Про труднощі «прощення» несплачених податків громадянам та бізнесу і повернення грошей в Україну «ЕП» розповів адвокат Анатолій Яровий.
Для кого амністія?
Законопроекта ще немає, поки лише тези. Хочеться почути відповідь на головне питання — хто матиме право на податкову «індульгенцію»? Чи буде визначене певне коло людей, компаній?
Реформа передбачатиме автоматичне «прощення» 300 тис. активів, а от далі така послуга буде коштувати грошей. Працівники «тіньової економіки» можуть вдаватися до маніпуляцій. Не можеш пояснити походження прибутків — заплати 5% і не хвилюйся.
Основні питання:
1. Як бути із банківськими вкладами? Якщо «тіньові» доходи розміщувалися на депозитах, то чи можна вважати такі кошти автоматично легалізованими? Чи тільки в межах 300 тис. грн?
2. Якщо держава даватиме право сплачувати менше за податкову амністію у разі купівлі державних облігацій, то чи не є це примусовим перерозподілом ресурсів між банківським сектором і ринком ОВДП?
3. Як бути із нерухомістю/автомобілями? Якщо на зарплату в конверті, наприклад, виплачувався іпотечний кредит – чи такий актив уже став автоматично легальним?
До проблеми майна. Наприклад, квартира чи машина, куплена на нелегальні гроші, продана. Як пояснити новому власнику походження коштів? Можна майно вважати легальним? Якщо ні, наскільки довгим має бути ланцюжок з чеків?
Буде відповідальність?
Ефективна податкова амністія має бути обмежена часом. Яка відповідальність чекатиме громадян, які відмовляться добровільно задекларувати свої активи під час загальної кампанії?
Які діятимуть санкції? Пояснення походження коштів у випадку купівлі авто чи квартири, труднощі з відкриттям банківського рахунку. Все? Чи відповідатимуть за надання недостовірних даних?
Планують пом’якшити умови для підприємців. За словами Данила Гетьманцева, бізнес, який пройде податкову амністію, не нестиме відповідальності за ст. 212 (несплата податків) та ст. 205 (фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України.
Натомість злочини, де задіяні тіньові гроші, на зразок хабарництва та відмивання «брудних» коштів, розслідуватимуть у звичайному порядку та каратимуть винних.
Чого чекати звичайним громадянам?
Що робити громадянам, які не мають ні «тіньового бізнесу», ні легальної зарплати, а порушення закону відбуваються не з їхньої вини? Чи каратимуть роботодавця, який виплачує зарплату у конверті?
Чи вважати такий дохід працівника легальним? Чи він буде легальним певний час, доки зарплата в конвертах не перетвориться на «білу»?
Податкова реформа передбачає «сімейне» декларування. Це означає, що враховуватимуть доходи всіх членів родини. Постає питання: хто нестиме відповідальність за приховування активів одного із членів сім’ї? Кожен окремо?
Вже впроваджено практику електронного декларування для чиновників. З огляду на це варто очікувати штрафи і навіть кримінальну відповідальність за неподання декларації чи недостовірну інформацію.
А пересічні громадяни? У випадку введення положення про незаконне збагачення держава матиме право на конфіскацію різниці між задекларованими статками та доходами. Так звана «цивільна конфіскація».
Не менш важливо, чи діятиме система стримувань та обмежень конфіскації для звичайних громадян? Західна практика показує, що навіть розвинені правові системи допускають втрату майна ні в чому невинних громадян. Як результат — втрачений час і кошти для доведення цього у суді.
Отже, податкова амністія і обов’язкове декларування активів — ефективний інструмент для сприяння економічному розвитку. Однак важливо перезавантажити правоохоронну систему та суди, щоб уникнути приборкання неслухняних та державницького грабежу.