«Багато успішних рішень починаються з того, що ми думаємо про результат. Наприклад, ми обираємо освіту, думаючи, яка в нас буде кар'єра, ким ми хочемо працювати. Аналогічно з інвестиціями — перш ніж їх починати, ми мусимо думати про кінцевий результат», — говорить Владислав Свистунов.
За його словами, якщо запитати трейдера, то він скаже, що одне із його золотих правил звучить так: «No Exit, No Entry». Тобто якщо ти не спланував, як угода закриється, ти не маєш права її відкривати. «Аналогічно і в сфері інвестицій. Ми, звісно, можемо сказати, що у нас позиція, як у Воррена Баффета, і найкращий інвестиційний горизонт — це вічність, і ми взагалі не думаємо виходити з інвестицій. Та для більшості це не так. Для того, щоб вірно розпочати інвестування, ми маємо мати бачення, як ми його завершимо у майбутньому», — відзначає експерт.
Зрозуміти основні моменти виходу з інвестицій можна, відповівши на 3 базові запитання:
1) Чому ми вийдемо з інвестицій? Головним критерієм виходу із інвестицій має бути досягнення наших цілей або зміна наших цілей. Також можливий варіант, що ми помилилися, і з самого початку інвестиція була невірною — це також причина, аби закрити її.
2) Кому ми продамо інвестицію? «Наприклад, в Україні є проєкти p2p- та p2b-кредитування, коли ми можемо дати кредит іншій людині чи бізнесу. Але якщо навіть є можливість продажу цього кредиту, то як багато людей погодяться з думкою дати позику тій чи іншій компанії, якій я дав кошти? Це сильно обмежує коло потенційних інвесторів, яким можна продати актив», — пояснює Владислав Свистунов.
Інший приклад — токенізована нерухомість. Це інноваційний зручний спосіб інвестицій, але він неформалізований, нерегульований і не перебуває під наглядом. Це дике поле у сфері інвестицій, вважає експерт. Відповідно, коло людей, які погодяться прийти в цей ринок є доволі обмеженим, а отже, і продати на ньому актив може виявитись доволі складним завданням.
3) Як ми продамо інвестицію? «Тут мається на увазі, чи немає якихось перепон або обмежувальних механізмів, які погіршують наше становище. Тобто навіть якщо у нас є покупець, але щось заважає провести операцію. Яскравий приклад цього із практики українських реалій — інвестиції в готельні номери. Ви придбали номер, це ваша власність, ви можете продати його. Але при продажі ви маєте прикріпити до контракту управляючу компанію, і її ви ніяк не можете позбутися», — відзначає Свистунов.
За його словами, інвестор потрапляє в залежність від керуючої компанії — від ефективності її роботи залежить остаточне рішення нового потенційного інвестора. Навіть якщо вона працює добре, покупцю може щось не сподобатися і він вирішить не укладати угоду.
Загалом же, якщо ми маємо відповіді на ці питання на початку інвестиційного шляху, то далі буде вже значно легше управляти активами.
Три запитання на прикладі ОВДП
Варіант пошуку відповідей на питання про вихід із інвестицій Владислав Свистунов розглянув на прикладі ОВДП. Із самого початку він пропонує відкинути перестороги щодо девальвації, яка відлякує багатьох інвесторів від гривневих цінних паперів. «Якщо ми подивимось на історію, то за останні 10 років було лише 3 роки, коли девальвація перевищувала дохідність річних гривневих ОВДП. Якщо ж ми впродовж 10 років стабільно купували ОВДП, то чистими в доларах отримували 5% річних», — говорить експерт.
Відповіді ж на питання щодо потенціалу продажу ОВДП виглядають наступним чином:
1) Чому ми маємо продати ОВДП. Наприклад, ми збирали на придбання авто і тепер у нас є потрібна сума. Інший варіант — облігації припинять відповідати вашим вимогам, якщо, наприклад, за декілька років їх дохідність знизиться, і разом із цим зменшиться запас перед девальвацією. «В цій ситуації облігації вже не відповідатимуть вимозі захисту від знецінення гривні, а інвестор може вирішити знайти актив, який більше підходитиме для цього», — пояснює Владислав Свистунов.
2) Кому продаємо. Тут все просто, — говорить експерт. ОВДП — один із найпопулярніших інструментів, фізособи тримають у них понад 100 млрд грн, а тому є значна кількість нових потенційних покупців.
Читайте також: Як інвестувати в українську нерухомість з бюджетом до $3 тис.
3) Як вийдемо з інвестиції. Цей процес спрощується завдяки великій кількості не лише роздрібних інвесторів, але й брокерів, і банків, які викуповують облігації як для себе, так і для перепродажу. Також на користь ОВДП їх дрібний номінал, що ще більше розширює перелік потенційних покупців.