Приватбанк VS Суркіси: Верховний Суд назвав винних у тиску по справі банку

Чому скасували засідання

Під час розгляду справи про законність націоналізації Приватбанку у день судового засідання в мережі інтернет, в електронних засобах масової інформації та в соціальних мережах поширювалась інформація, спрямована на підрив авторитету судової влади.

«Припущення авторів цих публікацій і дописів поєднуються з твердженнями про отримання суддями Великої палати Верховного Суду неправомірної вигоди, змову з представниками позивачів, містять погрози», — йдеться в заяві суддів.

Читайте також: Тиск на суддів. Велика палата відклала розгляд справи Суркісів по Приватбанку

Передісторія

У повідомленні зазначається, що 16 березня 2020 року Велика палата Верховного Суду відкрила судові засідання у справі для громадськості, проте співзасновник політичної партії «Демократична сокира» Антон Швець поширив у інтернеті, на думку суддів, недостовірну інформацію про перебіг цього засідання з використанням ненормативної лексики.

25 квітня член наглядової ради Приватбанку Артем Шевальов, який є відповідачем у справі, у соцмережі закликав суддів Верховного Суду, які розглядають справу, «читати шикарну статтю» про розгляд справи банку.

Крім того, судді вважають неприйнятними заяви генерального прокурора Ірини Венедиктової щодо справи Приватбанку.

«23 квітня 2020 року свою позицію як позицію Офісу генерального прокурора озвучила і генеральний прокурор, яка фактично протиставила судову владу суспільству та загалом державі. З виступу складається враження, що єдиним захисником суспільства та держави виступає прокуратура, яка вже визначила, хто у справі правий, а хто — ні. В умовах, коли навколо цієї справи очевидно проглядається збурювання громадських почуттів та намагання принизити суд, такі заяви навряд чи можуть вважатися прийнятними», — зазначають у суді.

Читайте також: Суд Приватбанку з Суркісами: одного дня може бути замало

Судді Верховного Суду вважають, що зазначені обставини є формою втручання в діяльність суду, способом впливу та тиску з метою ухвалення рішення на користь однієї зі сторін та повідомляють про втручання у їх діяльність зі здійснення правосуддя для вжиття відповідних заходів.

У капітал були конвертовані три випуски єврооблігацій: на $175 млн за ставкою 10,875% з погашенням 28 лютого 2018 року, на $200 млн за ставкою 10,25% з погашенням 23 січня 2018 року, з яких $40 млн було погашено в серпні 2016 року, а також на $220 млн за ставкою 11% (облігації субординованого боргу) з погашенням у 2021 році.

Читайте також: Сім'я Суркісів «втратила» через націоналізацію Привату $250 млн та 500 тисяч евро — ЗМІ

Також рішення на користь Суркісів буде означати, що всі, хто був визнаний пов'язаною особою з банком, можуть оскаржити це, тоді держава ризикує втратити близько 29 млрд грн (сума bail-in).

Bail-in — процедура, здійснювана на проміжному етапі між відкликанням ліцензії банку і звичайної санацією. Вона дозволяє використовувати при фінансовому оздоровленні банку не кошти держави, а кошти кредиторів. У підсумку, кредитори перетворюються в акціонерів, а їхні грошові вимоги — на акції.

Читайте також: Приватбанк оскаржить рішення суду про неправомірність процедури bail-in

Нагадаємо

• 19 квітня суд скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 року, яким визначено перелік пов'язаних з банком фізичних та юридичних осіб. На обидва ці рішення Кабмін, НБУ і Приватбанк вже подали апеляції.

• Окружний адмінсуд Києва 17 травня зобов'язав Приватбанк повернути особисто сім'ї Суркісів 1,048 млрд грн, $266,2 тис. і 8 тис. євро.

Читайте також: Нацбанк обурений рішенням суду на користь братів Суркісів

• 27 грудня 2016 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом сім'ї Суркісів. З матеріалів суду випливало, що Ігор Суркіс мав у Приватбанку рахунок на 151 млн грн, Поліна Ковалик — 514,1 млн грн, Григорій Суркіс — 163,1 млн грн, Марина Суркіс — 174,5 млн грн, Рахміль Суркіс — 44,8 млн грн.