Як працює справжній капіталізм? Є така компанія Wizzair — бюджетні авіалінії. Багато хто з нас користувався її послугами.

Заснував компанію 20 років тому угорець Джозеф Вараді (57 років) на гроші американського мільярдера з Техасу Вільяма Франка (для того це не перша авіакомпанія, в яку він інвестував, — йому 86 років). Компанія давно вже як юрособа «переїхала» до Британії і торгується там на Лондонській фондовій біржі. Я теж маленький інвестор — тому уважно слідкую за нею.

За 20 років компанія купила 148 літаків (третя за розміром бюджетна авіалінія в Європі), цього року перевезе 65 мільйонів пасажирів (це багато — до ковіда Бориспіль обслуговував 9 млн на рік).

Тож, півроку СЕО компанії Вараді бореться за те, щоби акціонери йому затвердили бонус. Умови бонусу — до 2028 року збільшити ціну акцій у п'ять разів. Це призведе до того, що всі акціонери зароблять додаткові 10 млрд фунтів. Для цього їм доведеться купити ще 350 літаків і перевезти набагато більше пасажирів — точно незрозуміло скільки, бо ціни на квитки зростають (за цей рік на 24%).

І за таке п'ятикратне зростання ціни акцій компанія хоче заплатити своєму босові 100 млн фунтів. На перший погляд, звучить як дуже багато — тому 25% акціонерів проголосували проти і вели проти Wizzair кампанію в пресі, звинувачуючи їх у СЕО у жадібності. Але, з іншого боку, 100 млн — це лише 1% від 10 млрд, і пан Вараді говорить в інтерв'ю газеті Times — «Що поганого, якщо я візьму собі 1% від того, що зароблять акціонери?» Я вважаю, що нічого поганого — з огляду на те, що компанія працює у жорсткій конкуренції.

До речі, там і весь топменеджмент компанії також отримає свою частку бонусу за зростання акцій у п'ять разів. А ще цікаво — у компанії така система мотивації, що весь екіпаж літака отримує невеликий відсоток від загального продажу квитків та додаткових послуг (їжа та напої) на кожен рейс.

І я з ним погоджуюсь — це нормальний і правильний капіталізм. Коли заробляють ті, хто створює додану вартість (СЕО та менеджмент), і ті, хто дає на це гроші (інвестори).

Читайте також: Як Барбі змінила історію іграшок, а зараз рятує своїх творців

Коли гендиректор має таку мотивацію — я вірю в майбутнє компанії. І продовжую потроху купувати акції.

Чим більше зароблятимуть такі люди, а не прокурори, начальники митниць та облвійськкоми, тим швидше зростатиме країна.