Підсумки тижня 2-9 листопада

Гривня різко зміцнилася з 28,58 до 28,11 грн/дол.

На курс вплинули відразу два зовнішні фактори:

  • зниження паніки навколо Конституційного суду;
  • спад Індексу долара США після виборів на -2,2%.

На короткостроковість такого зміцнення гривні (до 20 днів) вказують відразу декілька індикаторів. Готівковий ринок на зміцнення міжбанку відреагував слабо, де-факто найдешевша пропозиція валюти за 28,25-28,3 грн/дол. Спред, що виник між готівковим курсом і міжбанком, вказує на те, що пропозиція валюти за поточним курсом НБУ вкрай обмежена.

Джерело: Ukraine Economic Outlook

Читайте також: Олексій Лупін: Гра на валютному курсі — щось на кшталт казино

Трохи про ставки

Грошова база (коррахунки банків і готівкова гривня в обігу) в жовтні залишалася на рівні 572,5 млрд грн — майже без змін вже третій місяць (але +95 млрд грн/+ 20% c початку року).

Залишок на ЄКР (єдиний казначейський рахунок), який вилучає з обігу частину гривні, знизився до 10,1 млрд грн. Це критично низький рівень, що означає також відсутність «навісу» відкладеної гривні.

У доларі залишок на ЄКР знизився до $480 млн. Це операційний залишок, що дозволяє без зовнішніх залучень обслуговувати зовнішній борг до кінця року, але не достатній для конвертації в гривню під фінансування видатків.

Пригнічений внутрішній попит (для базового споживчого кошика населення з доходом нижче 12 тис. грн на сім'ю) і низька інфляція дозволяють Міністерству фінансів стримувати ставки розміщень ОВДП нижче вторинного ринку.

Розрив, що спостерігається, швидше за все, буде зберігатися аж до першого кварталу 2021 року. У даному періоді очікується підвищення облікової ставки НБУ до 7% + і перехід до більш жорсткої монетарної політики для стримування інфляції. Згідно з оцінкою самого НБУ, інфляція в першій половині 2021 року вийде за таргет у 5% і складе мінімум 6-7%.

Як результат, ставки за гривневими ОВДП, корпоративними кредитами і депозитами почнуть синхронне зростання. Підвищення вартості кредитування, а з ним і конкуренція за депозити населення, буде підтримуватися і стрибком попиту на кредити з боку бізнесу. У вересні загальний кредитний портфель підприємств знизився до 24,8% ВВП. Хоча ще у 2018 році він становив 30,6% від ВВП.

Читайте також: Сергій Марченко: Я не бачу ризиків істотної девальвації до кінця року

Трохи про товари

Головний тренд, про який пишуть всі аналітики провідних американських агентств — світові ринки вже почали перебудовуватися під очікування майбутніх дій Адміністрації Джо Байдена.

Нафта

Байден жорстко проти сланцевих. У довгостроковій перспективі це означає зниження видобутку нафти і газу в США і зниження поставок зрідженого природного газу в Європу. До того ж уже заявлено про намір зняти санкції з Ірану. Тому аналітики прогнозують збільшення поставок мінімум на мільйон барелів на день.

Але поки що барель безпрецедентно виріс на 12,9% до 42,3 дол./бар. за тиждень, газ у Європі — на 1,7% до 177 дол. за тис. куб. м. Мабуть ринок ще не до кінця повірив у майбутнє збільшення поставок і сезонний фактор наближення зими впливає на котирування більше.

Сталь

Байден, швидше за все, збереже тарифи і буде працювати з ключовими союзниками, включаючи Європейський союз, Японію і Канаду. Це допоможе сформувати блок, що протидіє субсидіям, які Китай надає своїм галузям, що виробляють більше половини світової сталі та алюмінію.

При Байдені найближчим часом не очікується скасування тарифів. Учасники ринку скоригували 25% мита на імпорт сталі і 10% мита на алюміній.

Золото

Золото почало падіння у понеділок. Аналітики очікують, що це триватиме весь тиждень. Причина — оголошення перших успішних випробувань Pfizer vaccine, що дає 90% ефективності проти Covid. Ринки сприйняли це як явний сигнал більш раннього виходу з кризи. І тому капітали, що «запаркувалися» в золоті на невизначений час, почали достроковий вихід на фондовий ринок.

Читайте також: 10 фактів про Джо Байдена

Україна і нові карантинні заходи

Плани уряду щодо нової хвилі обмежень не повинні призвести до різкого спаду внутрішнього попиту в четвертому кварталі 2020 року. Нагадаємо, на поточний момент пропонується ввести карантин «вихідного дня» з обмеженням роботи ТРЦ, HoReCa (сфери послуг і товарів), а також інших підгалузей, спеціалізованих на дозвіллі. Але серед загальних 70% послуг у ВВП готелі/ресторани та інші види послуг складають близько 8-10% (в тому числі через високу тінізацію).

А спад у ритейлі стримуватиметься завдяки вищій адаптації до онлайн-торгівлі. Вже зараз спостерігається падіння офлайн-трафіку населення, що стримується зростанням середнього чека. Галузь розваг/дозвілля поки що єдина, якої торкнуться майбутні жорсткі заходи. Тому максимально ймовірна шкода для економіки від цих заходів знаходиться в діапазоні 1,5-2% ВВП.