Топ-10 міфів про криптовалюту: що говорять реальні факти

В Україні вже майже 13% громадян користуються криптовалютами. За цим показником, наша країна — один зі світових лідерів. Для того, щоб кожен міг зробити свідомий вибір, «Мінфін» розібрав 10 найпопулярніших міфів про криптовалюти.

Міф 1: Криптовалюта — це бульбашка

Ще у 2010 році ціна біткоїна становила менше $1, а зараз він оцінюється більш ніж у $20 тис. Зростання ціни у сотні чи тисячі разів демонстрували й інші криптовалюти. Це дало привід порівнювати крипторинок із бульбашкою, яка неодмінно лусне і інвестори залишаться ні з чим.

Для початку розберемось, що таке, власне, бульбашка? Це економічний цикл торгівлі активом, що характеризуються нестійким зростанням його ринкової вартості. Одним із перших прикладів такої бульбашки вважається зростання ціни на тюльпани в Нідерландах у XVII столітті. Тоді їхня вартість злетіла у десятки разів, а після обвалу більше не відновилась. Також відома бульбашка доткомів на початку цього століття. Тоді за короткий час злетіла й різко обвалилась вартість інтернет-компаній.

Біткоїн та інші криптовалюти існують вже понад десять років. За цей час вони проходили декілька циклів, коли їхня вартість зростала і знижувалась. Однак, після всіх попередніх падінь біткоїн оновлював цінові рекорди. Разом із ним зростав і весь крипторинок.

Як пояснюють аналітики, коливання криптовалют формують модель, типову для молодих ринків. Вони очікують, що з часом активи зростатимуть та падатимуть з меншими коливаннями, а час між цими циклами збільшуватиметься. Тобто крипторинок ставатиме стабільнішим та передбачуванішим.

Міф 2: У криптовалюти немає справжньої цінності

Існує думка, що криптовалюти, насправді, нічого не коштують, і торгівля ними — це торгівля повітрям. Тому, мовляв, із часом за біткоїн навіть 1 долар не даватимуть.

Якщо говорити про біткоїн, то його цінність забезпечується декількома факторами. Це можливість проводити переказ коштів у будь-яку частину світу, захист від фальсифікацій, фіксовані комісії за переказ. Також, на відміну від традиційних грошей, які центробанки можуть друкувати у будь-якому обсязі, кількість біткоїнів обмежена 21 мільйоном. Більше зробити їх неможливо. Саме тому біткоїн часто порівнюють із золотом, яке так само не можна надрукувати розпорядженням центробанку.

В інших криптовалют теж є практична користь. Наприклад, забезпечення смарт-контрактів, конфіденційності, кредитування, використання на ігрових платформах тощо. Звісно, існує велика кількість монет, за якими, дійсно, немає жодної практичної користі. Тому перед купівлею конкретного токену варто дізнатись, для чого він створений.

Міф 3: Криптовалюти — це мода, і вона скоро мине

Декілька десятиліть назад комп'ютери та електронна пошта були цікаві лише дуже обмеженій кількості любителів технологій. Коли Стів Джобс говорив, що незабаром комп'ютери будуть у кожному домі, його з подивом питали: «а навіщо вони там потрібні?».

Те ж саме зараз відбувається з криптовалютами. Поки що ними користуються відносно обмежена кількість людей. Але сучасні криптовалюти створюють екосистеми, які, на думку аналітиків, продовжуватимуть розвиватися, і для них з’являтиметься все більше практичних застосувань.

Зростає інтерес до децентралізованих фінансових програм, які є безпечнішими, надійнішими і дешевшими за нинішні системи. Технічні гіганти досліджують способи злиття реального та цифрового світів, використовуючи технологію блокчейн, як будівельний блок для цього. Над створенням власних криптовалют розмірковують держави. Тому віртуальні активи, звісно, еволюціонуватимуть і змінюватимуться, але залишатимуться разом із технологіями, на яких вони засновані.

Міф 4: Купити криптовалюту складно

Багатьох потенційних інвесторів від купівлі криптоактивів стримує відсутність досвіду. Оскільки це новий і технологічний інструмент, він може видаватись складним. Насправді, інвестувати можна через спеціальні біржі, у мобільних додатках, або на інших торговельних майданчиках. Процедура реєстрації на них зазвичай не складніша, ніж, наприклад, створення акаунту в соціальній мережі чи інтернет-магазині.

Як правило, великі біржі просять підтвердити особу. Для цього потрібно завантажити фото документів. Це вимога світових регуляторів, яка допомагає робити біржі безпечнішими. Однак ті, хто цінують анонімність, можуть знайти і майданчики, де таких вимог немає.

Сам процес купівлі криптовалюти теж простий. Для цього можна поповнити свій рахунок і вже з нього здійснювати покупки, або оплачувати зі своєї картки безпосередньо кожне придбання крипти. За складністю цю процедуру можна порівняти з поповненням мобільного телефону чи купівлею товарів.

Тому сьогодні завойовують особливу популярність саме анонімні платформи. Одна з таких — відома біржа Cryptex. Дані про користувачів тут не зберігаються, а для реєстрації знадобиться лише адреса електронної пошти.

Міф 5: Щоб купити криптовалюту, треба багато грошей

Більшість людей дізнались про існування криптовалюти, коли ціна біткоїну сягнула десятків тисяч доларів, що, начебто, відразу відсікає інвесторів із бюджетом у декілька сотен.

Насправді, всі сервіси дозволяють купувати частку біткоїна чи іншої криптовалюти. Мінімальна сума, на яку можна купити криптовалюту, може відрізнятись на різних майданчиках, але, зазвичай, це лише декілька сотень гривень.

Купивши частку біткоїна чи іншої криптовалюти, ви так само зароблятиме на їхньому зростанні, як і ті, хто оперує десятками тисяч доларів. Якщо актив подорожчає, наприклад, вдвічі, то вдвічі зростуть й інвестиції всіх, хто його тримає. Те ж саме відбудеться і в разі здешевлення криптоактиву.

Міф 6: Заробляти на криптовалюті можуть лише професіонали

Існує поширена думка, що купівля криптовалюти подібна до торгівлі на форекс-сервісах. Мовляв, потрібно її купувати, коли вона дешевшає, продавати при подорожчанні, і так по колу. А для цього варто розумітись на її тенденціях, новинах, причинах щоденної зміни ціни.

Звісно, трейдери саме так і заробляють. Однак, більшість інвесторів у крипту не ведуть активної торгівлі. Вони лише купили біткоїн чи інші токени і чекають, коли вони подорожчають. Цю стратегію використовують ті, хто бачить потенціал криптовалют у довгостроковій перспективі. Перевага цієї стратегії у легкості. Не треба щодня перевіряти курс і відслідковувати новини.

Читайте також: Що таке NFT і як на ньому заробити

Міф 7: Криптовалюту можуть легко вкрасти

Історія криптовалют знає чимало прикладів банкрутства криптобірж, через які тисячі криптоінвесторів втратили свої гроші. Чимало історій розповідають про крадіжки криптовалюти з гаманців. Але подібні речі трапляються і на зарегульованіших ринках.

Як пояснюють фахівці, абсолютна більшість крадіжок коштів із криптобірж відбувається з вини самих власників рахунків. Вони розкривають паролі, або створюють їх надто простими. Щоб уникнути неприємностей, експерти радять встановлювати подвійну ідентифікацію. Тобто, крім паролю, вводити спеціальний код, який надходить на телефон чи електронну пошту.

Також криптовалюту можна зберігати на холодних гаманцях. Є різні їхні види, це може бути спеціальна програма на комп'ютері або пристрій, схожий на флешку. Вони вважаються особливо надійними і зламати їх практично неможливо.

Тут теж є ризик загубити такий гаманець або втратити код доступу до нього. Надійний захист означає, що і власник в такому випадку доступу до коштів не отримає. Відновити дані практично неможливо. Це можна порівняти із загубленим гаманцем, повним готівки. Тому в цьому разі збереження грошей — безпосередня відповідальність їх власника.

Міф 8: Криптовалюти використовують переважно злочинці

За даними компанії з аналізу блокчейну Chainalysis, кількість криптовалютних транзакцій, пов’язаних із незаконною діяльністю, минулого року становила близько 0,15% від їх загальної кількості. Переважно такі транзакції використовувались для шахрайства. А ось великих показників використання крипти для продажу зброї, наркотиків, відмивання коштів немає.

Уряди провідних країн працюють над тим, щоб перекрити можливості відмивання грошей чи іншої незаконної діяльності через криптоактиви. Створено спеціальне законодавство, агенства, які слідкують за цією сферою. Необхідність верифікації даних практично на всіх великих біржах — результат саме такої боротьби. А законодавчі вимоги до діяльності у криптосфері тільки посилюватимуться.

Читайте також: Біткоїн-родина Тайхутту: чому обміняли все майно на криптовалюту і що роблять зараз

Міф 9: Криптовалюта гарантує анонімність

Цей міф виник через те, що криптовалюта дозволяє проводити транзакції поза банківською системою. Також існують анонімні гаманці, для створення яких не треба вводити жодних персональних даних.

Водночас, варто враховувати, що будь-яка транзакція записується в блокчейні і зберігається назавжди. Це означає, що якщо біткоїн побував у гаманці, який пов'язують зі злочинною діяльністю, скільки б його не пересилали на інші гаманці, інформацію про це «відмити» не вдасться. Правоохоронні органи можуть отримати доступ до даних блокчейну та відшукати особу, яка проводила операції. Хоча, оскільки ця процедура є складною, застосовують її лише в особливих випадках.

Міф 10: Кожен, хто купить криптовалюту, розбагатіє

Є величезна кількість історій про людей, які купили біткоїн, коли той коштував декілька сотень, і за декілька років прокинулися багатими. Подібні випадки трапляються й з іншими монетами, які подорожчали в десятки чи сотні разів. Однак, це зовсім не означає, що кожен, хто купить криптовалюту, неодмінно розбагатіє.

Варто пам'ятати, що це ризиковані активи, які можуть як дорожчати, так і дешевшати. До того ж, їхня волатильність вища, ніж у акцій, нерухомості чи фіатних валют. Тому експерти радять тримати в криптоактивах від 5% до 10% своїх заощаджень.

Читайте також: Біткоїн на піку падіння дешевшав на 17%: хто знову обвалив крипторинок

Нові токени з'являються постійно і, цілком можливо, деякі з них зростуть в ціні у сотні разів. Разом із тим, частина з них знеціниться або взагалі зникне. Тому професіонали радять диверсифікувати свій криптовалютний портфель: більшість коштів тримати у популярних криптовалютах, на зразок біткоїну чи ефіріуму, і лише частину спрямувати на нові проєкти, які здаються перспективними. Це дозволить тримати баланс між ризиком і дохідністю.