Про те, чого не говорять представники влади, і нюанси законопроектів, які допоможуть прийняти правильне рішення, «Мінфіну» розповів керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.
Яка амністія цікава заможним українцям
Законопроекти про податкову амністію (№ 5153, 5154, 5155 і 5156, що раніше проходили «обкатку» у вигляді проекту № 1232), зареєстровані президентом у Верховній Раді.
Вони пропонують громадянам з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.
У ній доведеться вказати всі належні декларанту активи, з яких не були сплачені податки і збори, і/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.
Коротко суть амністії зводиться до наступного — декларанту доведеться заплатити:
-
5% — з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України, та інших активів, які перебувають в країні;
-
9% — з валюти на банківських рахунках та інших активів, які знаходяться за кордоном, а також права грошової вимоги до нерезидентів;
-
2,5% — з ОВДП, придбаних у період
з 01.01.2021 до 20.06.2022 р. до подачі декларації.
Ідеолог податкової амністії, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев озвучив головну ідею амністії: «Я вважаю, буде перемогою, якщо ми до $20 млрд виведемо з «тіні».
Для довідки: одним з найвдаліших прикладів податкової амністії вважається Індія.
Там було повернуто в країну близько $9,5 млрд, а ось в Італії податкові амністії заборонені законом — безрезультатні і просто набридли. Тому експерти ставляться до заяв депутата, як солдат, який побував у цирку: не смішно.
Читайте також: Податкова амністія повернула в Аргентину $116,8 млрд
Раціональніше шукати практичний сенс амністії не в разовому наповненні бюджету країни податковими надходженнями від амністованих активів, не в інвестиціях у вигляді повернутих капіталів, а в «грі в довгу». А саме, вивести з тіні капітали і мати постійний контрольований і прогнозований об'єкт оподаткування. Таким чином, мова йде не про податкову амністію, а амністію капіталів.
Заможні громадяни також замислюються про можливість жити «в білу», щоб адаптуватися до сучасних реалій. А вони такі, що ми все вже знаходимося в динамічній системі правил фінансового моніторингу, обміну інформацією і податкового контролю, що прагне бути тотальним.
Тепер зупинимося на деяких неочевидних нюансах згаданих проектів законів.
Кого прощати не збираються
Дружню амністуючу руку законодавці протягнуть не всім. Цілком логічно, що амністія не поширюватиметься на активи фізичної особи, які отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення (крім пов'язаних з ухиленням від сплати податків і порушеннями у сфері валютного законодавства).
Також не мають права на амністію всі категорії РЕР (Politically Exposed Persons), тобто чиновники, депутати, прокурори і судді, які хоч раз подавали декларацію про доходи з 2005 року. До правових «позбавленців» також віднесли осіб, які відповідно до закону про запобігання корупції вважаються близькими особами РЕРів, а їх в класифікації BEPS — аж 64 категорії.
Тут, до речі, цікаво: з введенням стандарту CRS (автоматичний обмін інформацією), коли власність будь-яких активів стане прозорою, об'єкти, які не підпадають під податкову амністію, виявлять свого кінцевого власника-корупціонера з усіма наступними наслідками.
Чому не спрацює 5-відсоткова ставка
У первинному варіанті проекту законопроекту про амністію (№ 1232) була передбачена загальна ставка 5-відсоткова ставка з легалізованих активів — і українських, і зарубіжних. Тепер із зарубіжних хочуть стягувати 9%. За великим рахунком, 5-відсоткова ставка взагалі навряд чи зіграє.
По-перше, складно собі уявити «нічийні» мільйони на рахунках в українських банках, які здобули справжнього господаря. Адже режим фінансового моніторингу у вітчизняних фінустановах існує не перший рік. Те саме стосується нерухомості і корпоративних прав.
По-друге, дістати і засвітити гроші «з-під матрацу» теж не вийде. Адже питання легалізації «кешу» закрите. У первинному варіанті фантомна готівка визнавалася реальною за 10%. Тепер реальну готівку з метою легалізації доведеться перевести в готівку через банк. А там перше ж питання ставить в тупик: «вкажіть джерело походження коштів».
Чим ще ризикує декларант
Декілька слів про нюанси декларування зарубіжних активів. З одного боку, навіть за словами того ж Гетманцева, доведеться надати осудне обгрунтування вартості, наприклад, будинку в Іспанії. Контракт, за яким він був куплений, експертна оцінка, біржове зведення аналогічної нерухомості в цьому регіоні тощо. Але у вітчизняних податкових органів може бути своя думка про те, як визначити вартість декларованого активу. І тоді на різницю між ціною, встановленою податковою та зазначеною в поданих документах, декларанту буде нараховано податок у 18%.
Ще одне важливе питання, на яке поки що немає відповіді: що робити з амністованими коштами, що пов'язані зобов'язаннями? Наприклад, вони знаходяться в інвестиційному портфелі з тимчасовим «горизонтом» в чотири роки, який виходить за кінцеву дату закінчення амністії. А односторонній вихід з інвестпрограм тягне великі штрафи.
Читайте також: Фіскали націлилися на закордонні рахунки і бізнес українців
Знову ж таки, у первинному варіанті був передбачений податок в 2,5% на легалізовані кошти, які інвестуються в ОВДП без зазначення терміну розміщення. Деякі вже міркували про схему з покупкою «коротких» паперів (терміном обігу в три місяці). В кінцевому варіанті вийшов рік. Але все одно, гарантованих 3,48% річних в доларах не дасть жоден зарубіжний банк, де негативна ставка в 0,3% з суми понад мільйон практикується вже давно.
На гачку у держави
Подати добровільну декларацію з легалізованими активами можна буде знеособлено (без ідентифікації декларанта) через спеціально уповноваженого представника — нотаріуса. Форму декларації та порядок декларування встановлюватиме КМУ. Але, наприклад, при особистому спілкуванні з нотаріусами, ті не висловлювали особливого захоплення з цього приводу.
Вони здогадуються, що виступатимуть в таких випадках податковими агентами, як при операціях з нерухомістю. Але доведеться мати справу з тонкощами визначення вартості декларованого майна, а тут багато нюансів (описані вище) і велика відповідальність.
Держава гарантує нерозголошення відомостей, які містяться в одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях і забороняє використання цих відомостей, крім (увага!) випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Наші досвідчені громадяни трактують цей пункт однозначно: образно кажучи, грабуватимуть. Фіскальні або правоохоронні органи не пропустять нагоди використовувати надану інформацію для організації кримінальної справи не за податковою, або валютною статтею, а, наприклад, за господарською, на яку амністія не поширюється.
У будь-якому, випадку, знову ж, цитуючи Данила Гетманцева: «2021-й — фактично останній рік для того, щоб безперешкодно вийти „в білу“». Зробити це можна двома способами: скориставшись податковою амністією або через Закон 466 — IX, тобто безподаткову легалізацію зарубіжних активів ліквідованої контрольованої іноземної компанії.
Читайте також: Голова Податкової розповів, чому банківська таємниця заважає українцям отримувати гідні пенсії
А хто не задекларував до часу «Ч» всі доходи і майно, нехай готуються до штрафних санкцій і конфіскацій. Фінальною логічною крапкою буде встановлення тотального інформаційного контролю за всіма активами в будь-якій точці світу за допомогою введення CRS (автоматичний обмін інформацією).
Алгоритм нульового декларування
Об'єкт декларування: активи в Україні та/або за кордоном, придбані за рахунок доходів, що не були задекларовані за будь-який податковий період станом
Суб'єкти:
- фізичні особи-резиденти,
- фізичні особи — нерезиденти, які на момент придбання активів/доходів були резидентами.
Особи, яким заборонено подавати декларацію:
- малолітні/неповнолітні або недієздатні особи;
- особи, які за будь-який рік, починаючи
з 01.01.2005 р., подавали або повинні подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства (крім тих, хто подавав такі декларації в зв'язку з проходженням відповідних конкурсів/процедур, і не були призначені чи обрані на відповідні посади).
Форма подачі:
електронна персональна або знеособлена (подається через нотаріуса, декларант персоніфікується через спеціальний код).
Активи, що підлягають декларуванню:
будь-які активи, в тому числі рухоме/нерухоме майно, папери, корпоративні права, щодо яких суб'єкт декларування є власником або від яких має право отримувати дохід.
Активи, які не можуть бути об'єктом декларування:
- Активи, отримані внаслідок кримінальних правопорушень, за винятком отриманих від ухилення від сплати податків/зборів або порушень валютного законодавства;
- Активи осіб, щодо яких відкрите судове провадження за статтями 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), 258−5 (фінансування тероризму) і 306, ч.1−2 368−4, 369 і 369−2 ККУ;
- Готівкові кошти.
Термін подачі спеціальної декларації:
База оподаткування для активів:
- Для валютних цінностей та прав грошової вимоги — грошова або номінальна вартість, яка повинна бути документально підтвердженою,
- Для інших активів — витрати на придбання, оціночна вартість, біржова вартість або самостійно визначена для рухомого майна, що знаходиться (зареєстроване) в Україні, за винятком транспортних засобів і дорогоцінних металів.
Документи про вартість активів:
- валюта і право грошової вимоги — подаються,
- інші активи, які знаходяться (зареєстровані) в Україні — за бажанням декларанта,
- інші активи, які знаходяться (зареєстровані) за кордоном — подаються.
Ставки:
5% — для валютних цінностей, розміщених на рахунках в банках, та інших активів, які знаходяться (зареєстровані) в Україні,
9% — валюта на банківських рахунках та інші активи, які знаходяться за кордоном, право грошової вимоги до нерезидентів,
2,5% — за ОВДП, придбані в період
Спеціальні вимоги. Кошти в Україні розміщуються на спеціальних рахунках.
Термін сплати податку. Протягом 10 календарних днів з дня подачі декларації.
Податкова перевірка спеціальної декларації: камеральна перевірка в спеціальному порядку, джерело отримання доходів не перевіряється.
Активи, які можна не декларувати:
нерухоме майно в Україні, відповідно до державних реєстрів у вигляді:
- квартира — до 120 кв. м. або майнові права на таку квартиру;
- житловий будинок до 240 кв. м. або його незавершене будівництво, за умови права власності на земельну ділянку;
- нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 кв.м.;
- земельні ділянки в межах нормативів безоплатної приватизації;
- один транспортний засіб, який є в реєстрі (крім ТЗ, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, або об'єм двигуна ТЗ не менше 3000 куб. см., або середня ринкова вартість 375 МЗП, мотоцикл-800 куб. см, літака, вертольота, яхти, катера),
- інші активи — сумарною вартістю не більше 400 тис. грн.