Цього року відбулося кілька знакових подій, які змусили світові ЗМІ знову заговорити про перспективи юаня, як повноцінної резервної валюти. Чи зможе він у найближчому майбутньому реально потіснити долар і чи варто робити на цю валюту ставку інвесторам, розбирався «Мінфін».
Чому юань знову у центрі уваги
Одним із найбільш обговорюваних у фінансовому світі подій стало створення Китайським центробанком People's Bank of China (РВС) у співпраці з Банком міжнародних розрахунків (BIS) резервної юаневої системи. Офіційно про створення резервного пулу юанів було оголошено наприкінці червня. До угоди приєдналися Індонезія, Малайзія, Гонконг, Сінгапур та Чилі. Передбачається, що кожен учасник внесе до загальної каси щонайменше 15 млрд юанів (близько $2,23 млрд).
У разі потреби ліквідності центробанки країн-учасниць зможуть використати свої внески, а також отримати доступ до додаткового фінансування.
«Угода знаменує собою останній крок Пекіна, спрямований на посилення інтернаціоналізації китайської валюти, кидаючи викликсвітій фінансовій системі, де домінує долар США», — так оцінив цю подію Bloomberg.
Дійсно, юань помітно зміцнив свою роль міжнародної арені. За 2 останні роки обсяги китайської валюти в резервах центробанків інших країн зросли на 90%, а з 2016 року — майже потроїлися.
Інтерес до цієї валюти настільки високий, що 85% провідних центробанків світу мають намір інвестувати в китайський юань або розглядають таку можливість. Такий результат показало опитування 30 центральних банків, яке проводилося з квітня по червень найбільшим швейцарським фінансовим холдингом UBS Asset Management.
Поведінка центробанків — реакція на роль юаня, що посилюється, в міжнародних розрахунках. За даними міжнародної платіжної системи SWIFT, частка китайського юаня у міжнародних розрахунках зросла з 2,7% у грудні до 3,2% у січні, поставивши новий рекорд.
Міжнародні санкції, накладені цивілізованим світом на країну-терориста, дозволили китайській валюті блискавично розширити свою присутність на російському ринку.
За підрахунками аналітиків Росбанку, на Московській біржі обсяг торгів юанем у липні сягнув 100 млрд юанів (близько $14,9 млрд), майже подвоївшись порівняно з червнем — з 54 млрд юанів.
Місцеві аналітики не виключають, що російський Мінфін може вже найближчим часом зробити юань основною резервною валютою (визнані в усьому світі долар і євро в РФ вважаються «токсичними») і підштовхне розвиток нових продуктів, номінованих у юані (в т.ч. депозити, облігації та деривативи). За обсягом ЗВР Росія посідає 4 місце у світі після Китаю, Японії та Швейцарії.
Все це знову актуалізувало тему швидкого переділу світового фінансового ладу, непорушність якого намагається порушити юань. Але чи така велика загроза, яку може представляти юань для головної резервної валюти світу — долара?
Зворотний бік статистики
Китайська влада дійсно робить кроки щодо просування своєї валюти та посилення її значущості на світовому фінансовому ринку.
Найбільш значущою подією в цьому плані стало внесення з 1 жовтня 2016 року Міжнародним валютним фондом юаню в розрахунок кошика спеціальних прав запозичення — SDR (штучний резервний та платіжний засіб, який використовується у розрахунках між МВФ та його членами, а також ще 14 офіційними організаціями).
Початкова частка юаня в SDR — 10%, що вище за рівень єни (8,3%) і фунта стерлінгів (8,09%). Хоча й значно менше, ніж долар (41%) та євро (31%). Таким чином, Фонд офіційно включив юань до так званого клубу резервних валют.
Але ось що цікаво, приводом до такого рішення МВФ став саме факт стрімкого зростання ваги китайської валюти в міжнародних розрахунках: у 2015 році, цей показник був на рівні 3%, тобто майже стільки, скільки й зараз, за 7 років.
За цей час питома вага юаня у міжнародних розрахунках сильно змінювалась. Наприклад, наприкінці 2017 р. він упав до 1,75%.
Не можна говорити і про те, що найближчим часом сильно зміниться розстановка сил у резервах найбільших центробанків. За оцінками МВФ, за десять років у юанях буде розміщено 5,8% резервів світових ЦБ порівняно з 2,9%, які фіксуються зараз.
За підрахунками інвестора Вольфа Ріхтера, якщо юань продовжуватиме збільшувати свою присутність у міжнародних резервах нинішнім темпом, то йому знадобиться ще 18 років, щоб подолати позначку 10%.
До того ж, як зазначає ринковий аналітик Джозеф Адінольфі, зростання юаню пов'язане переважно з однією країною — Росією. Вона почала нарощувати долю китайської валюти у своїх запасах, готуючись до повномасштабного нападу на Україну.
На початок цього року в РФ припадала третина міжнародних валютних резервів у юані. Також більш менш значні частини цієї валюти в резервах тримають Бразилія і Швейцарія.
Чому юань не може пробитися у фаворити
Для сильної грошової одиниці, яка використовується не лише в межах своєї країни, потрібні три складові.
Перша — сильна економіка.
Наразі загальний розмір китайської економіки становить $19,9 трлн, що робить її другою у світі після США, ВВП яких оцінюється у $25,3 трлн. Китай став другою економікою світу ще в 2007 році, відсунувши Японію, яка займала це місце протягом більш як чверті століття.
Читайте також: У КНР продаж машин за півріччя знизився на 6,6%
Хоча останніми роками зростання ВВП Китаю сповільнилося, прогнози, як і раніше, вказують на те, що до 2030 року країна обжене США. Але прогноз будується на даних, які показує Пекін, а вони, м'яко кажучи, не завжди відповідають дійсності.
Наприклад, однією з найбільших та перспективних галузей Китаю залишається будівництво. Ще рік тому другий за розміром девелопер країни Evergrande заявив про дефолт. Ціна питання — близько $300 млрд. Через те, що Пекін не публікує ключову інформацію, оцінити, як банкрутство Evergrande вплинуло на інші галузі, неможливо.
В даний час, за оцінками Bloomberg, десятки тисяч покупців житла у Китаї відмовляються виплачувати свої іпотечні кредити за недобудовані квартири. Відповідно, Китаю загрожує криза не лише у будівельній, а й у банківській сфері.
Про проблему ми нічого не знаємо (цифр немає), але знаємо, що вклади багатьох китайців заморожені. І це вже настільки масштабно, що у містах відбувалися масові протести вкладників. І це лише один із прикладів глобальних проблем китайської економіки.
Друга складова — готовність влади дотримуватись дефіциту держбюджету.
Щоб підвищити вагу валюти на світовому фінансовому ринку, потрібно стати покупцем продукції з інших країн. Іншими словами, щоб юань міг претендувати на місце долара у світовій фінансовій системі, Китаю доведеться стати іншими Штатами: перейти від торгового профіциту до торгового дефіциту та поступово нарощувати бюджетний дефіцит, завдяки якому відбувається безризиковий випуск своєї грошової одиниці.
Для порівняння: частка експорту Китаю у ВВП у 2021 р. склала приблизно 19%, збільшившись із 17,65% у попередньому році. У 2020 році експорт товарів та послуг зі США становив близько 10% їх ВВП.
Цей процес нерозривно пов'язаний із зміною моделі економіки: від моделі, за якої економічне зростання базується на внутрішніх інвестиціях та експорті продукції на зовнішні ринки до моделі, при якій основу зростання економіки становить внутрішній попит.
Але Китай поки що рухається у звичній колії, нарощуючи експорт. Профіцит його торговельного балансу в липні сягнув $101 млрд, оновивши історичний рекорд, пише Bloomberg з посиланням на офіційні дані, опубліковані в неділю, 7 серпня. Як зазначає агентство, профіцит у липні став рекордним з моменту початку збору даних у 1987 році. Минулого максимального значення було зафіксовано у червні поточного року.
Та й за рівнем споживчого попиту Китаю ще дуже далеко до рівня Штатів. Частка внутрішнього споживання у ВВП США (за даними за 2020 р) становить 67,23%, що вище за середньосвітовий показник 60%. У Китаї споживання домогосподарств формує менше ніж 40% ВВП.
Третя складова — готовність позичальників (не лише внутрішніх) залучати фінансування у цій грошовій одиниці .
За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), сукупний борг між країнами, за винятком внутрішніх боргів, склав на кінець першого кварталу цього року $32,7 трлн.
З них борг, номінований у доларах США — майже $16 трлн або близько 49%. Наступна позиція — євро, це еквівалент $9,6 трлн, або 29%, далі йдуть фунт стерлінгів (5%), японська єна (2,8%), швейцарський франк (1,3%). Борг, номінований у китайських юанях, настільки малий, що не виділяється у статистиці окремо.
Чому Китай не дозволить своїй валюті піти далі
Китай навряд чи дозволить юаню стати вільно торгованою світовою валютою в найближчому майбутньому. І на це є кілька вагомих причин.
По-перше, китайський уряд одержимий контролем. Пекін хоче, щоб юань тіснив долар на міжнародній арені, але не здатний відмовитися від того, щоб курс юаня перестав залежати від дій Народного банку КНР.
По-друге, влада Піднебесної побоюється, що, якщо міжнародні валютні трейдери заволодіють великою кількістю юаня, вони можуть спровокувати спекулятивну торгівлю і викликати або ревальвацію у бік підвищення (що зробить китайський експорт дорожчим), або глибоку девальвацію валюти, що загрожує зубожінням населення.
По-третє, атаки на юань можуть зруйнувати образ непереможної та мудрої Компартії.
Зрештою, якби юань став світовою резервною валютою, китайському уряду довелося б повністю відкрити ринки, у тому числі й дозволити вільний рух капіталу. Але поки що навіть тиск Заходу не змусив Пекін піти на такі кроки.
«Китай дотримується стратегії „розділяй та володарюй“. Китай має величезний ринок. Тому урядам інших країн та компаніям дуже важко діяти спільно проти китайського уряду та партії. Уникаючи перетворення юаня на глобальну резервну валюту, китайський уряд сподівається скористатися всіма перевагами глобалізації, одночасно уникнувши всіх зобов'язань, які накладає на країни така відкритість», — вважає Пол Денлінгер, один із аналітиків Forbes.
Чи варто інвестувати у юань
Відповідь на запитання: «Чи привабливий юань з інвестиційної точки зору?» очевидний — точно ні. Юань менш ліквідний. Якщо долар є світовою валютою, якою можна розплачуватись практично у будь-якій країні, то китайський юань у готівковій формі можна використовувати лише при поїздці до Китаю.
Читайте також: Інвестори ставлять на китайські компанії: 9 акцій з потенціалом зростання 5−15%
До речі, за інформацією BIS, близько 90% усіх валютних угод все ще мають долар як один з етапів угоди. — Це досить переконливий контраргумент для всіх, хто пророкує швидкий захід сонця епохи «зеленого».
Юань можна конвертувати в інших країнах світу в той самий долар чи євро, але цілком можливо, що користі від такої конвертації не буде. Також варто пам'ятати, що в поточних умовах зростання інфляції, юань, як і інші валюти, не підходить як засіб збереження заощаджень.