Інвестиційний бізнес — обвал обсягів та величезний безпрецедентний розпродаж із мінімальною кількістю охочих купити.
Російські активи у газо- та нафтогалузі, а також у банківському секторі та сировинному видобутку завжди приваблювали іноземців своїми масштабами та дохідністю. Але зараз усе змінилося. Серйозним «дзвіночком» про глобальні проблеми, що насуваються, на російському інвестиційному напрямі став намір найбільшого у світі Норвезького суверенного фонду добробуту (активи близько $1,3 трлн) позбутися своїх російських активів.
За кошти цього фонду завжди боролися всі великі компанії світу і навіть цілі країни. Його російські активи, що складаються з акцій приблизно 47 компаній, а також державних облігацій, на кінець 2021 оцінювалися приблизно в $2,83 мільярда доларів.
За даними Refinitiv Eikon, серед усіх російських акцій, що належать Норвезькому фонду, найбільша частка в окремій компанії на кінець 2020 року припадала на Сбербанк Росії. Це робило Фонд четвертим за розміром акціонером найбільшого російського кредитора.
І тут навіть головним є не сума виходу норвежців із російського бізнесу, а сигнал ринку, що з цією країною не можна мати справу. У поєднанні з фактично торпедуванням Німеччиною «Північного потоку-2» (проєкт оцінювався щонайменше в $11 млрд) і обвалом котирувань всіх російських паперів, для РФ це стане глобальною проблемою вже зараз.
Це підтверджує той факт, що Центробанк Росії наказав профучасникам фондового ринку з ранку понеділка призупинити виконання всіх розпоряджень іноземних юридичних та фізичних осіб щодо продажу російських цінних паперів.
Після таких потрясінь фондовий ринок Росії приходитиме до тями 2−3 роки мінімум. На цей час основними покупцями російського боргу залишаться самі російські компанії.
Але їм самим доведеться стикнутися з колосальною проблемою ліквідності, що навряд чи дозволить їм нарощувати капіталізацію тих чи інших галузей економіки. І це при тому, що самі сировинні ринки та ціни на енергоносії за таких вступних зазвичай швидко зростають.
Це призведе до заміни європейських та американських інвесторів у російських громадських компаніях на китайських. Китай не настільки активно і не повністю підтримав антивоєнну організацію світової спільноти.
Проте можливості китайських інвесторів, із урахуванням власних проблем їхньої економіки, нині дещо обмежені. Тому купуватимуть вони все тільки дуже дешево і це не призведе до реального зростання капіталізації ринку РФ. Ба більше, сильно її знизить.
Рубль та грошово-кредитна політика РФ
Російська валюта очікувано впала сьогодні вранці. І справа не лише у відключенні частини банків РФ від SWIFT. У понеділок у другій половині дня долар котирувався на рівні близько 102 рублів та 114 рублів за євро. За прогнозами аналітиків, російська валюта може просісти ще — в межах до 150 рублів за долар мінімум, і до 168−170 рублів — за євро. А рішення США та ЄС заморозити ЗВР Росії у доларах та євро різко звузить можливості Центробанку Росії щодо реагування на ситуацію.
На фоні стрімкого падіння ліквідності та обсягів пропозиції валюти Центробанк Росії був змушений підвищити обов'язковий продаж валютної виручки експортерами до 80%.
Цілком ймовірно, що незабаром йому доведеться підвищити цей норматив до 100% суми валютної виручки. Регулятор також підвищив облікову ставку з 9,5% до 20% річних, щоб хоч якось скоротити відтік коштів із рублевих активів та спробувати підвищити привабливість заощаджень.
Паніка на готівковому валютному ринку РФ у поєднанні зі зростанням курсу долара та євро та масовим зняттям готівки населенням зрештою призведуть до зростання інфляції. Вартість кредитів для бізнесу та населення сильно зросте, що вдарить по споживчому ринку та платоспроможності громадян РФ вже найближчим часом.
Надмірні військові витрати, скорочення доступу до нових технологій, падіння ВВП Росії, радикалізація настроїв населення на тлі дедалі більшого відділення влади від бізнесу та громадян.
На даний час, за підрахунками військових експертів, вторгнення в Україну коштує Росії в межах до $20 млрд на день. Враховуючи весь комплекс санкцій, економіка Росії у другому кварталі може впасти на 20%, а за перший рік їхньої дії — на 3,5%, — прогнозує JPMorgan. Нагадаємо, що інфляція в РФ ще до війни очікувалася на рівні 10%, а вторгнення в Україну може спровокувати її сильний сплеск.
Стрімке зростання цін призведе до безробіття та зниження рівня життя населення, яке в Росії і так було на досить низькому рівні. Високе безробіття ще більше радикалізує суспільство і може спровокувати не лише соціальні вибухи, а й посилення репресивного апарату.
Він черпатиме собі кадри серед тих, хто опинився без коштів для існування. Цей же контингент громадян формуватиме чергову порцію «гарматного м'яса» для продовження війни.
На цьому фоні ще більше зросте соціальна нерівність між усіма верствами російського суспільства, що зробить її фактично вибухонебезпечною. В який бік поверне Росія у цій ситуації — мають вирішувати самі росіяни, а не лише сам Володимир Путін та купка наближених до нього осіб.