Як це могло статися — зростання після того, як на світових біржах ціни акцій Газпрома, Сбєрбанка та інших провалилися на 80−90%?
Як на мене, це не більш ніж фінансова, як то кажуть, «спецоперація» з метою пригасити паніку серед населення. «Подивіться, все зростає». Для того й робили тривалу паузу, потім відтерміновували торги, потім випустили на ринок обмежену кількість акцій обмеженої кількості компаній, найліквідніших. За участі обмеженої кількості перевірених трейдерів. В обмеженому режимі, наприклад, заборонивши шорт-селлінг.
І це ми не знаємо, можемо лише здогадуватися, якого масштабу перемовини були перед тим проведені з перевіреними та допущеними трейдерами, і яких погонів товаріщі майори з ФСБ, ФСІН та інших надзорів стояли за спинами тих трейдерів, аби контролювати заявки та стакани.
Та нехай. Нехай навіть все було в ринку. Уявімо таку можливість. Чому це могло статися?
1) «Китайський варіант». Хто з гарною пам’яттю, може згадати, як в одних і тих самих компаній ціни та мультиплікатори на Шанхайській та Гонконзькій біржах свого часу різнилися в рази. Де мультиплікатори на Гонконзі були 5−7, там на Шанхаї було 40−60. Все просто: на Гонконзі пропозиція висока, на Шанхаї — низька, а грошей більше (і з Китаю їх було не вивести — capital restrictions). Відтак, високі ціни — наслідок не привабливості компаній, а обмеженої пропозиції паперів та необмежної — грошей.
Цілком можливо, історія повторюється: вивести гроші з Росії важко, інструментів для інвестицій обмаль.
Читайте також: Інвестиції під обстрілами: у що тепер вкладають гроші українці та чому подвоїли купівлю «крипти»
2) «Рубльовий навєс». Так за совка називалася надлишкова грошова маса на руках в населення та в банках, гроші, які неможливо було витратити через обмеженість пропозиції товарів. Цілком прийнятий варіант — акції можуть для багатьох здаватися надійнішим інструментом, щоб припаркувати надлишкову ліквідність, яку просто немає куди подіти.
3) Курсовий фактор. Рубль девальвував на 22% (офіційно) та на 42−46% фактично; зростання на 4% — це насправді падіння, враховуючи високу валютну складову в оцінці тих компаній.
Можна придумати ще з десяток можливих пояснень.
Наскільки це важливо? Геть неважливо.
Що нам, спостерігачам, фінансистам, всій економіці України від того, дешевшають чи дорожчають цінні папери мордора на їхній же мордорській біржі? — Нічого.
Чи отримають їхні банки якісь намальовані прибутки від тих цін паперів, чи не отримають, — це ніяк не відобразиться на їхньому реальному фінансовому стані. І тим паче не відобразиться на нашому.
Ті цінні папери, які в них там, все одно неможливо продати за тими цінами, що вони собі декларують та малюють. На грошові потоки та здатність чи можливість платити за зобов’язаннями ті намальовані ціни та намальовані прибутки не впливають. Ті потенційні збитки банків, що були б, якби ринки впали, все одно компенсували б чи друком грошей, чи креативною бухгалтерією та зміною регуляцій. Та й, повторюся, нам це все одно. Ті торги ніяк не впливають на реальний стан російської економіки, не роблять її армію більш чи менш боєздатною, а це, в принципі, єдине, що нас турбує.
Якщо повертатися до аналогій початку запису. Скільки на мордорській біржі, на тому псєвдобазарі коштують акції «Барад-Дур Банка» чи «Мінас-Моргул Майнінг» — в Ширі, Лорєні та Гондорі геть фіолетово. На ціну пива для хобітів воно не впливає.
Єдине, що тут дійсно важливо, — що в рузких через такі новини зменшується рівень паніки з приводу економіки. Це те, що треба підвищувати.