Про «слабкі» місця закону і хто програє після набрання ним чинності, на сторінці у фейсбук написав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. «Мінфін» наводить скорочену версію посту.
Ринкові відносини
Україна припинила, а вірніше через півтора року припинить бути однією з 6 країн світу, де немає ринку землі.
Те, що успішні українські сусіди зробили відразу після того, як погнали поганою мітлою комуністів, те, що Росія зробила більше десятиліття тому, в Україні відбудеться в середині 2021 року. На 30-му році незалежності. Мораторій піде в минуле.
Піде в минуле порушення базових прав приватної власності, коли у людини власність начебто є, а розпоряджатися нею не можна. Справжня декомунізація економіки. Прощавай не немита Росія, а замурзана Венесуела, комуністична Куба, тоталітарна Північна Корея, такий близький Таджикистан і таке далеке Конго. Тепер їх буде п'ятеро.
Дорогої землі не буде
А тепер про погане. Реформи не буде. Те, що було проголосовано – не реформа зовсім.
На жаль, президент і його партія методично кастрували земельну реформу останні півроку, роблячи її все менш і менш ефективною. І останні правки вихолостили всю економічну суть цієї реформи. Вона не дасть ніякого економічного ефекту. Ні на макрорівні і на мікрорівні.
Важливіше, мабуть, почати з мікро. З людей. З власників паїв. Які від ліберальної моделі могли отримати різке зростання вартості своєї власності (земельного паю) і, як результат, різке зростання орендних платежів. Але цього не буде.
Ставки за депозитами зростають. Обирай внесок з вигідними умовами в каталозі від «Мінфіну»
Чому? Останні правки, які дозволяють купувати землю до 2024 року тільки фізичним особам і лише по 100 гектар в руки. Добре, що не 6 соток, але зміст приблизно такий самий. Попиту на землю не буде. А отже не буде і зростання ціни.
Це як з медичними масками. Вони десятиліття припадали пилом на складах і не коштували нічого. Тому що не було попиту. А зараз на вагу золота. Тому що покупців стало в тисячі разів більше. Теж саме буде і з ринком землі.
При цьому, жорсткі обмеження в корумпованій країні призведуть до зростання корупції і схем. У підсумку, люди, яких 20 років позбавляли їх законного права розпоряджатися своєю власністю, яких позбавляли їх доходів, занижуючи ефект від володіння землі, знову будуть обмануті.
Земельні схеми не помруть
В Україні в середньому агрогосподарство сьогодні керує земельною ділянкою, площею більше 1 000 гектар. Що дасть агрокомпанії можливість купити 100 гектар? Нічого. Площа 100 га може бути достатньою тільки для дуже дрібних фермерів, які вирощують золоті ягоди, що потім продаються в супермаркетах Лондона. І все.
Всі інші або продовжать робити те, що робили раніше, а саме орендувати. Або будуть купувати землю через схеми. Чудове стимулювання. Стимулювання корупції.
А заборона купувати юридичним особам призведе до буму попиту на паспорти бомжів. Знову схеми. Знову корупція. І знову законослухняність стає проблемою для українського бізнесу, конкурентним недоліком. Прекрасне стимулювання.
Читайте також: Переговори з МВФ: Україна чекає збільшення допомоги майже вдвічі
Основний ефект від земельної реформи повинен був бути в прирості банківського кредитування, яке б призвело до масштабного інвестування в агросекторі. Але ні. Як банки зможуть кредитувати тепер? Пули з фізичних осіб, кожен по 100 гектар? У підсумку, якщо і будуть кредити, то на мінімальному рівні. Не кажучи вже про те, що давня заборона іноземцям відсікає іноземні інвестиції, які нам начебто й потрібні. Але тільки якщо вони не створюють конкуренцію вітчизняним «рішалам» та олігархам. А значить не потрібні. До біса цих інвесторів, з їх вимогами правил гри, капіталом, технологіями.
Меліорація? Знову ні. Тому що для того, щоб організовувати такі глобальні інвестиції, потрібно контролювати великі обсяги землі. Інакше воно не працює. А отже меліорації не буде. А отже, знову забуваємо про величезні площі. Чудове стимулювання сільського господарства.
Країна залишилася на своєму
Державна земля знову залишається поза ринком. Чудова новина для усіх корупціонерів, які на ній паразитують. Потік в сотні мільйонів, а може й мільярдів доларів щорічно, залишається у своїх колишніх власників. І це замість того, щоб дати право ОТГ розпоряджатися землею, яка знаходиться поруч з ними.
Навіщо земля об'єднаним територіальним громадам, залишимо її організованим злочинним угруповуванням. В Україні ще недавно у власності держави було площа землі в 10 млн га. Це площа Болгарії, на секундочку. Але в бюджеті ви не знайдете рядки про божевільні доходи від цієї землі.
Україну часто називають країною з величезним потенціалом. Особливо в 90-х називали. Але потенціал був, а ось на виході суцільна імпотенція. Чому? Земельна реформа як приклад. Україна найгіршим чином розпоряджається своїми можливостями. І не реалізує ті шанси, які має. Ми знову втратили шанс. Знову залишили його на майбутнє. Вдячним нащадкам. При цьому ми самі вже ті самі вдячні нащадки, які відстали від Польщі на 50 років.
І так, ми маємо справу з типовим компромісом. Адже компроміс – це коли дві сторони незадоволені. Ось і зараз незадоволені всі. Біда тільки в тому, що компроміс – це не про реформи.
Якщо б Польща йшла на компроміс з комуністами, то досі була б Білоруссю. Компроміс зі злом породжує тільки зло. Компроміс з минулим не дозволяє побудувати майбутнє. І це вічний шлях в Україні –недореформи.
Наш компроміс – це ще і компроміс, коли обидві сторони тримають дулю в кишені. Прихильники реформ сподіваються, що головне зняти мораторій, а потім легше буде просуватися лібералізацією. А противники змін сподіваються на найсправедливіший у світі Конституційний Суд. Ось така кооперація.
Читайте також: Перебоїв з доставкою продуктів до магазинів не буде — митниця
І можемо втішати себе тим, що хоча б виконана умова МВФ. І це ще один кривий крок у бік від дефолту. Але для початку хотілося б почути від МВФ, що вони вважають реформою цю криву недореформу. І що це «залік». Тому що в цьому є великі сумніви.