Спочатку багато компаній обережно ставилися до спеціального правового режиму і вичікували. Проте, сумніви індустрії, загалом, подолані, а до спецправового режиму долучилися великі підприємства з іноземними інвестиціями та тисячами фахівців в Україні. Понад 98% опитаних позитивно оцінили свій досвід резидентства.

Чому підприємці стали резидентами

Понад 70% учасників вказали, що фактором, який переконав їх стати резидентами, стала умова збереження чинного правового режиму на 25 років. Однак, дотримуватися цієї гарантії буде не так просто.

Майже 95% опитаних відповіли, що пільгові ставки оподаткування переконали їх стати резидентами Дія.City. Водночас, 73% вважають, що усунення недоліків податкового законодавства та його трактування має бути пріоритетом для об'єднань резидентів.

Практично з перших днів дії особливостей оподаткування резидентів Дія.City та їх фахівців, податкова почала трактувати законодавство не на користь резидентів, іноді навіть ігноруючи прямі норми.

Такі «сюрпризи» спочатку були поодинокими, але починають з’являтися все частіше.

Ці позиції публікувалися у формі пресрелізів, надавалися у відповідь на звернення ІТ-асоціацій, а з часом почали відображатися в індивідуальних податкових консультаціях та в базі знань податкової «ЗІР».

Що хоче податкова

Наприклад, податкова пропонувала:

  • починати застосовувати податкові переваги пізніше, ніж це передбачено законом;
  • оподатковувати виплату за час оплачуваної перерви гіг-спеціаліста за втричі вищими ставками;
  • прирівнювати тимчасову передачу гіг-спеціалісту обладнання для надання послуг до подарунка та оподатковувати в сумі на 40% від вартості користування ним, тощо.

Звісно, на більшість «негативних» позицій податкової можна знайти «позитивнішу» з того ж питання. Проте, така зухвалість і непослідовність фіскальних органів позбавляє бізнес визначеності та здатності планувати, а головне — кидає тінь на довіру капіталу до держави України загалом.

Дія.City позиціюється, як простий і вигідний правовий та податковий режим. Він і є таким, доки не втручається податкова.

Доводиться закладати значні резервні фонди або починати вести бізнес менш прозоро, що точно не є інвестиційно привабливим.

І яким би клієнтоорієнтованим не був сервіс Мінцифри, це не може нівелювати таку проблему. Коли резиденти називали переваги режиму Дія.City, то топ-3 стали ставки оподаткування, непогіршення умов та можливість викласти в гіг-контракті реальні умови співпраці з фахівцями. Але поточний підхід фіскалів саме ці переваги й зводить нанівець.

Що необхідно зробити

Критично важливо навести лад у податковій політиці щодо Дія.City. ІТ-асоціації та Мінцифри мали б бити на сполох, щоб підняти питання на найвищий політичний рівень. Вочевидь, у воєнний час є багато інших пріоритетів, але вберегти напрацювання чотирьох років та відновлювати довіру бізнесу теж важливо.

Хоча Дія.City створювався для обмеження впливу загальнодержавних проблем на ІТ-бізнес, в цьому неможливо досягнути абсолюту, і мова не лише про податкову. Новітні інвестиційні інструменти Дія.City не переконують інвестувати на рівні України — тут створюють тільки офіси розробки, бо не вистачає верховенства права.

Специфічна комунікація питань мобілізації лякає іноземних замовників і вони скорочують, або не продовжують проєкти в Україні. Особлива увага правоохоронців до підприємців за давніми справами виглядає дико для західного капіталу. Це все в сумі з ризиками ракетних обстрілів та блекаутів негативно позначається на бізнес-кліматі, розвитку ІТ-індустрії та динаміці зростання Дія.City.

Та навіть за всіх цих викликів, тільки за останній тиждень статусу резидентів Дія.City набули 42 підприємства, а отже, є що підтримувати та захищати.