Новини про тих, хто виявив бажання піти з російського ринку через вторгнення в Україну, продовжують з’являтися щодня. Росія робить все можливе, аби перекрити шляхи для втечі.
Для цього було введено обмеження на рух капіталу, заборону на продаж цінних паперів іноземними інвесторами та виведення ними коштів із російської фінансової системи.
Але це — тимчасовий захід, поки Москва не вистоить механізмів, які здатні остаточно відрізати шляхи до відступу. Вже найближчим часом уряд Росії планує запустити механізм націоналізації майна компаній, чиї іноземні власники залишили країну.
Йдеться про законопроект, який дозволить запроваджувати зовнішнє управління в компаніях, де іноземцям із так званих «недружніх» країн належить не менше 25-відсоткової частки. Цей механізм збираються запроваджувати, якщо нерезиденти публічно відмовляться від свої підприємств.
Звичайно, жодний бізнесмен не робитиме це із власної волі. Але у нерезидентів може просто не залишитися вибору. Адже продати свою частку у російській компанії вони зможуть лише із дозволу спеціальної урядової комісії з контролю за іноземними інвестиціями. Немає дозволу — продовжуй працювати далі або відмовляйся від своєї частки.
Енергетичний сектор
Одними з перших про своє бажання залишити російський ринок заявили компанії енергетичного сектора.
BP
Британська ВР оприлюднила намір продати свій пакет акцій Роснєфті (19,75%) 27 лютого.
Протягом багатьох років компанія намагалася закріпитися на російському ринку і знайти можливості співпрацювати із місцевими нафтовими олігархами. Але з 2013 діяльність британців в РФ звузилася до ролі пасивного інвестора, що збирає дивіденди Роснєфті.
В останні роки BP щорічно отримувала від Роснєфті близько $650 млн (480 млн фунтів стерлінгів) і могла розраховувати на $1 млрд, якщо б ціни на нафту трималися на рівні понад $100 за барель. Це великі цифри самі по собі, якщо не брати до уваги контекст: у 2021 році операційний грошовий потік BP склав $23,6 млрд.
Можливо, саме тому заява компанії про вихід з російських інвестицій не надто позначилася на ціні її акцій: на цій новині папери ВР впали на скромні 4%. Вочевидь ринок зважив на те, що британці можуть легко дозволити собі попрощатися зі своїми дивідендами від Роснєфті в обмін на нульову компенсацію.
Можна припустити, що падіння ціни акцій BP було б сильнішим, якби правління ризикнуло завдати серйозної шкоди своїй репутації та спробувало проігнорувати прохання уряду Великобританії припинити співпрацю з компаніями країни-агресора.
Станом на 30 березня акції ВР додали 7% від падіння після заяви про вихід з російських активів. Погоду на папери компанії робить не ситуація навколо них, а нафтові ціни. До того ж, поки схоже на те, що британці не збираються втрачати й частку в Роснєфті.
Принаймні, ВР досі не вийшла зі статутного капіталу Роснєфті та спільних підприємств. А в одному з них — «Харампурнефтегазі» — компанія замінила британця у раді директорів своїм представником із російським паспортом.
Цю інформацію підтвердили галузевому виданню Energy Intelligence російські та іноземні джерела, близькі до компаній.
Вочевидь, британці поки що не хочуть робити різких рухів. Адже проекти на території Росії забезпечують ВР близько третини прибутку. До того ж компанія не хоче залишати перспективні проекти, які реалізує Роснєфть. Насамперед — проект «Схід Ойл», в рамках якого намічається видобуток так званих зелених барелів, тобто вуглецевий слід цього проекту буде на 75% нижчим, ніж аналогічні проекти в інших країнах світу.
Завдяки участі у цьому процесі компанія ВР, з одного боку, отримує величезні масштаби видобутку, величезний прибуток, а з іншого боку — імідж «зеленої» компанії, що в перспективі може позитивно вплинути на вартість її акцій.
Shell
Shell оприлюднила заяву про вихід з російських активів одразу за ВР. Але на відміну від ВР британсько-нідерландська нафтогазова компанія є активним інвестором і учасником проекту «Сахалін-2». Він виробляє близько 4% світового ЗПГ та має вирішальне значення для зусиль Росії щодо освоєння азіатських ринків. Структуру спільного підприємства, в якій «Газпрому» належить 50% акцій, буде важче ліквідувати і поки що незрозуміло, як саме вдасться це зробити.
Не менш важливою є відмова Shell від п'ятирічної «угоди про стратегічну співпрацю» з «Газпромом», яку було підписано лише минулого року.
Щоправда, в теорії для Shell фінансові втрати мають бути меншими за потенційні втрати ВР: компанія заявила, що на кінець 2021 року мала близько $3 млрд необоротних активів у Росії, що навряд чи вплине на зменшення інвестиційної привабливості.
Крім того, поки операційну діяльність у Росії продовжує мережа АЗС Shell та завод мастильних матеріалів і попри проблеми з логістикою розробляється план дій з урахуванням рішення головної компанії призупинити роботу в Росії.
З моменту російського вторгнення в Україну акції Shell подорожчали на 6%, що пояснюється ралі нафтових цін.
Але сказати, що наявність нафтогазових активів в Росії зовсім не вплинула на вартість акцій було б невірно — можна припустити, що папери Shell і ВР додали б в ціні більше, якби не російськи проблеми. Приміром, ConocoPhillips, яка не має таких проблем, за період війни в України подорожчали майже на 11%, Chevron — майже на 18%.
Читайте також: Qualcomm зупинив продажі російським компаніям
Продовольчі корпорації
Незважаючи на заяву Coca-Cola про те, що вона залишає російський ринок — це не зовсім так. Розливом популярних напоїв в РФ займається «Кока-Кола Эйч Бі Сі Євразія», яка не належить The Coca-Cola Company.
Це звична практика, коли розлив беруть на себе регіональні партнери. Інколи The Coca-Cola Company належить частина акцій таких підрядників, інколи вони повністю незалежні. Безпосередньо Coca-Cola Company постачає своїм партнерам концентрати, а також займається маркетингом і просуванням продукції.
Coca-Cola згортає саме маркетингову діяльність в Росії, це підтвердили і джерела, знайомі із ситуацією в компанії. Натомість заводи «Кока-Кола Эйч Бі Сі Євразія» продовжать працювати, до того ж, отримуватимуть більші прибутки. З 14 березня Coca-Cola підняла ціни на газовані напої на 15%, соки — на 19%, каву — на 30%.
Дещо далі пішла PepsiCo. Корпорація повідомила, що припиняє продаж на території РФ своїх напоїв Pepsi-Cola, 7Up та Mirinda. Водночас продовжить виробляти і продавати молочні напої та дитяче харчування. Корпорації в Росії належать, зокрема, такі бренди як «Чудо» та «Агуша».
Читайте також: Які міжнародні компанії залишаються в Росії. А хто вже пішов
З моменту російського вторгнення в Україну акції Coca-Cola Co майже не змінилися в ціні, папери PepsiCo подешевшали на 0,3%. На думку оглядачів, це пов’язано переважно із загальною ситуацією на ринку. Продовольчі компанії на початок року були переоцінені, оскільки привертали значну увагу, як захисні активи. Тому коли з початком війни широкий ринок пішов донизу, ці компанії впали суттєвіше.
Ресторани
Слідом за багатьма світовими брендами про намір залишити російський ринок 8 березня заявив McDonald's. На початок війни в Росії працювали 847 ресторанів американського фаст-фуду, 84% з яких безпосередньо управляла сама компанія, а інші працювали по франчайзингу. Усі російські ресторани відомого бренду фаст-фуду мали закритися з 14 березня. Але франчайзингові ресторани і досі працюють.
Інші ж Росія готується націоналізувати. Принаймні, вже зареєстровано торгівельну марку «У дяді Вані» із схожими логотипом і кольорами.
На Росію припадає 9% загальної виручки компанії та 3% її операційного прибутку. Тому не дивно, що після оприлюднення заяви про вихід з російського ринку акції McDonald’s втратили близько 1%. Однак падіння акцій відбувалося і напередодні, до того ж, з 8 березня папери вже встигли подорожчати майже на 12%.
Та й якщо почитати аналітику про подальші прогнози ціни акцій, то фахівців переважно цікавить інфляції та показники прибутків ресторанів у США та в світі загалом. Російському бізнесу увага особливо не приділяється.
Значно скромнішу мережу в Росії мав Starbucks. У РФ на початок війни працювало 130 кав’ярень, якими управляв партнер корпорації. Starbucks вирішив їх всі зачинити. Як повідомили в компанії, місцевий партнер погодився з таким кроком.
Загалом до Starbucks входить 33,8 тис. кав’ярень, якими корпорація управляє самостійно або через партнерів. Тобто російський сегмент це лише 0,38% від загальної кількості закладів. До того ж, Starbucks одразу сказав, що не йде, а лише призупиняє роботу в РФ.
Читайте також: Хто виграє від війни: два сценарії для китайського юаня
Акції компанії з початку війни майже не змінилися в ціні.
Рітейл
Ще на початку березня роботу в Росії призупинив шведський виробник доступного одягу H&M. У РФ його мережа складалась із 145 магазинів. Загалом по всьому світу їх налічується більше 5 тис. Тобто на Росію припадало 2,9% від загальної кількості магазинів.
Динаміку цін на акції компанії навряд чи можна пов’язувати з призупинкою діяльності в Росії. Оскільки корекція розпочалась за кілька тижнів до початку бойових дій і далі просто продовжилась. Інвесторів у показниках компанії в першу чергу цікавили проблеми з поставками матеріалів та готової продукції, а також прискорення інфляції.
Більш залежний від російського ринку Inditex, що працює під брендами Zara, Pull & Bear, Bershka, Stradivarius тощо. Компанія володіє майже 6,5 тис. магазинів по всьому світу з яких 502 знаходились в Росії. Тобто на РФ припадало 7,7% від торгових точок. Акції компанії почали падати ще до початку війни Росії проти України.
Про свій намір припинити роботу в Росії компанія заявила 5 березня, хоча одразу попередила, що це рішення тимчасове.
До того ж, нині і Inditex, і H&M, як кажуть джерела зараз шукають можливості продовжити роботу в РФ.
Читайте також: Російські «сестри»: 10 міжнародних банківських груп одночасно працюють в Україні та РФ
Що буде далі
Багато іноземних компаній, які раніше заявили про вихід з РФ або призупинення діяльності в країні, тепер шукають локальних партнерів, яким можна довірити управління своїм бізнесом у Росії. Про це, зокрема, повідомив РБК з посиланням на джерела у консалтингових та інвестиційних фірмах.
Ймовірно, у багатьох випадках йтиметься про передачу бізнесу так званим номінальним власникам.
Також розглядаються такі варіанти передачі бізнесу, як створення нових юросіб в офшорах з подальшим продажем їм частки участі в російських організаціях. Ще один варіант вирішення проблеми, для тих, хто не захоче втрачати російський ринок, — реорганізація компанії через виділення нової юрособи, в яку буде передано частину або більшість активів, або передача бізнесу менеджменту.
Та навіть якщо іноземна компанія вирішить продати російську частку, це не означитиме, що двері на ринок РФ будуть закриті для неї назавжди. Адже одночасно з продажем частки у бізнесі можна укласти договір опціону зворотного викупу при настанні певних умов.
У будь-якому випадку зниження інтересу інвесторів до компаній, що пішли, проявиться, якщо ті оприлюднять погану фінансову статистику. Якщо ж цього не станеться, акції й надалі ігноруватимуть «російський фактор».