Нас чекає найважча зима в історії сучасної України, з погляду енергетики.
Це не лякалка і ніяке не ІПСО, а вже реальний факт. Тому, треба вже і зараз шукати варіанти, аби країна пройшла холодний період із мінімальними періодами відключень.
Росія сильно пошкодила всі великі об'єкти української енергетики, окрім атомних станцій. У випадку АЕС, ворог діє хитро і дуже підло — вибиває канали передачі, завдаючи уражень по підстанціях. Всі пошкоджені ракетами та шахедами обʼєкти добре пристріляні, тому кожне їхнє відновлення без кардинального покращення засобів ППО запускатиме нову хвилю руйнувань російськими атаками.
Інакше кажучи, ми маємо цілком вірогідну перспективу увійти в зиму зі ще довшим графіком відключень, аніж маємо зараз.
Який у нас є вибір
У таких умовах пересічний споживач має два варіанти: сидіти без світла в очікуванні кількагодинного підключення, або встановлювати генератор.
Другий варіант відчутно б'є по кишені. Наприклад, генератор на паливі обійдеться приблизно у 11−15 гривень за кіловат/годину. Це у 2−3 рази дорожче, ніж пропонує держава. Або у 1,5−2 рази дорожче, як теоретично міг би запропонувати приватний бізнес, який хоче інвестувати в розподілену генерацію.
Очевидно, що у літній період відключення світла сприймаються значно легше, ніж узимку. Так, у спеку без кондиціонування буває нестерпно. Але обійтися без тепла й підігріву води у холодний період — майже неможливо. Не говорячи про міграційні та економічні наслідки.
Що робити з генерацією
Тобто без спорудження нових об'єктів нам не обійтися.
В умовах війни є очевидним той факт, що будівництво нової генерації мало б бути комбінованим: нам потрібно як відновлювати існуючі великі обʼєкти, так і будувати нові розподілені.
Якщо відкинути фантазії, то держава сама не впорається ні з першим, ні з другим.
А без підтримки з боку держави не впорається і бізнес.
Для швидкого й ефективного рішення потрібен зустрічний рух із обох сторін.
Тягар побудови великих об'єктів має брати на себе держава. Мала розподілена генерація — за підприємцями.
Але у цій ідеальній картині співпраці є одне велике та давно відоме «але».
Відносини постачальників електроенергії зі споживачами у нас досі доволі архаїчні, а правду кажучи, навіть радянські.
Хто має відповідати за відновлення енергетики
Саме в СРСР створювалося враження, що постачання світла — це функція держави.
Відповідно, наші громадяни досі часто вважають, що тариф на електрику не є вартістю продукту, який вони купують, а, скоріше, податком, який йде чи то в бюджет, чи то в кишеню «олігархам».
Думаю, багато хто чув цей наратив: «Держава ПОВИННА давати мені дешеву електрику».
Як би українське суспільство не ненавиділо тему тарифоутворення, після масштабу руйнувань, які завдала нам росія, принцип тарифоутворення на електрику точно буде іншим. Ринковим. Не більшим чи меншим, а такими, які визначаються домовленістю всіх сторін, а не контролюються державою.
І чим раніше ми почнемо це спокійно обговорювати, тим коротшими в нас будуть графіки відключення світла.
Читайте також: Осінь пройдемо з найменшими відключеннями, якщо не буде нових руйнувань
Що варто було б зробити державі
Завдання будь-якого бізнесу — заробляти гроші. Давно відома і чесна аксіома. Приватний власник малої генерації бажатиме прибутку. Але він, тобто прибуток, має бути обґрунтованим та чесним для споживача та продавця.
Для того, щоб бізнес нарешті почав будувати малу маневрову генерацію, то держава повинна прогарантувати, що приватного власника не надурять і, як це часто буває в наших реаліях, десь згодом (а може й відразу) не «кинуть». Тобто важливо не лише запровадити нові правила, але й зафіксувати їх на адекватну перспективу.
Під адекватною перспективою я маю на увазі від 10 років і більше.
Погодьтеся, ніхто не інвестуватиме гроші у проєкт, який сьогодні «дуже треба», а завтра скажуть: «ми так подумали, давайте ми вже тепер самі, без вас».
Найбільше, що зараз стримує бізнес у побудові нової генерації, — це нерозуміння перспективи. Які будуть правила цієї зими? Що буде через рік? Що буде, коли закінчиться війна?
Правила гри на довгу перспективу — це найважливіший фактор, який розблокує лавину приватних рішень для подолання проблем зі світлом.
Приватному бізнесу не треба говорити, що саме будувати. Вони самі розберуться.
Їм треба дати справедливі, стабільні та довгострокові правила. Які будуть так само захищати споживача, як і власника приватного обʼєкта генерації.