати і певною мірою вигравати. Коли є бажання, звертайтесь за допомогою у розрахунку успішної пенсійної стратегії. Якщо бажаєте проявити самостійність, читайте «Пенсійний капітал» pensioneriya.blogspot.com/, де всі ці стратегії обговорюються, і компонуйте з них свій власний пенсійний план самостійно.
vshchadilo
vshchadilo
2 липня 2015, 17:13
Виктор, Львов
Добрый день.Подскажите, пожалуйста, к кому обратится по вопросу выплаты пенсии за 2 месяца, которую Пенсионный фонд перечислил в Дельта Банк, а я до сей поры не могу её получить?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
11 липня 2015, 22:29
Вітаю, Вікторе.

Зайдіть у свое відділення Дельта Банку з паспортом, і там вас скажуть, в якому з уповноважених банків ви зможете отримати свою компенсацію. Потім спокійно йдіть у той банк і забирайте своє.

Сподіваюсь, ви вже перевели свою пенсію в інший банк?
Anna1989k
Anna1989k
30 червня 2015, 17:44
Здравствуйте!
А если я работаю фрилансером, у меня есть возможность создать счет в негосударственном пенсионном фонде? И как много нужно будет вносить денежных средств на этот счет, что обеспечить себе нормальную старость?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
30 червня 2015, 23:45
Доброго дня, Анно.

Звичайно. Така можливість є у всіх. Навіть у громадян інших країн. Навіть немовляті, батьки можуть відкрити пенсійний рахунок.

У фрилансерів – звичні проблеми: ви не маєте офіційного трудового стажу, не платите внески в ПФУ, тож вам важко розраховувати на державну пенсію. Тому, ваше питання цілком слушне.

Для визначення розміру внесків, ви можете скористатись пенсійним калькулятором: acpo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=309&Itemid=386

Аби не схибити і не нарахувати собі надто мало чи надто багато, прочитайте мою останню статтю «Як зняти протиріччя між бажанням мити велику пенсію і небажанням робити великі пенсійні внески»: pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post_30.html з посиланнями на деякі інші.

З математичної точки зору, треба довго робити малі внески або недовго великі (перше – краще).
З енергетичної точки зору, треба робити внески постійно, не припиняючи і найчастіше.

Щоб знайти золоту середину, напишіть або зателефонуйте до мене особисто і, виходячи з ваших конкретних обставин, я підкажу точніше.

32436511
32436511
19 червня 2015, 13:36
юрий, полтава
является ли компания «граве україна» негосударственным пенсионным фондом? кто может дать ответ об деятельности даной компании??

Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
22 червня 2015, 16:12
В Україні працюють дві дочірні компанії австрійської фінансової групи GRAWE: ЧАО «ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя» і ЧАО СК «ГРАВЕ УКРАЇНА». Ні одна з них не є недержавним пенсійним фондом (НПФ). Перша замається довгостроковими накопичувальними програмами страхування життя, друга – ризиковими видами страхування (майно, транспорт, відповідальність, тощо).

На жаль, українці досі сприймають страхові компанії життя (СКЖ), як НПФ. А сприяють тому самі страховики, виходячи з того, що серед населення України, визначення «Пенсійний фонд» має більш привабливий імідж, ніж вирах «Страхування». До речи, цей факт аж ніяк не заважає СКЖ значно випереджати НПФ і в кількості підписаних угод, і в сумах залучених коштів. Причини того – окрема справа, не раз викладена в моїх матеріалах.

На сайті «Пенсійний капітал» є окремий розділ про страхування pensioneriya.blogspot.com/search/label/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F і є окремий розділ про НПФ
pensioneriya.blogspot.com/search/label/%D0%9D%D0%9F%D0%A4. В тому числі там порівнюються СКЖ і НПФ, як між собою, так і з банківськими депозитами.

Я подаю свій погляд, намагаючись бути об’єктивним і не претендуючи на виключну істину, тому додаткову інформацію шукайте в Інтернеті, порівнюйте різні думки і ставте собі питання, «Кому це вигідно?».

Якщо хочете докладніше дізнатись про діяльність страхової компанії, подивіться на неї з середини, тобто влаштуйтесь туди працювати страховим агентом. Тільки – не на умовах попереднього придбання власного страхового полісу, бо бува й таке.

Якщо те саме цікавить вас в НПФ, укладіть з ним пенсійний контракт, внесіть на свій пенсійний рахунок будь-яку суму і деякий час спостерігайте за його роботою, спілкуючись одночасно з персоналом Адміністратора і компанії з управління активами (КУА).

І там, і там ви з часом багато чого зрозумієте. Тоді і остаточне рішення можна приймати.
uainvestor
uainvestor
14 червня 2015, 19:04
Сергей, Днепропетровск
Питання на Фейсбуці-34. Бізнес, як панацея від кризи.

Сергей Соколов: Сергей, вы всë ещë верите нашей финансовой системе? 10 т. гривен я вложил в своë дело- купил инструмент и благодаря ему увеличил свой доход и кризис мне не страшен. Заказов много, людей набираю. А банки и вообще финансовая система нашего государства… Ну, это вообще не серьезно. Государство может нас только обмануть и забрать все наши деньги. Так что не верю ни кому кроме себя.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
14 червня 2015, 19:05
Радію за вас, Сергію, і одночасно співчуваю вашим помилкам, які ймовірно дадуться взнаки пізніше.

Бізнес – це краща гра, кращий спосіб розвитку і краща інвестиція, але він має свої недоліки.

По-перше, більшість людей не мають схильності до бізнесу і тому не спроможні на значні в ньому успіхи. Це доводить проста статистика. Ваш шлях їм не підходить, то що ж їм робити?

По-друге, вічних бізнесі не буває; рано чи пізно всі вони закінчуються. Часто – на негативній ноті, бо входячи у бізнес, мало хто планує майбутній з нього вихід.

По-третє, нерозумно тримати всі свої активи виключно в бізнесі, безперервно реінвестуючи його прибуток. Частину прибутку необхідно з бізнесу вилучати, а розвиток вести на залучені (на фінансовому ринку) кошти. Вилучений прибуток треба десь зберігати, накопичувати, можливо, примножувати, бо він згодиться і на майбутнє споживання, і на нові проекти, і на скрутний час, і на непередбачувані витрати. Тримати його в домашньому сейфі безглуздо, тож уникнути послуг фінансової системи навряд чи вдасться.

В-четвертих, час, коли ви не захочете, або не зможете вести бізнес, теж прийде, і тут вам знову знадобиться фінансова система з її послугами.

Фінансова система, яку ви так не любите, існує в державі і завдяки державі. Добре, що ви цього не помічаєте, але погано, що не знаєте. Вас дурить і грабує держава, а ваш бізнес при цьому процвітає? Та ні, це без держави вас миттєво обдурять, пограбують, і ви подякуєте, якщо при тому не покалічать.

Припускаю, що вам не подобаються окремі фінансові інструменти. То ви мабуть просто не вмієте ними користуватись. Це – справа наживна: читайте фінансові статті (хоча б тут: pensioneriya.blogspot.com/), ставте питання фахівцям, набувайте власного досвіду, і ваше бачення зміниться.
uainvestor
uainvestor
7 червня 2015, 16:11
Сергей, Днепропетровск
Питання, як стати учасников НПФ, ще не набуло великого поширення, але нагода, зробити це швидко, вже з'являється.
Тож, як відкрити пенсійний рахунок в Недержавному пенсійному фонді (НПФ)?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
7 червня 2015, 16:13
З понеділка 8 травня 2015 року починається видача особистих пенсійних рахунків громадянам України. Оформлення документів здійснюють уповноважені представники Адміністраторів пенсійних фондів. Я – один з таких представників (повноваження можу підтвердити документально).

Читайте також: «Мільйони українців залишаться без пенсій»: pensioneriya.blogspot.com/2015/05/blog-post_25.html

1. Кого це стосується?
Працездатних осіб, що бажають отримувати три пенсії: від держави, роботодавця і власних накопичень. За неповнолітніх чи непрацездатних можуть потурбуватись близькі люди.

2. Які потрібні документи?
Копії паспорту (1-2 сторінки, друга фотографія з обох сторін, реєстрація) і ідентифікаційного коду. Також необхідно вказати контактні дані: телефон, електронну адресу, поштову адресу для листування.

3. Чи треба завіряти копії?
Такої вимоги немає, але заради спокою можна завірити власноруч.

4. Куди передавати копії документів?
— особисто мені у м. Дніпропетровську;
— на мою електронну пошту uainvestor@i.ua;
— на мою поштову адресу: пр. Миру 2-93, м. Дніпропетровськ, 49130.

5. Копії передано. Що далі?
Далі я готую документи і відправляю листом за вказаною адресою. Ви отримуєте, підписуєте, лишаєте свої примірники, а решту відправляєте зворотнім шляхом.

6. Що далі?
Далі ви потрапите під мою професійну опіку. Одержите загальні інструкції і персональні плани, відповіді на запитання і перспективи розвитку. Буде цікаво і корисно.

7. А якщо – ні?
Значить, до змін ви ще не готові. Нічого трагічного; підете своїм шляхом, набуваючи власного досвіду. Загубите в пенсійній справі, — знайдете в іншій. Можливо, вам пощастить в коханні….

8. Чи є зобов’язання робити внески?
Хіба що, перед собою. Ні я, ні фонди цього не вимагають. Згодом я розпові, як перекласти внески на роботодавця.

9. Що почитати по темі?
Читати будемо пізніше. Для поспішаючи: pensioneriya.blogspot.com/

10. Кому ставити питання?
Питайте мене:
Ждан Сергій Іванович
Тел. 050-312-16-88, 067-933-81-31, 063-797-17-30
E-mail: uainvestor@i.ua
Skype: uainvestor1
uainvestor
uainvestor
6 червня 2015, 16:34
Сергей, Днепропетровск
Питання з сайту…

Хочу задать вопрос по целесообразности НПФ: согласно ufm.net.ua/table/NPF_fiziki.html фонд Социальный стандарт заработал с 2005 года 121%. Гривна относительно доллара девальвировала за это время в 4,63 раза (по курсу НБУ) — выходит, что деньги в НПФ просто танут. Продолжая тенденцию: по выходу на пенсию от НПФ в долларах прибыль будет раза в 4 ниже по сравнению со стратегией откладывать те же самые накопления тупо в долларах.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
6 червня 2015, 17:06
Згідно з kinto.com/pf/social/performance.html, на 25.03.15. НПФ «Соціальний стандарт» з початку своєї діяльності, заробив 158,52% прибутку. В середньому, виходить +10,1% на рік. Але треба розуміти, що ця цифра стосується внеску, що був зроблений у перший день існування фонду – 10 травня 2005 року. Прибутковість внесків, зроблених в наступні дні і роки, є іншою.
Будь-якій український НПФ влаштований так, що роблячи внесок на пенсійних рахунок у ньому, ми так би мовити, купляємо одиниці пенсійних активів (ОПА) за поточною ціною, що змінюється і перераховується майже щодня.

Для НПФ «Соціальний стандарт», 10 травня 2005 року, вартість ОПА становила 1 гривню, 25 березня 2015 року, вона дорівнює 2,59 гривні. До речі, там є таблиця з відображенням вартості ОПА за кожний день, починаючи з першого: kinto.com/pf/social/performance.html. Досить цікава, на мій погляд, не в кожному НПФ таку побачиш.

Мова про те, що стратегія інвестування в НПФ суттєво відрізняється від звичних нам банківських вкладів. Вона дозволяє отримати значно більшу прибутковість, ніж та, що декларується самим фондом. Тож уміючи, і в НПФ «Соціальний стандарт» можна було заробити значно (і дуже значно) більше, ніж 158,62%.

А податкові пільги ми будемо враховувати? Це – принаймні 15% від внесків, а при певних умовах (контракт від імені юридичної особи), значно більше.

Скажете, що ретроспективний погляд не має значення? Згоден, але ж ваше питання саме з нього і почалось. Взагалі, коли ми розглянемо статистику прибутковості світових фінансових ринків, то лідирувати в ній буде зовсім не долар, а акції підприємств, що у розмірі до 40% можуть входити (і входять) до інвестиційного портфелю НПФ. У Соціальному стандарті, їх на цей час 20,7%.
Але головне в іншому.

По-перше, філософія НПФ полягає у довгостроковому і постійному внесенню на свій пенсійний рахунок незначних для сімейного бюджету коштів. Альтернативою для них є не купівля доларів, а видатки на різноманітні (і не завжди обов’язкові) кожноденні дрібниці, котрих ми навіть не помічаємо. Сила НПФ не в великій прибутковості, а в збереженні і помірному примноженні того, що зазвичай втрачається. Gútta cavát lapidém non ví sed sáepe cadéndo (капля точить камінь не силою, а частим падінням), — говорить з його приводу латинське прислів’я.

По-друге, регулярне внесення (хай і невеличких) коштів в НПФ, створює постійний грошовий потік, що в свою чергу викликає різницю потенціалів і відповідний приплив енергії до людини. Докладніше про принцип енергоінформаційного приводу, читайте в серії «Енергетична теорія достатку»: pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post_15.html

По-третє, згідно з правилом золотого перетину, вся отримана енергія ділиться на дві частини – 61,8%: 38,2%. В залежності від обставин, одна з цих частин використовується для власного розвитку, інша – для розвитку суспільства. Тобто, більше чи менше, а віддавати (з певним співвідношенням) треба завжди. Порушення цього принципу призводить до втрат енергії з відповідними наслідками. Внески в НПФ поєднують в собі обидві частини: активи НПФ сприяють розвитку економіки країни і в той же час закладають підвалини власного благополуччя.

В-четвертих, уявімо, що всі ми почнемо вкладати кошти виключно у долари. Через деякий час, вкладати нам стане нічого, бо позбавлена грошей, наша економіка зупиниться і наші заробітки разом з нею. Зате, користь одержить економіка США, що поміняє свої безконтрольно друковані папірці на наші реальні продукти, товари, послуги. А інакше ми долари і не отримаємо. Натомість, вкладаючи кошти в НПФ, ми, тим чи іншим чином, підтримуємо економіку саме України, яка дає нам роботу і заробіток.

То нехай всі дурні вкладають в НПФ, а я один буду скуповувати долари, — скаже якійсь розумник і, залишаючись наодинці, буде правий. Коли ж такими псевдорозумниками стає пів країни, її економіка починає нагадувати човен, всі пасажири якого одночасно схилилися на один з бортів. Треба пояснювати, що очікує такий човен і таких його пасажирів?

Встановивши запруди на грошових потоках (і власних, і країни) і консервуючи долари, що нібито ростуть в ціні, ми отримуємо чисто теоретичний прибуток. Практичний прибуток буде лише тоді, коли накопичені долари знову конвертуються у гривню по ціні, відмінній від закупівельної. То виходить, що рано чи пізно, нам доведеться пробурити малесеньку дірочку у тій запруді, щоб відновити свій маленький грошовий потік. Що ж, маленький отвір великий запруді не зашкодить. А коли подібних отворів стане багато, і вони почнуть об’єднуватись, і великий потік ту запруду прорве? Тоді почнеться зворотній процес. Чи можна бути впевненим, що саме нам, випередивши інших, вдасться реалізувати свій потенційних прибуток?

Чи звернули ви увагу, читаючи мої міркування, що по суті, я оперував поняттями з області енергій? Грошовий потік – це кінетична енергія, накопичені ресурси – це потенційна енергія…. А яка з них рухає Світ? А діалектичний закон переходу кількості в якість, пригадуєте? О, тут перед нами розкривається широке поле для найрізноманітніших і найцікавіших думок і висновків. Тож, продовжимо ставити питання і шукати на них відповіді. Тільки таким чином і можна рухатись вперед.

Читайте також «Куди вкладати гроші під час кризи»? pensioneriya.blogspot.com/2015/06/blog-post.html
reason
Константин Пигулин
25 травня 2015, 20:14
Константин
Здравствуйте, Сергей.
Являюсь Вашим постоянным читателем на Простоблоге и можно сказать учился финансовой грамотности на Ваших статьях.
Очень хотелось бы отметить, что по моему мнению, очень важны и полезны для читателей Ваши размышления о финансовых инструментах и увязывание их с духовной составляющей жизни человека.
Решил задать Вам вопрос как человеку хорошо разбирающемуся в лайфовых страховых компаниях.
Я в 2007 году заключил стандартный договор с СК сроком на 30 лет и платежом на 400 Евро/год.
Далее в 2009 году заключил «целевой» договор с СК сроком на 9 лет и платежом на 20 тыс. гривен/год.
И все вроде бы шло по плану, но… жизнь как всегда вносит свои коррективы, я имею ввиду теперешнюю преддефолтную ситуацию на Украине.
В связи с этим вопрос: как по Вашему, стоит ли дергаться и расторгать договора (один или оба)
или же все оставить как есть, с учетом того, что два договора взаимно скомпенсируют курсовые колебания, даже если в Украине объявят дефолт и курс нацвалюты рухнет?
Например, можно расторгнуть гривневый договор, а накопленную гривну перевести в Доллар, либо же расторгнуть Евровый договор дабы не платить высокую цену за покупку дорогого Евро (т.к. платежи в предыдущих годах составляли чуть более 4 тыс грн., а сейчас более 9 тыс грн.). Или же правильной является обратная точка зрения, что если расторгнуть договора то просто зафиксируются убытки (главным образом из-за выкупной суммы), а в случае продолжения действия договоров возможен лучший вариант развития ситуации.

Заранее спасибо!
С Уважением.
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
29 травня 2015, 22:55
Простоблог не публікував мої статті з циклу «Енергетична теорія достатку», тому прочитайте їх на сайті: pensioneriya.blogspot.com/2015/03/blog-post_15.html

Запустивши грошові потоки страхових внесків, ви побудували чималий енергетичний привід. На його основі, вже майже без вашої участі, створилися численні енергетичні контури, що несуть вам багато позитиву. Припинивши потоки, ви зруйнуєте все ними напрацьоване. На мій погляд, робити того не можна.

Уявімо (навіть маленьку) річку. Навколо свого русла вона створює величезну екосистему, яка продукує життя. Що станеться з цією системою, коли потік води раптово перерветься? Життя і добра в ній явно стане менше. Щось подібне може статися і в вашому житті, коли ви розірвете страхові договори.

Інша справа – регулювання потоку. Коли не вистачає води (грошей), можна пошукати інші джерела, зменшити витрати, підправити русло, застосувати інші засоби управління.

Але головне навіть не це, головне – ваша первинна мета. Якщо це був захист родини від вашої смерті чи непрацездатності, то до чого тут фіксація збитків? Потреба в захисті відпала? Якщо це була накопичувальна програма, то чому ви не використали НПФ, де нема жорсткої залежності від розмірів і строків внесків? Чому ви вибрали програму на 9 років, на яку не розповсюджуються податкові пільги?

Розкажіть, що ви думали і з чого виходили, укладаючи страхові угоди, якими були ваші цілі і плани. Тоді ми зможемо вибрати кращі засоби реагування на ситуацію, що склалася.

Первичная цель по стандартному договору страхования жизни… да Вы правы, защита семьи на случай смерти. По второму договору с накопительной целью тут уж согласен (стало видно с высоты пройденного пути) дал промаху, но НПФ тогда казались непрозрачными и вообще не было доверия к ним. Договор на 9 лет, так как надо было выйти на определенную сумму. Да конечно, уж лучше бы воспользовался депозитным инструментом банков напрямую, где проценты по определению на 2-3 выше чем в СКЖ, но тут, как вы когда-то уже отмечали, необходимо на протяжении запланированного времени быть дисциплинированным и последовательным в перекладывании депозитов, иначе первоначальной цели не достигнешь и свернешь на другую.
Сейчас же вопрос о выходе из программы возник из-за возможности объявления дефолта целой страны, и страх по поводу устойчивости СКЖ, вдруг рухнет, из-за банка (банков) в котором размещены средства, и тогда никакие свои цели не достигнешь. Хотя, наверно, я мало знаю как ведут себя СКЖ при таких ситуации.

Якщо метою є захист сім’ї від втрати годувальника, то реалізується вона за допомогою простого ризикового страхування без накопичувальної частини. Такі програми дешеві і гнучкі, розмір страхової суми і, відповідно, внесків, можна міняти кожного року. Так, коли рік минув без пригод, внески пропадають і це б’є по психології страхувальника. Тому він буває радий оманюватись накопичувальною програмою, де внески нібито інвестуються. Того, що інвестується лише частина внесків, а інше так само пропадає, він не бачить і не знає. Та що там страхувальник, цього не знають навіть рядові страхові агенти.

Можна зрозуміти позичальника, що брав кредит у доларах – там була нижчою кредитна ставка. Навпаки, зрозуміти вибір страхувальником валютної програми, зрозуміти важко. Хіба що він отримує валютні доходи.

Що означає вийти на певну суму не за 10, а за 9 років, я теж не розумію. Для чого втрачати 15% податкової пільги? Спланувати низку страхових програм так, щоб одна підтримувала іншу, на мій погляд, можна було більш ефективно.

За дефолт України я б не переживав; СКЖ в будь-якому випадку викрутиться і на страхувальниках це не позначиться. Якщо нема змоги платити страхові внески, треба звертатись у компанію і робити реструктуризацію. Варіанти у неї є і не один. Краще вибрати серед них той, де внески не припиняються повністю, що грошовий потік не переривався. Непогано було б також конвертувати євро в гривню. Розмовляти з СКЖ набагато легше, ніж з банком-кредитором, вона теж зацікавлена в постійних грошових потоках. Але перед цим, я все-таки визначився б зі своїми нинішніми цілями і планами, з урахуванням минулих помилок. Я міг би провести подібну роботу з вами індивідуально, але то вже окрема історія.

Да уж, век живи — век учись! Кое о чем не задумывался. Спасибо что проконсультировали, показали более широкий и взвешенный взгляд на инструменты инвестирования. Казалось бы основные моменты знал, но все как всегда кроется в деталях и нюансах. Спасибо большое, что успокоили за жизнестойкость СКЖ, что нацелили на необходимость продолжать подпитывать созданный поток энергии. Успехов Вам и всем читателям. Спасибо.

Дякую і вам. Хто питає про те, щого не знає — мудра людина, а хто не питає — сам собі ворог.
На жаль, я отримую не так багато питань. Виходить, що всі або все знають, або переймаються іншими питаннями. Час покаже, чи були вони праві.
uainvestor
uainvestor
23 травня 2015, 18:28
Сергей, Днепропетровск
PV з фінансового форуму написав:
Добрый день!
Вы, безусловно, все правильно говорите, только такое ощущение что не об Украине.
1. Доверие к негосударственным ПФ и лайфовому страхованию отсутствует и не будет ближайшие лет эдак столько, сколько потребовалось цивилизованному миру, чтобы к этому прийти.
2. Когда-то смотрел отчетность парочки фондов — доходность ниже банковских депозитов, в т.ч. за счет высоких админрасходов. Зачем кормить очередных в лучшем сулучае дармоедов, в худшем нечестных руководителей и собственников этих контор?..
3. Почему негосударственное пенсстрахование должно быть ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ?
Ответ эксперта
uainvestor
uainvestor
23 травня 2015, 18:31
Можете не сумніватись, я пишу виключно про Україну і українські фінансові інструменти, хоча ніякої особливої специфіки у них немає. В Україні давно і успішно працюють міжнародні страхові компанії життя (СКЖ), а українські недержавні пенсійні фонди (НПФ) практично скопійовані з аналогічних фінансових структур, визнаних у всьому світі. Погляди, дійсно, бувають різними. Давайте порівняємо.

1. Доверие к негосударственным ПФ и лайфовому страхованию отсутствует и не будет ближайшие лет эдак столько, сколько потребовалось цивилизованному миру, чтобы к этому прийти.

Довіра – це питання обізнаності і часу. Подібні процеси доволі інерційні. Подивіться хоча б на банки. Після розпаду Радянського Союзу і краху Ощадбанку СРСР, на фоні тодішніх трастів і пірамід, вони дуже довго і тяжко завойовували довіру населення, а зараз успішно користуються нею, незважаючи на численні банкрутства в своїх лавах. За останні десять-дванадцять років, ні СКЖ, ні НПФ нічим себе не дискредитували. Навпаки, ми стали свідками їхньої стійкості в умовах економічних негараздів.

Особисто я, як страхувальник, майже не помітив банкрутства свого страховика «Alico AIG Life», — його активи викупила інша потужна СКЖ «МetLife», а в моїх полісах нічого не змінилось. До того моменту я досить справедливо критикував СКЖ за різні огріхи, але потім дещо змінив свою точку зору. Я зрозумів, що більшість проблем страхувальників пов’язані з їх поспіхом і нестачею знань, але вже навіть мінімальна фінансова освіта і дещиця власного досвіду ставлять все на свої місця, розкриваючи головну рису страхових компаній – надійність. Вони надійні і варті нашої довіри, але як це зрозуміти з чужих слів, не спробувавши самим?

Як вкладник НПФ, я пережив неприємні моменти падіння активів у 2008-2009 роках, але в 2010 році зростання відновилось і досягло історичного максимуму. Наступний затяжний спад 2011-2013 років, я сприйняв зовсім по-іншому, розуміючи і поясняючи іншим, що подібна криза – найкращий час не для припинення, а для збільшення пенсійних внесків. Тоді я не помилився, і 2014 рік відзначився новим максимумом, а початок 2015 року перевищив і його.

Виходячи з наведених прикладів, можна зробити висновок, що люди різні. Ви не довіряєте СКЖ і НПФ, я довіряю. Моя довіра базується на певних знаннях і власному багаторічному досвіді. На чому базується ваша недовіра, я не знаю, — фактів ви не навели.

Біда багатьох людей в тому, що вони теоретики. Вони слухають і зважують чужі думки або навіть народжують свої, а потім лякають ними одне одного, замість того, щоб самостійно зробити елементарний найменший крок. Нехай це складно у сфері страхування: компанія і програма вибираються один раз і діють 10-20 років. Але нема нічого простішого, ніж відкрити пенсійний рахунок в НПФ, внести до нього 100 гривень і послідкувати за перебігом подій на протязі року-двох. Ні, ми краще будемо теоретизувати на форумах.

2. Когда-то смотрел отчетность парочки фондов — доходность ниже банковских депозитов, в т.ч. за счет высоких админрасходов. Зачем кормить очередных в лучшем случае дармоедов, в худшем нечестных руководителей и собственников этих контор?

Я вже писав вище, що в НПФ бували різні часи. Це довгостроковий інструмент і оцінювати його потрібно на великих проміжках часу. За минулий рік, два моїх НПФ принесли 29% і 32% прибутку. Додавши сюди ще 15% відшкодування ПДФО, зрозуміємо, що банківські депозити явно відстають. Хоча іншого року, все може бути по-іншому. І не в розмірі прибутку, власне, справа. Мета НПФ зберегти пенсійні накопичення і захистити їх від знецінення; для них головне – помірний прибуток з мінімальними ризиками.

Адміністративні видатки, звісно, є. А ви вважаєте, що в пенсійному фонді України (ПФУ) їх немає чи вони менші? Дарма. З подібними підходами, будь-яких посередників можна називати дармоїдами, а їх у нас дуже багато, значно більше, ніж виробників товарів. Що стосується НПФ, граничні розміри всіх витрат встановлені державою, а далі вступає в силу ринкова конкуренція. ПФУ, навпаки, конкурентів не має. Чи це на добро, як ви вважаєте?

3. Почему негосударственное пенсстрахование должно быть ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ?

Якщо ви в своєму питання робите наголос на обов’язковості, то нинішні внески в ПФУ не менш обов’язкові. Коли ви вважаєте накопичувальну пенсійну систему недержавною, то це помилка: пенсійна система України складається з трьох рівнів, і всі вони державні. Просто деякі свої функції, держава може реалізовувати з залученням приватного бізнесу. Не дивиною є приватні школи, лікарні, магазини, транспорт, постачальники енергії, банки, нарешті. Інша справа, що всі вони потребують якісного державного регулювання.

Так от, у сфері пенсійного забезпечення, його досить гарно влаштовано. Функції управління, обліку і зберігання рознесені по різних компаніях, кожна має свого державного регулятора, існує періодичний аудит і перехресний контроль. Це надійна система. Вкладники мають податкові пільги, а учасники – право змінювати свій НПФ на інший, більш привабливий.

Але, щоб про все це дізнатись докладніше і пропустити через свою свідомість, треба знову ж таки зробити практичні кроки. Або ж чекати примусу з боку держави.
Сторінки: 789101112