Тобто за січень-квітень 2024 року запозичення Мінфіну на внутрішньому борговому ринку на 74,9 млрд грн в еквіваленті перевищили виплати за ОВДП. Усього ж із початку війни до 30 квітня 2024 року на первинних аукціонах уряд залучив 657,1 млрд грн, $6,38 млрд і 2,27 млрд євро при погашенні за цей же період цінних паперів та відсотків за ними на 455,5 млрд грн, $6,95 млрд та 1,81 млрд євро.
З огляду на те, що кошти від продажу ОВДП спрямовуються не лише на фінансування соціальних витрат, а, передусім, на військові потреби, питання подальшого активного розміщення облігацій зараз актуальне як ніколи.
Міжнародна фінансова допомога, податки, що збираються, та розміщення облігацій дозволяють фінансувати бюджетний дефіцит без увімкнення «друкарського верстата».
Останніми роками нерезиденти сильно скоротили свої вкладення в наші облігації. Тому для держави принципово важливо зараз збільшити вкладення в ОВДП не лише банків та бізнесу, а й населення. Адже громадяни тримають на банківських рахунках понад 1 трлн гривень в еквіваленті і є саме тим інвестором, який поки що лише частково залучений Мінфіном до фінансування бюджету через придбання ОВДП.
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
Громадяни активно нарощують вкладення в ОВДП: на момент написання статті вони становили 62,49 млрд гривень в еквіваленті. Але їхній обсяг все ще невеликий, порівнюючи з портфелем банків (690,91 млрд грн) та бізнесу (163,41 млрд грн).
Читайте також: Українські корпоративні облігації: хто випускає, де купити та чи вигідніші вони за ОВДП
Як і чому знижується дохідність ОВДП
Останнім часом Мінфін планомірно знижує дохідність ОВДП у гривні. Для цього посадовці мають всі передумови: офіційна інфляція зберігається на рекордно низькому рівні (3,2% у річному вимірі за підсумками квітня), Нацбанк поступово знижує облікову ставку, знову активізувалося надходження міжнародної фінансової допомоги.
Знижувати дохідність облігацій дозволяє штучне обмеження обсягу паперів, що пропонується на аукціоні.
Наприклад, 21 травня при обсягах пропозиції кожного виду облігацій по 3 млрд грн, обсяг поданих заявок інвесторами на термін 665 днів склав 9,657 млрд грн, тобто перевищував у понад 3,2 раза обсяг пропозиції Мінфіну. А на термін 1190 днів попит становив 14,373 млрд грн, тобто у 4,79 раза перевищував обсяг пропозиції облігацій.
Така тактика Мінфіну збільшує конкуренцію між інвесторами та дозволяє знижувати дохідність за ОВДП:
Вже давно на первинному ринку не пропонують до 20% річних за довгими паперами та до 18% за короткими. Наприклад, у квітні 2024 року максимальна дохідність гривневих ОВДП на довгий термін становила лише 18,3% річних.
Тому бажання інвесторів наразі зафіксувати високу дохідність ОВДП на тлі зниження дохідності інших гривневих інструментів призводить до активного скуповування ними гривневих облігацій на довгі терміни.
Дохідність грає на користь ОВДП — поки що
Але тут є свої нюанси. Українці традиційно вкладали кошти здебільшого лише у формі депозитів. Тому у своїх рішеннях порівнюють вигідність вкладень в ОВДП саме з цим інструментом.
Зараз на тлі уповільнення інфляції та зниження облікової ставки НБУ більшість банків вже активно порізали дохідність вкладів фізосіб. За гривневими депозитами вона рідко перевищує 15% річних, що, з огляду на оподаткування та військовий збір, дає вкладнику в основній частині банків чисту дохідність у межах 12%-12,5% річних.
Але майбутнє підвищення цін на електроенергію спровокує зростання практично всіх цін та розкрутить інфляцію, особливо восени-взимку 2024 року.
Зрозуміло, що за таких умов подальше зниження гривневих депозитних ставок сповільниться та зупиниться. Інакше, громадянам буде просто економічно невигідно нести гроші до банків. А втрачати ресурсну базу та клієнтів банки не захочуть.
У цій ситуації Мінфін для залучення ресурсів населення до гривневих ОВДП також буде змушений орієнтуватися на ситуацію депозитного ринку і встановлювати свою дохідність за облігаціями на трохи вищому (з огляду на відсутність оподаткування), ніж депозити, рівні.
За наявності інших джерел залучення грошей до бюджету (наприклад, за умови достатнього міжнародного фінансування) Мінфін не виявлятиме особливих зусиль у боротьбі за кошти громадян.
Але перспектива скорочення зовнішньої допомоги у 2025—2027 роках на тлі зростаючих військових витрат швидко змусить чиновників згадати про гроші населення. Та й інші інвестори (бізнес та банки) також почнуть порівнювати дохідність своїх інвестицій з рівнями інфляційних процесів і також стануть вимогливішими щодо дохідності за держоблігаціями.
Тому «до нескінченності» занижувати дохідність гривневих ОВДП Мінфін не зможе саме з об'єктивних причин. І станеться це досить скоро. За моїми прогнозами, процес зниження дохідності за ОВДП на первинному ринку закінчиться вже наприкінці 2024 року — першому кварталі 2025 року. У цей же період через зростання інфляції Нацбанку доведеться коригувати свою грошово-кредитну та валютну політику (залежно від обстановки на фронтах, рівня зростання цін, розміру ЗВР тощо).
У результаті, середній рівень дохідності гривневих ОВДП на первинному ринку, за моїми прогнозами, може до кінця цього року — у першому кварталі 2025 року ще просісти на 1−2,6% річних за кожним із термінів розміщення паперів із термінами до погашення 1−2 роки. А за облігаціями з терміном обігу понад 2−3 роки таке просідання поступово може становити від 2,9% до 3,3% річних.
Тобто середня дохідність за ОВДП із терміном погашення 1 рік може поступово опуститися з поточних рівнів до кінця 2024 року — початку 2025 року до рівнів близько 13% річних, 2 роки — близько 13,5% річних, а на терміни понад 3 роки до погашення — близько 14,3% річних. Це все ставки на первинному ринку. На вторинному ринку дані ставки дохідності для громадян будуть приблизно на 1% річних нижчими.
Зрозуміло, що свої корективи можуть внести:
- ситуація на фронті;
- терміни продовження війни;
- умови та ситуація навколо реструктуризації українського зовнішнього боргу, що позначатиметься і на настроях інвесторів в ОВДП;
- обсяги зовнішньої допомоги у 2024−2027 роках;
- загальний стан банківської системи України у цей період тощо.
Але, якщо дивитися на ситуацію, виходячи з наявних на сьогодні увідних даних, компроміс між інтересами інвесторів і Мінфіном щодо дохідності гривневих ОВДП мені видається на вищевказаних рівнях.
Читайте також: Топ-5 улюблених ОВДП українців цієї весни: які папери найчастіше купують початківці
Гривневі ОВДП та курс: прораховуємо дохідність
І тут виникає чергове «гаряче» питання для будь-якого українського власника гривневих ОВДП — питання вигідності ОВДП, із огляду на курс долара.
Нагадаю, що доходи за ОВДП не оподатковуються, тому ці ставки дохідності можна вважати «чистою» дохідністю для інвестора. Є ще витрати інвестора на відкриття рахунку в цінних паперах, комісії торговця ОВДП тощо, але часто вони нульові, оскільки торговці в маркетингових цілях залучення клієнтів просто «зашивають» їх у кінцеву дохідність, яку отримує клієнт.
Розглянемо варіант, коли ставки вже знизилися до прогнозованих мною рівнів, і з огляду на те, що це вже вторинний ринок (тобто приблизно на 1% нижчий за первинний). Тоді прогнозна середня дохідність за ОВДП із терміном погашення 1 рік на вторинному ринку становитиме близько 12% річних, 2 роки — близько 12,5% річних, а на термін понад 3 роки до погашення — близько 13,3% річних.
Для зручності розглянемо ситуацію на прикладі коштів інвестора у сумі, еквівалентній ринковому курсу $1000, якщо їх здати в обмінник фінкомпаній. Станом на дату написання статті при курсі прийому 39,80 гривень це становить 39 800 гривень.
Для зручності братимемо на всі періоди розрахунків 365 днів на рік без урахування можливості реінвестування отримуваних проміжних відсотків за облігаціями, що в реальному житті збільшило б кінцеву дохідність вкладень в ОВДП.
Тоді:
При вкладенні в ОВДП на вторинному ринку з терміном 1 рік дохідність складе прогнозні 12% річних, і наприкінці періоду отримаємо:
дохід = (39 800 грн * 12% річних * 365 днів) / (365 днів * 100) = 4 776 грн.
Із сумою повернення самого вкладу це становитиме 44 576 гривень. Тобто, щоб вийти в нуль за своїми інвестиціями в ОВДП, курс купівлі долара в обміннику через рік має становити 44,576 гривень за долар. Якщо він буде меншим, виходимо в плюс, якщо буде вищим — у мінус.
При вкладенні в ОВДП на вторинному ринку з терміном 2 роки дохідність складе прогнозні 12,5% річних, і наприкінці періоду за два роки отримаємо:
дохід = (2 * 39 800 грн * 12,5% річних * 365 днів) / (365 днів * 100) = 9 950 грн.
Із сумою повернення вкладу через 2 роки це становитиме 49 750 гривень. Тобто, щоб вийти в нуль за своїми інвестиціями в ОВДП курс купівлі долара в обміннику через 2 роки має становити 49,75 гривень за долар. Якщо він буде меншим — інвестиція принесла дохід, якщо вищим — збиток.
При вкладенні в ОВДП на вторинному ринку з терміном 3 роки дохідність складе прогнозні 13,3% річних, і наприкінці періоду за три роки отримаємо:
дохід = (3 * 39 800 грн * 13,3% річних * 365 днів) / (365 днів * 100) = 15 880,20 грн.
Із сумою повернення вкладу через 3 роки це становитиме 55 680,20 гривень. Тобто, щоб вийти в нуль за своїми інвестиціями в ОВДП, курс купівлі долара в обміннику через 3 роки має становити 55,68 гривень за долар. Якщо він буде меншим — інвестиція принесла дохід, якщо буде вищим — збиток.
Подивимося на ситуацію з готівковим курсом долара за останні 3 найважчі для України роки:
За три роки, попри всі потрясіння та війну, курс зріс із мінімальних 26,4322 у жовтні 2021 року до максимальних 41,9373 гривень у вересні 2022 року. Тобто максимальне зростання склало 15,51 гривень на доларі за три роки. У наших розрахунках, за найнегативніших сценаріїв для інвестора, навіть без урахування реінвестиції доходів, за 3 роки (а це щонайменше 6 виплат відсотків) дохід перекриває потенційний стрибок у 15,88 гривень на доларі.
Тому, навіть трирічні вкладення в ОВДП є прийнятними для інвестора. Особливо, з огляду на те, що після періодичних ситуативних зльотів котирувань зазвичай відбуваються відкати цінників обмінників.
Якщо економічна, військова та політична ситуація в Україні та світі у 2024—2027 роках буде не гіршою за перші чотири місяці нинішнього року, то інвестиції в гривневі ОВДП залишаться простим і досить надійним засобом вкладення для інвестора, готового працювати з гривневими інструментами.
При цьому, з огляду на воєнні реалії, диверсифікація вкладень також необхідна. Для консервативніших інвесторів найкраще, на мою думку, підійдуть лише гривневі облігації на термін до 1 року.
Також не варто забувати про загальний принцип диверсифікації вкладень: до 60% у гривні на депозитах або в ОВДП, решта до 40% у валюті (50/50 у доларі та євро) також на депозитах або у валютних облігаціях.
У валюті це не найвищий рівень заробітку (депозити в доларах та євро — до 1−2% річних і ще є оподаткування, валютні ОВДП — у доларі до 3% річних на вторинному ринку, у євро — близько 2% річних), але натомість це забезпечує диверсифікацію заощаджень за нинішніх складних умов.