Політичний землетрус та хиткий трон Такаїчі
Щоб зрозуміти, чому ринки реагують так бурхливо, треба спочатку зрозуміти, як Санае Такаїчі, 64-річна жорстка консерваторка та протеже покійного Сіндзо Абе, взагалі опинилася при владі.
Абе — колишній прем'єр-міністр Японії, який обіймав цю посаду рекордний час — 9 років.
Її прихід — це не тріумф ліберальних реформ. Це, за словами аналітиків, «акт відчаю» правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП). Після низки корупційних скандалів та невдоволення населення зростанням цін, рейтинги партії впали до катастрофічних рівнів. ЛДП, втративши більшість в обох палатах парламенту, зробила ставку не на компроміс, а на «правий поворот», обравши лідером Такаїчі, відому своїми «яструбиними» поглядами, в надії консолідувати консервативний електорат.
Цей крок мав негайні наслідки. Ідеологічна прірва змусила центристську партію «Комейто» розірвати 26-річний коаліційний альянс із ЛДП. Пацифісти з «Комейто» не змогли змиритися з планами Такаїчі щодо подвоєння оборонних витрат та перегляду конституції.
Втративши більшість, Такаїчі була змушена терміново шукати нового союзника. Ним стала права, лібертаріанська Японська інноваційна партія (JIP). Але є проблема: навіть з JIP, нова коаліція не має стабільної більшості. Фактично, Такаїчі очолює «уряд меншості».
Це створює колосальний ризик. JIP погодилася підтримувати Такаїчі «ззовні кабінету», не входячи в уряд і не беручи на себе відповідальність. Це дає їм «золоту акцію»: вони можуть блокувати будь-який закон, особливо такий суперечливий, як гігантський пакет стимулів, на якому тримається вся «Санаєноміка».
Що таке «Санаєноміка»?
У своїй першій програмній промові Такаїчі оголосила головним ворогом інфляцію та зростання вартості життя. Але метод, який вона обрала для цієї боротьби, шокував економістів.
Замість того, щоб «охолоджувати» економіку (підвищувати ставки та скорочувати витрати), Такаїчі запропонувала діаметрально протилежне: новий масивний пакет економічних стимулів обсягом, що, як очікується, перевищить 13,9 трильйонів єн (близько 92 млрд доларів).
Ці гроші, які уряд планує взяти в борг, підуть на зниження податків на пальне, податкові канікули та прямі виплати домогосподарствам. По суті, «Санаєноміка» — це той самий набір інструментів (величезні державні витрати плюс ультрадешеві гроші від центрального банку), який Сіндзо Абе використовував у 2012 році.
Але є одна критична відмінність. Абе боровся з дефляцією (падінням цін) та стагнацією. Такаїчі намагається застосувати ті ж самі проінфляційні інструменти для боротьби з інфляцією, яка в Японії вже понад три роки тримається вище цільового показника у 2%.
Японська інфляція/Джерело: Trading Economics
Логіка Такаїчі полягає в тому, що поточна інфляція є «поганою» (спричинена зовнішніми цінами на енергію). Вона ж хоче стимулювати попит, змусити компанії підвищувати зарплати і таким чином створити «добру», стійку інфляцію, керовану внутрішнім попитом.
Більшість аналітиків вважає цю стратегію вкрай ризикованою. На їхню думку, вливання 13,9 трлн єн в економіку, що вже перегрівається, — це класичний приклад «підкидування дрів до ватри». Це не лише не приборкає ціни, а й може розкрутити інфляційну спіраль, погіршити гігантський державний борг Японії та, зрештою, змусити Банк Японії діяти ще агресивніше в майбутньому.
Ринки реагують: ейфорія, страх та пастка для ЦБ
Реакція ринків на цей суперечливий план була миттєвою та полярно протилежною.
Акції (Nikkei 225): Абсолютна ейфорія
Японський фондовий ринок зустрів «Санаєноміку» з оплесками. Обрання Такаїчі спровокувало потужне «Ралі Такаїчі». Індекс Nikkei 225 не просто зріс — він встановив новий історичний рекорд, злетівши понад 52 000 пунктів.
Індекс Nikkei 225/Джерело: Google
Ця ейфорія живиться двома простими речами, які обожнюють інвестори:
1. Обіцянка стимулів: Десятки мільярдів доларів, які уряд вливатиме в економіку, підтримають корпоративні прибутки та державні замовлення.
2. Слабка єна: Одночасне падіння єни є неймовірним подарунком для японських гігантів-експортерів (автовиробники, електроніка). Їхні закордонні прибутки при конвертації в єни автоматично зростають, а їхня продукція стає дешевшою та конкурентоспроможнішою у світі.
Облігації: Прихований страх
А от ринок японських державних облігацій (JGB) не поділяє оптимізму. Для них «Санаєноміка» означає лише одне: більше боргу. Уряд фінансуватиме свої стимули, випускаючи нові й нові облігації.
Інвестори почали вимагати вищу плату за ризик утримання японського боргу. Як наслідок — дохідність (яка рухається у зворотному напрямку до ціни) 10-річних облігацій JGB злетіла до трирічного максимуму з дохідністю 1,69%. Це чіткий вотум недовіри фіскальній політиці нового уряду.
Пастка для Банку Японії
Але найдраматичніша історія розгортається навколо Банку Японії (BoJ). «Санаєноміка» не може працювати без одного компонента: низьких відсоткових ставок. І Такаїчі дала це чітко зрозуміти.
Вона неодноразово публічно заявляла, що категорично проти подальшого підвищення ставок, і навіть натякнула, що уряд несе відповідальність не лише за фіскальну, але й за монетарну політику. Це було сприйнято, як пряма атака на незалежність центрального банку. Голова центробанку Кадзуо Уеда опинився у безвихідній ситуації. Економіка вимагає від нього підвищувати ставки. Новий прем'єр вимагає їх тримати низькими.
Ринок миттєво зрозумів розклад сил. Якщо до перемоги Такаїчі ймовірність підвищення ставки BoJ на засіданні 30 жовтня оцінювалася у 60%, то після її перемоги вона обвалилася до 20%. Інвестори дійшли висновку, що політика перемогла економіку.
Так і сталося. 30 жовтня BoJ зберіг ставку на рівні 0,50. Але це рішення не було одностайним. Двоє з дев'яти членів правління проголосували проти, вимагаючи негайного підвищення до 0,75. Це свідчить про глибокий розкол усередині ЦБ. Уеда, по суті, взяв тактичну паузу, щоб оцінити, наскільки руйнівним буде стимулюючий пакет Такаїчі.
Доля єни: «ідеальний шторм» та два запобіжники
Для японської єни програма Такаїчі — це «ідеальний шторм» для девальвації. Поєднання масивних державних витрат (більше єн в обігу) та низьких відсоткових ставок (робить єну непривабливою для зберігання) є ідеальним рецептом для її ослаблення.
Глобальні інвестори кинулися до так званої «carry trade» — позичати дешеві єни та купувати на них долари чи інші високоприбуткові активи.
Результат не змусив себе чекати. Пара USD/JPY пробила психологічний рівень 150 доларів і досягла 8-місячного мінімуму, торкнувшись позначки $154.
Курс японської єни у парі з доларом США/Джерело: Google
Однак більшість провідних аналітиків (включаючи Standard Chartered та HSBC) вважають, що потенціал для подальшого падіння єни обмежений. Існує два потужні запобіжники, які стримують її від повного колапсу.
Запобіжник № 1: Ризик валютної інтервенції
Якщо єна продовжить падіння і наблизиться до рівня $155, ринок очікує, що Міністерство фінансів (очолюване новою міністеркою Сацукі Катаяма) може віддати наказ BoJ провести пряму валютну інтервенцію — тобто почати масовий продаж доларів зі своїх резервів та скуповування єни, щоб штучно підвищити її курс. Катаяма вже виступила з попередженням про «односторонні рухи валюти».
Запобіжник № 2: Ризик Дональда Трампа
Це складніший, але значно потужніший ризик. Санае Такаїчі будує свою зовнішню політику на тісному особистому альянсі з президентом США Дональдом Трампом. Трамп, як відомо, ненавидить те, що він вважає «нечесними» валютними курсами, які шкодять американським виробникам.
Єна, за деякими оцінками, вже недооцінена на 40% щодо долара. Подальше її ослаблення може бути розцінене адміністрацією Трампа, як штучна маніпуляція для отримання торгової переваги. Це може призвести до прямої відплати: тарифів на чутливий імпорт японських автомобілів.
Такаїчі не може дозволити собі торговельну війну зі своїм головним союзником. Парадоксально, але саме її «найкращий друг» у Вашингтоні є найпотужнішим бар'єром, що стримує єну від падіння.
Геополітика та гроші: куди дивитися інвесторам
Аналіз «Санаєноміки» показує, що це не просто економічна програма. Це, по суті, промислова та економічна проєкція її геополітики. Головна мета Такаїчі — максимальне поглиблення альянсу зі США (насамперед із адміністрацією Трампа) для стримування Китаю та зменшення економічної залежності від нього.
Нещодавній візит Трампа до Токіо, де лідери проголосили «нову золоту еру» та підтвердили інвестиційну угоду на 550 млрд доларів, лише це підкреслює. Ключовим елементом стала угода про спільний видобуток та переробку критичних мінералів та рідкісноземельних елементів, щоб зруйнувати монополію Китаю.
Це дає інвесторам чіткий сигнал. Найнадійніша стратегія в умовах «Санаєноміки» — це не купувати весь ринок (який тримається на хитких обіцянках стимулів), а робити цільові ставки на конкретні сектори, які отримають гарантоване державне фінансування та підтримку в рамках альянсу зі США.
Аналітики виділяють такі сектори:
1. Оборона та аерокосмічна галузь. Такаїчі прискорила досягнення мети з витрат на оборону до 2% ВВП вже цього року. Це означає негайні 1 трлн єн (6,6 млрд доларів) нових контрактів для японських оборонних компаній.
2. Технології (напівпровідники, ШІ). Досягнення «економічної безпеки» та технологічного суверенітету — особистий пріоритет Такаїчі. Цей сектор отримає величезні інвестиції в рамках угод зі США щодо де-рискінгу від Китаю.
3. Енергетика та інфраструктура. Такаїчі чітко визначила розвиток ядерної енергетики нового покоління та енергетичної інфраструктури, як стратегічний пріоритет національної безпеки.
Вплив на США і світ
Політика нового прем'єра може мати вплив не лише на економіку Японії, але й на ситуацію на глобальних ринках через підвищення дохідності внутрішніх облігацій. Справа у так званому керрі-трейді. Під цим терміном ховається інвестиційна стратегія, коли інвестори беруть кошти в борг в одному місці під низькі відсотки та інвестують в іншому з вищою дохідністю.
На цьому довгий час заробляли японські інвестори, позичаючи єну в місцевих банках та інвестуючи її в американські боргові папери. А хто ризиковіший — йшов на ринок акцій.
Водночас підвищення дохідності цінних паперів на внутрішньому ринку знижує привабливість керрі-трейду. Тепер дедалі більше коштів залишаються всередині країни, а їх приплив на американський ринок, відповідно, знижується.
На фоні перегрітості акцій США, нестабільності економіки та політики Трампа, це може стати черговим кроком до обвалу ринку. Щоправда, бажання Такаїчі утримувати ставки низькими має залишити можливості для заробітку інвесторів за океаном і, відповідно, надалі підживлюватиме Америку.
Ризикована гра з високими ставками
Прем'єрство Санае Такаїчі починається з гри з надзвичайно високими ставками. Вона поставила все на суперечливу економічну політику, яка може або дивом трансформувати японську економіку, або остаточно зіштовхнути її у прірву інфляції та боргу.
Для інвесторів ключові ризики очевидні. Головний із них — політичний. «Ралі Такаїчі» тримається на очікуванні стимулів. Але чи зможе її уряд меншості взагалі протягнути цей бюджетний пакет через парламент? Якщо ні, ейфорія на фондовому ринку може так само швидко зникнути, як і з'явилася.
Водночас її геополітичний курс створює чіткі довгострокові можливості. Компанії у сферах оборони, технологій та стратегічної енергетики, ймовірно, процвітатимуть, незалежно від короткострокової політичної турбулентності, оскільки вони спираються на подвійний фундамент: внутрішні державні пріоритети та непорушний альянс безпеки зі Сполученими Штатами.