— У світі набирає популярності часткове інвестування в нерухомість — коли інвестор купує не обʼєкт повністю, а частку, що знижує поріг входу. Наскільки цей тренд, на вашу думку, вже прижився в Україні і чи бачите Ви потенціал для його масового розвитку?
— Тренд колективного інвестування в нерухомість уже починає приживатися — люди починають розуміти, що це таке. Але масового ринку поки що немає. Порівнюючи із західними країнами та Америкою, де REITи дуже популярні і велика маса людей інвестують, ми ще на початку шляху.
Я вважаю, що цей тренд сильно зростатиме найближчим часом, бо це велика можливість для людей, які хочуть тримати свої кошти саме в нерухомості, але не купувати цілими обʼєктами — квартирами чи офісами. Натомість вони можуть заходити через механізм колективного інвестування: це не потребує великого чека та дозволяє диверсифікувати інвестиції. Тренд тільки починає формуватися, і потенціал у нього великий.
— Чи працюють українські REITи за принципами західної моделі і наскільки вони релевантні для українського інвестора? Наприклад, один із глобальних трендів REIT — підвищена увага до ліквідності та можливості швидкого виходу з інвестиції. Наскільки для українського інвестора важлива ця опція та як Ви оцінюєте перспективи розвитку ринку REITів в Україні?
— Неважливо, для якого, власне, для будь-якого інвестора одним із принципових показників гарної інвестиції є ліквідність. Це важливо в будь-якій інвестиції, не тільки в REITах.
Щодо того, чи працюють українські REITи за принципом західної моделі, — це не зовсім класична західна модель. В Україні вони, зазвичай, функціонують як пайові фонди, а на Заході це безпосередньо REITи. Але принцип дії такий самий: фонди акумулюють кошти інвесторів, купують нерухомість, управляють нею, а весь дохід від орендної діяльності розподіляють між учасниками фонду.
Головна відмінність — західні REITи дуже активно торгуються на біржах, бо там високі і попит, і пропозиція. У нас цей ринок тільки формується, тому на вторинному ринку вони поки що не так активно торгуються. Але ліквідність уже є: наприклад, наша компанія дозволяє інвестору вийти з інвестиції дуже швидко — через зворотній викуп сертифікатів наших фондів.
— Тобто на Заході ліквідність забезпечена, зокрема, лістингом — більшість фондів торгуються на біржі, і це дає додаткову ліквідність?
— Так, у нас вони теж торгуються на біржах, але поки що не настільки ліквідні. Я думаю, що з часом, коли зʼявляться хороші фонди і багато інвесторів, вони торгуватимуться і на вторинному ринку — безпосередньо між покупцем і продавцем, без участі фонду.
— В горизонті якого періоду Україна може до цього прийти — 5−10 років? Чи це залежить від конкретних умов, наприклад, розширення пропозиції, кількості цікавих фондів?
— Ринок REITів тільки починає діяти. Щоб він став дійсно ліквідним, потрібен десяток років. Це залежить не тільки від самого ринку, а й від попиту — скільки людей можуть вкладати кошти. Зараз в Україні це коло обмежене: у багатьох людей просто немає коштів, які вони могли б інвестувати. У розвинутих країнах дуже великий відсоток населення має інвестиційні портфелі.
Розвиток цього ринку безпосередньо корелює з економічним станом і розвитком економіки країни, а також із фінансовою грамотністю людей.
Варто зазначити, що REIT може бути одним із інструментів у портфелі клієнта. Зазвичай, люди не інвестують виключно в REITи. Вони вкладають у різні інструменти — фондовий ринок, REITи, як частину фондового ринку, і хочуть диверсифікувати свій портфель. Ринок акцій може стрімко зростати або падати, тому люди розподіляють інвестиції між різними класами активів: акції, нерухомість, золото. REIT — це інструмент пайових вкладень у нерухомість. Будь-який професійний інвестор вибудовує свій інвестиційний портфель, де частка REITів, зазвичай, не дорівнює 100%. Це одна зі складових ефективного та диверсифікованого портфеля.
— Чи спостерігаєте Ви, що українські інвестори починають сприймати такі фонди нерухомості саме як частину портфельної стратегії?
— REIT — це один із інструментів у складі інвестиційного портфеля. Тут можуть бути і депозити, і облігації, і золото, й акції будь-яких компаній. REITи займають свою частку. Є велика категорія інвесторів, які просто люблять такий клас активів, як нерухомість, — вважають, що це щось фізичне, на відміну від акцій компанії. Вони бачать цю нерухомість, бачать, що вона є, що їхня частка в ній зростає. REITи допомагають таким людям інвестувати через механізм пайових інвестицій.
— Якщо говорити про волатильність і перспективу рецесії ринків, наскільки REIT вигідно відрізняється від інших типів активів? Наскільки нерухомість більше або менше захищена, і чому інвестору варто диверсифікуватися, зокрема, і в REITи?
— Нерухомість — не настільки волатильна, як більшість інших активів. Зараз ми бачимо, як ринки лихоманить: будь-що може давати плюс-мінус 20% за день. Нерухомість ніколи не реагувала так стрімко на зміни. Є статистика, що на довгому проміжку часу нерухомість завжди зростає в ціні і дозволяє не лише зберегти гроші, а й заробити за рахунок капіталізації. А у вигляді REITів це ще й регулярний дохід — нерухомість працює, генерує прибуток, який розподіляється серед інвесторів.
— А як щодо інфляційного захисту?
— Зазвичай при зростанні економіки зростає кількість грошей на ринку, зростають ціни на оренду і, відповідно, на нерухомість. Тобто при інфляційних процесах нерухомість завжди починає зростати в ціні, а відповідно, зростає і вартість тієї частки нерухомості, яка належить інвестору REITу.
— Тобто навіть поточна ситуація для нерухомості може піти в плюс — вона щонайменше точно не постраждає?
— Ми, навпаки, зараз очікуємо позитивну динаміку. Наша країна в такому становищі, що нерухомість недооцінена — немає повноцінного ринку, не працює нормально економіка. Але рано чи пізно це має закінчитися, економіка почне працювати, і з її зростанням підуть вгору й ціни на нерухомість. Зараз саме той момент, коли можна скористатися можливістю зайти в нерухомість недорого, з огляду на перспективи зростання.
— Чому інвестиційні сертифікати S1 REIT є вигіднішою альтернативою класичним банківським інструментам, зокрема, депозитам, у 2026 році, особливо з огляду на вплив інфляції на «тіло» вкладу?
— Банківський вклад дає фіксовану дохідність — це плюс, із одного боку. Але зараз ця дохідність, з огляду на оподаткування депозитів, є нижчою. Інвестиційні фонди нерухомості мають привабливіші умови оподаткування, порівнюючи з класичними депозитами.
Варто згадати й про інфляцію. Різниця ось яка. Якщо покласти кошти на депозит, сума фіксована — вона не застрахована від інфляції. На цю суму отримуєш відсотки, але коли через рік забираєш тіло депозиту, воно вже частково «зʼїдене» інфляцією.
У випадку з нерухомістю — вона, зазвичай, в ціні не падає. А ми в Україні всю нерухомість оцінюємо у валюті, в доларах. Так склалось історично. Тож можна розраховувати не тільки на те, що тіло не «зʼїсть» інфляція, а навпаки — на капіталізацію, якщо ціни на нерухомість зростають. Навіть зараз ціни на нерухомість, порівнюючи з минулим роком, поступово починають зростати в багатьох містах, в тому числі у Києві.
Тобто для класичного депозиту тіло вже «зʼїлося» б інфляцією, а для сертифікатів REITу, якщо вартість нерухомості зростає, тіло, навпаки, зростає за рахунок капіталізації. Плюс інвестор ще й отримує дивіденди протягом всього часу інвестування.
У доларових вкладах інфляцію також потрібно враховувати. Якщо подивитися на валютні депозити, то ви фактично просто даєте свої долари на зберігання. Ставки в надійних банках дуже малі — до 1%. Такі ставки не дозволяють примножувати, лише зберегти. Доларова інфляція вища за ставки за доларовими вкладами. З огляду ще й на оподаткування доходу, доларовий депозит — просто нецікавий інструмент. Банк — це місце, де можна надійно зберігати кошти, якщо довіряєш установі, щоб не тримати їх вдома. Але це не про інвестицію.
— Які основні ризики для інвесторів у нерухомість сьогодні та як вони відрізняються від ризиків у класичних інвестиційних інструментах (облігації, акції тощо)?
— Основний ризик зараз в Україні — військовий: існують ризики пошкодження обʼєктів. Але вони не настільки високі, щоб не інвестувати. Зрештою, можна зробити диверсифікацію та придбати сертифікати у різних фондах. Військові ризики враховані в дохідності інструменту: чим вищий ризик, тим, зазвичай, вищий дохід.
— А в контексті макроекономіки — які ризики Ви вбачаєте? Наприклад, зменшення вартості нерухомості, падіння орендних ставок, адже оренда генерує кеш-флоу і формує дивідендний дохід. Як ці ризики можуть бути нівельовані?
— Ризик того, що нерухомість впаде в ціні, є, але він корелює з дохідністю інструменту. Треба розуміти: якщо ви хочете отримувати інвестиційний дохід, треба дивитися на довгому горизонті.
За рік-півтора, можливо, є ризик знецінення. Але історичні дані показують, що нерухомість на довгому проміжку часу постійно зростає в ціні — це статистика за десятки й сотні років. Коливання ціни — це ризик для інвестора, який хоче заробити за рік. Але інвестиції — це про регулярність на довгому проміжку часу, коли люди відкладають кошти, наприклад, щомісячно, щоб накопичити на пенсію.
Щодо інших інструментів: депозити, як я вже сказав, зараз не настільки привабливі — з огляду на інфляцію, вони, в кращому разі, її покривають. Депозит — інструмент короткостроковий, а нерухомість — довгостроковий.
Акції — це більше історія для професійних інвесторів. Просто купувати акції, не проводячи аналізу, ризиковано — це близько до казино. Компанії, які швидко зростали, так само швидко можуть збанкрутувати.
— А якщо говорити про індексні фонди — S&P 500 та подібні? Вони позиціонуються, як інструменти для непрофесійних інвесторів, без глибокої експертизи. Наскільки тут є ризики, порівнюючи з нерухомістю?
— Індексні фонди — чудовий інструмент. Але для інвесторів дуже важлива диверсифікація. Вкластися тільки в індекс — цікаво, але ще цікавіше — частиною в індекс, а частиною — в REIT. Якщо ринки акцій почнуть падати стрімко, ринок REITів, найімовірніше, триматиметься краще. Якщо ви не хочете активно переглядати портфель щомісячно, просто диверсифікуйте ваш капітал за різними класами активів. Одне одного не виключає.
— Чи є додаткові ризики для українського інвестора, повʼязані із заведенням грошей на закордонні рахунки для придбання тих самих акцій?
— По-перше, зараз є обмеження на виведення грошей за кордон — місячний ліміт, і безпосередньо це зробити неможливо. Під час війни це доволі складно. По-друге, є ризики тримати активи за кордоном. Наприклад, людина інвестувала через американського брокера у фондовий ринок США. Якщо, не дай Боже, вона помирає — в Україні спадкування достатньо просте: звертаєшся до нотаріуса, заводиться справа, стаєш спадкоємцем. А якщо активи за кордоном, це дуже проблематично — повернути їх спадкоємцям буде вкрай складно.
— А як щодо ОВДП — одного з найпопулярніших активів в Україні?
— Ризики, безумовно, є. Інструмент цікавий, але є ризик серйозної девальвації гривні в будь-який момент, і відсотки за ОВДП можуть не перекрити цієї девальвації на короткому проміжку, як це вже бувало, коли девальвація сягала 50−100% буквально за короткий час. ОВДП — це все ж таки гривневий інструмент.
А нерухомість історично привʼязана до долара. Навіть якщо на ринках починається хаос і нерухомість трохи падає в ціні, з часом вона відновлює свою вартість. Навіть зараз, коли країна перебуває у стані війни, нерухомість тримається. Якщо буде сильна девальвація, нерухомість спочатку може впасти в ціні навіть у валюті — але не так сильно, як гривневі активи. Нерухомість — це квазівалютний актив, який більше орієнтується на валюту.
Плюс є великий потенціал післявоєнного зростання.
— А що ви скажете про золото — зараз воно теж на хайпі через швидке зростання вартості?
— Золото завжди було консервативним інструментом — це більше про те, щоб не втратити, а не щоб заробити. Хоча золото теж часто падало в ціні. Зараз золото дуже волатильне: як зростає, так може й обвалитися. Нерухомість не така волатильна.
Золото, як інструмент інвестування, — це більше для професійних гравців, за ним треба слідкувати, вчасно входити і виходити. До того ж у реаліях України спекулювати на золоті можна тільки на закордонних майданчиках. Фізичне золото в банках має дуже великий спред між купівлею і продажем. Плюс фізичне золото, куплене в одному банку, можуть не купити в іншому. Це зовсім неліквідний інструмент.
— Як саме реалізується механізм захисту капіталу від девальвації гривні, якщо всі розрахунки в Україні відбуваються в нацвалюті, але дохідність S1 REIT декларується у доларах?
— REIT-фонди — це інвестиційні фонди нерухомості, а нерухомість у нас історично оцінюється у валюті. Навіть якщо гривня девальвує, валютна складова в цій нерухомості зберігається. На проміжку хоча б 10 років нерухомість у валюті тільки зростатиме в ціні. Тож хоча це і гривневий інструмент, він забезпечений активом, ціна якого привʼязана до долара.
— Якщо змоделювати ситуацію: завтра девальвація, курс гривні щодо долара — 70. В моменті вартість нерухомості просяде, але вона повернеться до доларових показників?
— Стверджувати, що вона точно повернеться швидко, неможливо. Колись повернеться — безумовно. Це залежить від економічної ситуації. Але якщо підходити песимістично, то взагалі не варто інвестувати. Ми всі віримо в перемогу, відбудову, запуск економіки — і в цьому разі нерухомість у валюті тільки дорожчатиме, незалежно від курсу гривні. На короткому проміжку — рік, два, три — може не відіграти. Але на горизонті до 10 років, якщо все буде добре, нерухомість повернеться до попередньої ціни і має подорожчати.
— Які податкові переваги отримує інвестор REIT-фонду, порівнюючи з іншими фінансовими інструментами?
— Для фізичної особи-інвестора у REIT-фонди інша ставка оподаткування дивідендів: 9%, замість звичайних 18%. Це про ПДФО. Удвічі менше. Тобто, якщо дохідність інструментів однакова, для інвестора дохідність в REITах буде вищою навіть лише за рахунок нижчого оподаткування.
— А при продажу частки оподатковується тільки інвестиційний прибуток — різниця між ціною купівлі та продажу, а не все тіло. Все правильно?
— Так. Оподатковується лише різниця між ціною продажу та купівлі. Аналогія з депозитом: поклав тисячу гривень, отримав 15 гривень відсотків — оподатковуються ці 15 гривень.
При продажу частки в REITах виникає інвестиційний прибуток. Він оподатковується вже за ставкою 18% ПДФО та 5% військовий збір від суми прибутку. Але повторюсь, податки нараховують виключно на різницю між сумою купівлі та сумою продажу інвестиційних сертифікатів.
— А порівнюючи з класичним одноосібним володінням нерухомістю? Якщо власник продає квартиру, якою володів менше трьох років, виникає досить високий податок — і не від різниці, а від суми продажу (5% ПДФО + 5% військовий збір — перший продаж протягом року; 18% ПДФО + 5% — другий та наступний продаж протягом року).
— Тут інше оподаткування. Продаж фізичної нерухомості — це не інвестиційний прибуток, це просто дохід. Інвестиційний прибуток — це прибуток від роботи з фінансовим інструментом: цінні папери, депозити. Квартира вважається не інвестицією, а активом.
Якщо ти продаєш квартиру, то сплачуєш податки з усієї суми продажу. Навіть якщо нерухомість у ціні не зросла — купив за 100 тисяч, продав за 100 тисяч — однаково заплатиш податок.
А у випадку з REIT — купив за 100 тисяч, продав за 100 тисяч — нічого не сплачуєш, бо немає інвестиційного прибутку.
Крім того, фізична нерухомість є значно менш ліквідною. Якщо потрібні гроші терміново, маючи сертифікат REIT, подаєш заявку сьогодні і сьогодні отримуєш гроші на рахунок. Фізична нерухомість — навіть якщо швидко знайдеш покупця, доведеться дати дисконт хоча б 20−25%, а потім ще нотаріальне оформлення, процес продажу. Це досить тривалий процес.
— Портал «Мінфін» писав про заплановану прибутковість ваших фондів понад 8% річних. Як склалася фактична дохідність фондів S1 REIT за перший рік?
— Цифри говорять самі за себе. Ми планували консервативно, а вийшло ще краще. Дай Боже так тримати, але це не означає, що ми можемо обіцяти таку дохідність й надалі. Ми добре працювали, а наші інвестори добре заробили. Давайте на конкретному прикладі. Фонд S1 ВДНГ, запланована дохідність — 8,2% у валюті. Фактична — значно вище. Наприкінці 2025 року активи фонду пройшли незалежну оцінку, за результатами якої їх вартість зросла на 5,7% у валюті. Звідки ці цифри? Ми купували нерухомість за ціною 2 124 долара за квадратний метр, а станом на 31 грудня ціна була вже 2 244. Різниця — це і є чиста капіталізація активів. Станом на кінець лютого цього року загальна фактична дохідність фонду S1 ВДНГ у річному вимірі сягнула 15,8% у валюті.
— Тобто на старті, коли прописували проспект фонду, прогнози були максимально консервативними?
— Так, безумовно. Ми не закладали оптимістичних моделей. Намагалися прорахувати все якомога консервативніше. Вийшло краще — це добре. Сподіваємося на продовження, але гарантувати не можемо.
— Яке співвідношення у загальній дохідності (наприклад, 15,8% за S1 ВДНГ) займає орендний потік (кеш-флоу), а яке — капіталізація активів?
— Якщо грубо, дивідендна дохідність нашого фонду складає трохи менше 10% річних у валюті, а решта — це капіталізаційний дохід.
— Повернемось до ліквідності. Як ви оцінюєте ліквідність фондів S1 REIT і наскільки легко інвесторам увійти та вийти з інвестиції?
— Це наші інвестори можуть оцінювати. Але ми намагаємося, і, наскільки знаю, жодного разу не затримали — постійно викуповуємо день у день. Якщо заявка подана до обіду, того ж дня ми виплачуємо кошти на брокерський рахунок.
— А багато заявок на вихід загалом?
— Ні, насправді одиниці. Зазвичай, люди хочуть зробити експеримент — перевірити, наскільки легко вийти з інвестиції. Їм кажуть, що інструмент ліквідний, вони можуть мати сумніви, тому продають невеликий обсяг, бачать, що це дійсно працює, і потім знову купують. Або у людини склалися обставини і потрібні терміново кошти. Ті, хто тестує ліквідність, зазвичай повертаються, — бачать, що інструмент привабливий і дійсно ліквідний.
— Чи є якісь відмінності між S1 ВДНГ і S1 Obolon, із погляду інвестиційної привабливості?
— Це різні фонди з різною природою. S1 ВДНГ — це фонд готової нерухомості, яка вже працює і приносить дохід сьогодні. S1 Obolon — фонд, який інвестує в майбутню нерухомість, яка запланована і найближчим часом, наступного року, вже запрацює.
Інвестиційна привабливість завжди корелює з ризиком. Фонд із готовою нерухомістю менш ризикований — він уже має готовий актив. Тому ми прогнозували нижчу, але стабільнішу дохідність для S1 ВДНГ — це консервативніший фонд.
S1 Obolon ризикованіший, бо нерухомість ще не побудована, а для будь-якого будівництва є певні ризики, тим паче, в нашій країні. Але, за прогнозам, він на певному проміжку часу має дати інвестору кращий результат.
— Як часто проводиться незалежна оцінка активів фондів і як вона впливає на перерахунок вартості сертифікатів?
— Незалежна оцінка проводиться щорічно, станом на 31 грудня — кінець фінансового року. Проводять її незалежні оцінювачі. Це і вимога, і наша практика для розуміння реальної вартості активів фондів.
Впливає вона безпосередньо: якщо переоцінка в плюс — вартість сертифікатів зростає, в мінус — падає. На початку нового року ця переоцінка вже врахована у звіті.
В S1 Obolon також проводилась переоцінка, хоча це вартість майнових прав на нерухомість, яка будується. Протягом року ми самостійно переоцінюємо активи, зокрема, на курс, а наприкінці року проводимо незалежну оцінку.
— Як здійснюється нагляд за діяльністю фондів із боку НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) і що це означає для безпеки коштів приватного інвестора?
— Фонди достатньо зарегульовані з боку НКЦПФР — це структура, яка контролює, щоб фонди працювали в межах законодавства і не допускали порушень. Це мінімізує ризики для інвесторів.
Існують псевдофонди, які функціонують у незрозумілому правовому полі — вони не підзвітні Комісії, ніхто їх не контролює, вони щось обіцяють, і є ризики шахрайства. Класичні інвестиційні фонди, навпаки, мають постійну звітність, постійний нагляд за використанням коштів. Для роботи потрібна ліцензія, є певні нормативи, прописані в законодавстві.
Комісія може проводити як планові, так і позапланові перевірки — якщо виникнуть підозри в порушеннях.
Крім того, є депозитарна система: коли ми продаємо сертифікати, вони обліковуються в Центральному депозитарії, роботу якого також регулює НКЦПФР. Цей цінний папір неможливо вкрасти чи зробити з ним щось протиправне — це додатковий захист для інвесторів.
— Наразі активами фондів є квартири в прибуткових будинках девелопера Standard One. Чи є плани розширити перелік активів, можливо, створити фонд із іншим типом нерухомості або у співпраці з іншим девелопером?
— Планів багато. Наприклад, розширити перелік активів і створити фонди з іншими типами нерухомості. Зокрема, комерційної. Лише нещодавно ми зареєстрували наш третій фонд у портфелі компанії. В його активах комерційні площі торгового центру в столиці. З цікавого — там буде значно менший поріг входу для інвестування, лише 1 000 гривень. Очікувана дохідність — 10,4% річних у валюті.
Що ж до того, чи готові ми працювати з іншими девелоперами, то на початковому етапі робота саме з девелоперським продуктом Standard One є логічною — це наш материнський бренд. Наразі потенціал, який дає Standard One у рамках свого портфеля продуктів, далеко не вичерпаний. Ми думаємо не лише про дохідну житлову нерухомість, а й про створення фондів на базі ритейл та готельних об'єктів.
Тому на сьогодні планів працювати з іншими девелоперами немає. Але якщо зрозуміємо, що хочемо більшої частки ринку, і знайдемо те, що не може запропонувати Standard One, ми б теоретично могли розглянути таку пропозицію.
— Нові фонди будуть схожими на S1 Obolon, із виплатою дивідендів вже після завершення будівництва та початку орендної діяльності? Чи передбачаються зміни?
— Наш третій фонд поєднає переваги попередніх двох пропозицій. Це буде обʼєкт на етапі будівництва, як S1 Obolon, але з можливістю виплати дивідендів ще до початку орендної діяльності.
Механізм такий: фонд може купувати нерухомість (а точніше — майнові права на неї) за оптовими цінами на ранньому етапі девелопменту. Цей актив поступово зростає в ціні, відповідно до ходу будівництва. Застосовується частіша переоцінка активів, і у фонду може виникати прибуток від приросту вартості ще до отримання орендного доходу. Законодавство дозволяє розподіляти цей прибуток серед інвесторів.
— За рахунок чого фонд може виплачувати дивіденди до моменту появи орендарів і генерації орендного потоку (кеш-флоу)?
— Є декілька механізмів. По-перше, як я вже зазначив, — прибуток від переоцінки активу: нерухомість на етапі будівництва зростає в ціні, і цей приріст вартості є прибутком фонду, який можна розподіляти.
По-друге, фонд може мати вільні кошти, які тимчасово не вкладені в нерухомість, і інвестувати їх в інші фінансові інструменти — наприклад, ОВДП. Дохід від таких інвестицій також розподіляється серед інвесторів. Прецедент є на ринку: фонд акумулював кошти, вкладав їх в ОВДП, отримував дохідність і розподіляв серед інвесторів.
Це, звісно, не класичний REIT, класичний REIT, такий як S1 ВДНГ, працює із готовою нерухомістю. Але для фондів із нерухомістю, яка будується, це робочий і законний механізм.
— Які цілі компанія S1 REIT ставить перед собою до кінця 2026 року?
— Плани дуже амбітні. Наразі в розробці близько шести нових фондів, хоча не всі з них ще чітко деталізовані. Частина ідей уже в процесі реалізації, а деякі фонди ще перебувають на рівні концепції.
Серед планів — фонди комерційної нерухомості на Позняках і на Оболоні, житлової нерухомості в нових локаціях, готельної нерухомості, а також фонд комерційної нерухомості під ресторани. У рамках однієї локації може бути як один фонд із міксом житлової та комерційної нерухомості, так і два окремі фонди.
Чи всі шість ідей перетворяться на реальні фонди вже цього року — сказати важко. Але ми бачимо потенціал, бачимо відгук: інвестори активно цікавляться — і поточні, і ті, які стежать за нашою діяльністю. За обсягом залучених інвестицій ми очікуємо кратне зростання, порівнюючи з минулим роком — на порядок більше.