«Мінфін» розбирався, як працюватиме валютна реструктуризація, хто може нею скористатися і на що слід звернути увагу, аби не втратити шанс вибратися із багаторічної боргової ями.
Середній курс і знижені ставки: що пропонують закони
Механізм реструктуризації заборгованості за кредитами у ВКВ прописаний у законі № 1381-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року. Він впроваджує стандартні умови, не залишаючи місця індивідуальному підходу й домовленостям між конкретним банком з конкретним позичальником.
Отже, автоматично умови валютних кредитів не переглядатимуться. Аби реструктурувати заборгованість, позичальник має звернутися до кредитора з відповідною заявою. Її необхідно подати протягом трьох місяців з моменту набрання законом чинності, тобто до 23 липня цього року.
Що зміниться?
Борг буде переведено у гривню. Конвертація у гривню здійснюється за середнім курсом між тим, який було встановлено на день видачі кредиту та актуальним на день реструктуризації.
Наприклад, якщо курс на дату видачі кредиту становив 8 грн/$, а на дату реструктуризації — 27,7 грн/$, то курс конвертації становитиме 17,85 грн/$.
Буде переглянуто суму боргу. Кредитор має заднім числом зарахувати сплачені раніше пені і штрафи в рахунок погашення тіла кредиту. Несплачені штрафні санкції мають бути списані.
Буде перераховано усі процентні платежі по кредиту, сплачені до реструктуризації, за новою зниженою ставкою. Вона дорівнюватиме розміру 12-місячного валютного UIRD. Фактично кредитну ставку буде зменшено до депозитної. Отримані ретроспективно переплати також будуть зараховані в сплату тіла кредиту.
Після реструктуризації буде встановлено нову пільгову ставку по кредиту. На отриману після цих обрахунків гривневу суму боргу буде нараховуватися пільгова гривнева ставка (12-місячний UIRD+1%) Скажімо, на сьогодні кредитна ставка за такими кредитами склала б 9,14% річних.
Сам борг потрібно буде сплатити за 10 років.
Читайте також: Валютна іпотека. Рада конвертувала валютні кредити населення в гривню
Хто платитиме по повній
Держава запропонувала відносно м’яку схему реструктуризації боргів. Але скористатися нею зможуть не всі.
Пільгами можуть скористатися лише фізособи, які:
брали кредит на покупку житла
«Закон стосується виключно споживчих кредитів, отриманих в іноземній валюті. Тобто таких, які отримані фізичними особами для власних потреб», — наголошує старший юрист Moris Group Андрій Іванов.
Таким чином, полегшити боргове навантаження не зможуть ті ж таки ФОПи, які свого часу залучили валютні позики, або фізособи, які отримали їх на бізнес-цілі.
платили по кредиту, коли долар був по 8 гривень
Не зможуть претендувати на обов’язкову реструктуризацію фізичні особи, які мали прострочки станом
купували житло, розмір якого вкладається в соціальні норми
Омине реструктуризація також тих, у кого в іпотеці квартира площею понад 140 кв м, або будинок понад 250 кв м, або ж у власності є ще інша нерухомість.
вчасно звернулися із заявою про реструктуризацію
Втратити свій шанс на реструктуризацію дуже просто, якщо вчасно не звернутися до кредитора із відповідною заявою.
«Для цього встановлено 3 місяці з дати набрання чинності Закону 1381, тобто до 23 липня 2021 р, з певними виключеннями — спадкування, наявність судового процесу про стягнення, участь боржника у бойових діях АТО/ООС. За наявності поважних причин кредитор має право продовжити цей строк на 2 місяці, але навряд чи цим часто користуватимуться», — пояснює Андрій Іванов.
Як переживуть реструктуризацію банки
Нацбанк розкритикував запропоновані нововведення, які, на думку регулятора, можуть призвести до зниження активів банків.
«Збитки банків складуть більше 10 млрд грн», — такими підрахунками поділилася виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова.
Фінансисти звертають увагу, що сьогодні офіційний курс долара НБУ 27,6 грн, а банк перерахує позику в іноземній валюті за середнім курсом, скажімо, по 16 грн за долар. Хто покриє різницю в балансі банку? — У законах про це нічого не сказано. Відповідно майже 12 грн з кожного долара підуть на збиток банку при переоцінці його валютних кредитів.
Відповідно, банкірам, аби покрити або зменшити ці збитки, ймовірно, доведеться збільшувати ставки за новими кредитами. Втім, далеко не всі експерти вважають, що майбутня реструктуризація буде такою болючою для банків.
«Під ці кредити банки вже сформували резерви. Хто не зміг — давно у ліквідаційній процедурі ФГВФО. Тому, якщо якісь безнадійні кредити почнуть обслуговуватись — це прямі прибутки банків», — вважає к.е.н., провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дроб’язко.
Читайте також: Які банки отримають 10 мільярдів збитків від примусової реструктуризації валютної іпотеки
Чи буде вал пропозицій «конфіскату»
Закон 1381 продовжує ще на 5 місяців дію мораторію на відчуження заставленого майна. Проте валу пропозицій нерухомості, яку забрали у боржників, після 23 жовтня експерти не очікують.
По-перше — є сподівання, що більшість таких боржників скористається наданим шансом і почнуть обслуговувати свої позики.
По-друге — ті боржники, які не встигли подати заяви про реструктуризацію своєчасно або ж отримали відмови кредиторів, будуть звертатися до судів та вживати заходів, щоб завадити продажу їх майна.
«Та й навіть у разі незначного збільшення кількості таких пропозицій попит на таке майно буде залишатися на невисокому рівні. Адже „проблемність“ такої нерухомості здебільшого відлякує потенційних покупців», — прокоментував старший юрист Moris Group.
Читайте також: Чому про доступну іпотеку можна забути
«Валютна» історія
Проблема з валютними кредитами тягнеться вже понад 10 років. До 2009 року кредити в Україні видавалися і в іноземній валюті. Стабільність гривні і нижчі, ніж за гривневими кредитами, відсоткові ставки робили кредити у ВКВ більш привабливими для позичальників. Їх масово оформлювали навіть ті, хто не мав доходу у доларі чи євро.
Але фінансова криза 2008 року боляче вдарила по Україні, за лічені місяці гривня обвалилась майже удвічі. Відтак майже вдвічі зросли платежі з обслуговування валютних кредитів.
Далі ситуація тільки погіршувалась: з 2014 року, з переходом НБУ до режиму гнучкого обмінного курсу гривні, нацвалюта продовжила своє падіння.
У 2014-му було запроваджено мораторій на конфіскацію житла боржників. Тоді необхідність такого кроку пояснювали російською агресією, економічною кризою і девальвацією гривні. Адже багато українців вже не могли платити за валютними іпотечними кредитами, взятими до 2012 року (з тих пір іпотечне і споживче кредитування в Україні дозволено тільки в гривні).
Тому банкам заборонили вилучати заставне майно: квартири і будинки, які є єдиним житлом позичальників.
Також тоді планувалося, що мораторій буде тимчасовим — уряду дали два тижні для підготовки законопроекту про реструктуризацію заборгованості на вигідних для банків і позичальників умовах.
«Зараз валютних кредитів у діючих банках залишилося на $1,1 млрд. Певна кількість знаходиться на балансах, що під управлінням ФГВФО. 97% цих кредитів не обслуговуються», — повідомив Анатолій Дроб’язко.