Більшість українських компаній не можуть закуповувати сировину через обмеження Нацбанку. Вони діють ще з початку війни, але останнім часом ситуація загострилася. «Весь цей час йшов накопичувальний ефект. На ринку залишалися певні запаси золота, плюс деякі банки все ж таки проводили операції. Але зараз все закінчилося», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту банкнотного банкінгу «Індустріалбанку» Юрій Боцман.
Керівник ювелірного виробництва заводу «Вінницький кристал» Андрій Головенько підтверджує, що сировини стає дедалі менше. «У банках ювелірні компанії не можуть купувати золото. Є пропозиція від деяких афінажних компаній, але ціна нас не зовсім влаштовує. Зрозуміло, що за все заплатить споживач — ціни на прикраси, виготовлені з дорогого золота, також будуть високими», — каже він.
У профільній спільноті є побоювання, що частина компаній взагалі можуть зупинитися. Водночас уже зростає постачання імпортних прикрас до нашої країни.
Чому банкіри припинили постачати ювелірам сировину
Відразу ж після початку війни Нацбанк запровадив жорсткі валютні обмеження (Постанова № 18 «Про роботу банківської системи в період дії військового стану»), метою яких було недопущення відтоку валюти з країни.
Зокрема, банкам заборонили купувати на міжбанку валюту під операції з купівлі золота за кордоном.
Юрій Боцман пояснив, що наразі банки не можуть купувати банківські метали у афінажних компаній (підприємства, які проводять очищення золота та інших дорогоцінних металів від домішок), афілійованих на Лондонській біржі. Вони можуть скуповувати золото в Україні у фізосіб та ці ж обсяги виставляти на продаж. У результаті через банки на день проходить за операціями купівлі-продажу до кілограма золота, а це близько 20 кілограмів на місяць. Для порівняння: до війни місячний обіг золота через банківські структури складав до 300 кілограмів.
«Тільки ми завозили, в середньому, 50 кілограмів на місяць, через Приватбанк проходило до 100 кілограмів, приблизно стільки ж через RwS bank, через банк ¾ — близько 10 кілограмів», — каже Юрій Боцман.
Що говорить Нацбанк
Дмитро Видолоб каже, що Союз ювелірів вже звернувся до голови Нацбанку з проханням врегулювати проблему та знайти можливість продавати золото ювелірним підприємствам. «Обіцяли взяти в роботу нашу пропозицію, але поки що результатів немає», — додав Видолоб.
«Мінфін» звернувся до НБУ із проханням прокоментувати ситуацію.
У Нацбанку нам підтвердили, що норми Постанови № 18 не передбачають заборони банкам України проводити операції з купівлі банківських металів, вироблених за кордоном, під час проведення ними власних операцій на міжнародному валютному ринку.
«Водночас зниження попиту на придбання банківських металів банками на міжнародних ринках пояснюється чинними на сьогодні обмеженнями щодо реалізації таких металів на внутрішньому ринку, які встановлені Постановою № 18». Інакше кажучи, НБУ безпосередньо не забороняє банкам купувати, але обмежує продаж золота. Відповідно, банківським установам немає сенсу витрачати ліквідні активи на злитки, які будуть «мертвим вантажем», — підтверджує представник банку ¾ Олексій Глаголюк.
Нещодавно НБУ затвердив чергову порцію валютних послаблень. Однак «золотих» послаблень серед них не було.
На питання, коли можуть бути зняті обмеження, у пресслужбі регулятора нам відповіли, що «валютна лібералізація є одним із пріоритетів НБУ». Але водночас Нацбанк не може зняти всі обмеження відразу, оскільки це підірве можливість утримувати макрофінансову стабільність.
Насамперед НБУ враховує потреби оборони та безпеки. І пом'якшує найважчі обмеження для бізнесу, щоб сприяти відновленню економіки, збільшенню припливу валютного виторгу та іноземного капіталу до країни.
Терміни, на які можуть орієнтуватися ювеліри, чекаючи своєї черги на «пом'якшення», в НБУ не назвали.
У банківських колах «Мінфіну» розповіли, що НБУ вже консультується щодо нюансів продажу золота з МВФ.
«Поки що йдуть пошуки формули, яка б дозволила розмежувати міжнародні платежі та платежі для ювелірів. Тобто, з одного боку, зняти обмеження на закупівлю золота для виробників ювелірної продукції, з іншого — не допустити відтоку валюти з країни», — каже банкір.
Читайте також: Монети, злитки та «паперове» золото: три варіанти вкласти кошти в благородний метал в Україні
Як ситуація позначиться на покупцях
Проблеми з придбанням золота підтверджують і ювеліри. За словами президента Союзу ювелірів України Дмитра Видолоба, складнощі з фізичними поставками банківських металів почалися ще до війни — з початку 2022 року. Але особливо чутливими для ювелірів вони стали з початку цього року, коли припинив торгувати золотом RwS банк — останній банк, який досі продовжував імпорт та продаж банківських металів із їх фізичним постачанням юридичним особам.
«Відсутність можливості купувати золото у банків провокує тінізацію ринку дорогоцінних металів. При цьому для ювелірів-фізособ проблеми майже непомітні. Вони мають статус і суб'єкта господарювання, і «звичайного» споживача. Тому можуть купувати у банках золото з фізичним постачанням.
А документи на пред'явника без вказівки на них імені покупця, які видають банки, визнаються податковими органами первинними документами, що підтверджують походження товарних запасів. Водночас юридичні особи не можуть придбати дорогоцінні метали з офіційними документами у банківських установах через обмеження Нацбанку. На переробних підприємствах запаси дорогоцінних металів у дефіциті", — пояснив він.
В Україні первинну обробку та афінаж дорогоцінних металів здійснює близько 160 підприємств, але склади там напівпорожні. У результаті — зростають ціни.
«Можна придбати сировину в афінажних компаній, але ціна нас не зовсім влаштовує», — каже Андрій Головенько (банки продають золото в середньому за 3 300 гривень за грам, афінажні компанії — за 3 700 гривень — «Мінфін»).
Головенько додав, що дорога сировина закладається у собівартість прикрас, тож, у результаті зростуть цінники для споживачів. Наскільки саме можуть подорожчати вироби — він не зміг відповісти. Але в середньому частка сировини в готовому виробі коливається від 55 до 82%.
У профільній спільноті не виключають, що багато компаній-юросіб навіть можуть зупинитися через проблеми з сировиною. При цьому на ювелірному ринку частка юридичних осіб становить 75%, а ФОПів — лише 25%. Тобто проблеми із закупівлями золота б'ють здебільшого по учасниках галузі, без роботи може залишитися близько 50 тисяч осіб.
Водночас зростає імпорт готових ювелірних виробів до України. За оцінками директора департаменту міжбанківського бізнесу RwS bank Олени Іщенко, у 2019 — 2020 роках до нашої країни завозилося по 4 тонни ювелірних прикрас, у 2021-му — 3 тонни, у 2022-му — 2 тонни. А торік імпорт знову зріс до 4 тонн. Такий самий показник очікується цього року: за перший квартал уже завезли тонну прикрас.
Виходить парадокс: покупки іноземних автомобілів преміум-класу, що зростають, «не вимивають» з країни валюту і показники торгівлі в автодилерів досить активно зростають. А вітчизняний «білий» сегмент ювелірної промисловості не може офіційно вирішити проблему із закупівлею сировини для виробництва. При тому, що ця індустрія створює робочі місця і формує стабільні податкові надходження до країни. До того ж, робить це за витрат валюти значно нижчих за обсягами порівняно з тією самою автомобільною торгівлею.
Через скорочення можливостей із купівлі сировини для вітчизняної ювелірної промисловості, це місце на прилавках наших магазинів займатимуть ювелірні вироби іноземних виробників і не завжди гарної якості. На додаток починає зростати й «сірий ринок» золота. Особливо, як постачальник сировини для невеликих ювелірних приватних компаній, які мають лазівки для купівлі необхідних їм невеликих обсягів ювелірної сировини. У результаті ринок насичується ще більш «складною за походженням» ювелірною продукцією, а держава часто втрачає на надходженнях до бюджету.