Скільки коштуватимуть вибори
Якщо звести все докупи, як це зробили OpenSecrets, і підрахувати вартість виборів на федеральному рівні та рівні штатів, то підсумкова вартість за даними на 3 листопада складе приблизно $16,7 млрд.
Для порівняння: у 2018 році на федеральному рівні було витрачено $7,1 млрд, цього року ця сума становитиме $8,9 млрд.
На рівні штатів цифри скромніші: $7,04 млрд на минулих виборах проти $7,83 млрд цього року.
У розрізі партій витрати на федеральному рівні витрати у республіканців зросли суттєвіше, ніж у демократів. Республіканці витратили на минулі вибори $2,98 млрд, цього року — $4,27 млрд. Демократи залишилися приблизно в тих же рамках: $3,57 млрд проти $3,88 млрд.
На рівні штатів суми обох партій приблизно однакові і мало змінилися з минулих виборів. Демократи витратили на ці вибори $3,04 млрд ($2,7 — у 2018 році), а республіканці - $3,3 млрд ($2,64 — на минулих виборах).
Чому ці вибори такі дорогі
OpenSecrets вважає: аналіз даних за останні 20 років доводить, що кандидат до Палати представників чи Сенату з найбільшою кількістю вкладених у кампанію коштів перемагає у 71−98% випадків.
Логічно, що кандидати та їхні прихильники витрачають мільярди доларів, намагаючись донести свої меседжі до громадськості і довести, що вони заслуговують на те, щоб зайняти або зберегти своє місце в Палаті представників або Сенаті.
Гроші на рекламу
Республіканці та демократи вже витратили на рекламу на проміжні вибори у США майже $10 млрд. Ця сума перевищує навіть витрати на президентські вибори 2020 року і майже втричі - суму на останні проміжні вибори.
Ключові повідомлення для демократів — боротьба проти кримінальної відповідальності за аборти, для республіканців — зростання інфляції, злочинності та податків. Демократи запустили понад 240 рекламних роликів, пов'язаних із правами жінок на аборт. У вересні реклама про інфляцію становила 32% від усієї прореспубліканської реклами і лише 8% — у демократів.
Рекламні кампанії обох партій відбудовуються від критики суперників і обидві уникають «світити» своїх лідерів. Із початку вересня демократи витратили лише $3 млн на рекламу Байдена, а республіканці — лише $807 тис. на рекламу Трампа.
Звідки гроші
Окрім партійних бюджетів, існує й зовнішнє фінансування. Якщо не вдаватися до деталей американського законодавства, то умовно його можна розділити на 3 основні групи:
PAC. Комітети з політичної активності. Це організації, які об'єднують свій склад за діловим, трудовим чи ідеологічним принципом. Члени організації збирають внески, жертвують ці кошти на кампанії «за» чи «проти» кандидатів, виборчих ініціатив чи законів. Вони не оподатковуються, обмежені у термінах проведення зборів та у сумах внесків на кандидатів.
Super PAC. Суперкомітети з політичної активності, чи, інакше, незалежні комітети з витрат. На відміну від PAC, ці комітети ні за термінами, ні за сумами, ні за джерелами походження грошей не обмежені та можуть отримувати кошти від окремих осіб, компаній та корпорацій, спілок та об'єднань тощо.
Ще одна відмінність від PAC — суперкомітети не можуть спрямовувати кошти безпосередньо партіям чи кандидатам. Але можуть здійснювати на зібрані кошти діяльність на їхню підтримку — наприклад, розміщувати рекламу, розсилати пошту чи вести іншу комунікаційну активність.
НГО, що відносяться Податковою службою США до розряду соціальних, переважно місцевого рівня та значення. Закон вважає, що основна роль таких організацій — працювати на суспільне благо, а тому їх звільнено від податків. Кошти, що отримуються організаціями, повинні використовуватися тільки на благодійні, освітні або рекреаційні цілі.
Цим організаціям дозволено брати участь у політиці, якщо політика не стає їх основним напрямом діяльності. На практиці це означає, що вони мають витрачати менше ніж 50% своїх грошей на політику. Доки вони не порушують цей поріг, групи можуть впливати на вибори, що вони зазвичай і роблять за допомогою реклами.
У пресі ці групи зазвичай називають «Темні гроші», через те, що, на відміну від комітетів та суперкомітетів, які зобов'язані публічно звітувати за своїми фінансами та діяльністю, «соціальникам» дозволено нічого про свої гроші суспільству не повідомляти.
Крім цього, існують так звані гібридні комітети (Carey committees), які поєднують функціонал PAC та Super PAC, а також група 527 — організації, створені за однойменною статтею Податкового кодексу. Раніше вони могли говорити лише про проблематику, яка цікавить суспільство, і не мали права прямо виступати «за» чи «проти» кандидатів чи партій.
Зовнішнє фінансування станом на 4 листопада становило приблизно $2,3 млрд. На минулих виборах сума була меншою — приблизно на $600 млн.
Хто входить до топ-10 мільярдерів, які фінансують вибори
Майже чверть зовнішнього фінансування припадає на 10 найбільших донорів.
Лише двоє з цих 10-ти «вклалися» у демократів через суперкомітети — Джордж Сорос (Soros Fund Management) та Сем Бенкмен-Фрід (FTX.US).
Решта, більша частка «пішла» республіканцям. Річард Юлайн (Uline Inc) очолює «червоний» список. За даними WP на 24 жовтня, на 10-му місці було подружжя Райан (Патрік та Ширлі, Ryan Specialty Group). За даними OpenSecrets, Раяни знаходяться на 12 місці, а десятку замикає Лоуренс Еллісон (Oracle Corp).
Сотні заможних інвесторів та їх переваги
Станом на 19 жовтня приблизно половина цієї суми ($1,2 млрд) припадає на сотню найбагатших людей Америки. Очолює цей список Джордж Сорос (Soros Fund Management), який вклав у підтримку демократів приблизно $128,5 млн. Замикає сотню Грег Таллман (7wireVentures), основна сфера діяльності якого припадає на сектор охорони здоров'я. Таллман вклав лише $2,7 млн, і це були демократи.
Загалом, демократи зібрали трохи більше $477 млн, республіканці — майже $680 млн. При цьому, частина заможних бізнесменів «інвестувала» виключно у демократів, частина лише в республіканців, а третя група — «допомагала» і тим, й іншим.
Топ-5 донорів республіканців, які не дали демократам жодної копійки
|
Місце |
Донор |
Сума ($, млн) |
|
2 |
Річард Юлайн |
80,7 |
|
3 |
Кен Гріффін |
68,6 |
|
4 |
Джефф і Джанін Ясс |
47,3 |
|
8 |
Стів Шварцман |
35,5 |
|
9 |
Пітер Тіль |
32,6 |
|
264,7 |
||
Топ-5 донорів демократів, які не профінансували республіканців
|
Місце |
Донор |
Сума ($, млн) |
|
1 |
Джордж Сорос |
128,5 |
|
7 |
Фред Айкнер |
35,8 |
|
11 |
Майкл Блумберг |
28,3 |
|
19 |
Дебора Саймон |
16,2 |
|
20 |
Джеймс та Мерілін Саймонс |
15,9 |
|
224,7 |
||
Топ-5 донорів, які профінансували і демократів, і республіканців
|
Місце |
Донор |
Сума ($, млн) |
Демократам |
Республіканцям |
|
5 |
Тімоті Меллон |
40,01 | 10,7 тис | 40,03 млн |
|
6 |
Сем Бенкмен-Фрід |
39,8 |
36,8 млн | 235,2 тис |
|
16 |
Уолтер Баклі |
18,7 |
21,6 тис | 18,68 млн |
|
17 |
Стівен Мандел мол. і Сьюзан Зедек |
17,7 |
17,6 млн | 37,7 тис |
|
23 |
Бернард Маркус |
14,2 |
21,6 тис | 13,2 млн |
|
130,41 |
54,5 млн |
72 млн |
||