Чи зможе Іран заблокувати нафту
Минув перший тиждень війни на Близькому сході — ракети літають, шахеди вибухають, аятоли вмирають, ринки нервують. Хоча, якщо спиратися на статистику, то станом на ранок п’ятниці S&P 500 був майже на тій же самій позначці, що й до початку операції «Епічна лють». Тож, якщо в п’ятницю ввечері, по закінченню торгового тижня, ми й побачимо якісь суттєві падіння чи зростання індексу, то пояснити їх можна буде не тільки і не стільки війною, скільки реакцією на оприлюднений за годину до відкриття п’ятничної торгової сесії Звіт про стан ринку праці, який має надзвичайно важливе значення для майбутнього ринків. Ось тільки, будь ласка, не сприймайте сказане, як заспокійливе — індекс і справді там, де й був до війни, але погойдало протягом тижня неабияк і не виключено, що найкрутіші віражі ще попереду.
Найбільш обговорюваною темою на ринках є ситуація з енергоносіями. Станом на кінець тижня транспортний потік Ормузькою протокою, яка є головним коридором постачання близькосхідної нафти, фактично заблоковано. Іран обіцяє потопити кожен корабель, що наважиться перетнути протоку і навіть обіцянка Трампа страхувати танкери та супроводжувати їх американськими військовими кораблями не допомагає. Та й як вона може допомогти, коли одразу ж після заяви Президента США про ескортування вантажів американськими ВМС іранці взяли та й потопили танкер.
«Іран може перетворити Ормузьку протоку в мінне поле», — так пише відставний адмірал James Stavridis у свої статті в Bloomberg. За його даними, Іран має сотні, якщо не тисячі, невеликих швидкісних човнів, що можуть завдати неабиякої шкоди цивільному судноплавству. До того ж, адмірал каже, що «Іран планував операцію із „закриття“ Ормузької протоки десятиріччями і, ймовірно, накопичив для цього 5,000 мін, навіть однієї з яких достатньо, щоб завдати значної шкоди будь-якому танкеру». В той же час, США та союзники наразі не мають достатньої кількості техніки для розмінування. В підсумку, за перший тиждень війни ціна на нафту зросла близько 20%, в залежності від марки, але якщо «Епічна лють» триватиме й надалі, а поки що передумов для її швидкого закінчення не видно, то подальше зростання цін теж буде епічним, і $100 за барель виглядає не найсміливішою оцінкою.
Каскад проблем
Зростання ціни на нафту — чудовий каталізатор для появи інших проблем, що неабияк лякають інвесторів. В першу чергу, це повернення інфляції, як наслідок недостатньої пропозиції через руйнування виробничих ланцюжків. Згадайте, як це почалося в пандемію і закінчилося споживчою інфляцією на рівні 9,1%. Якщо війна триватиме, то найпопулярнішим словом в середовищі економістів-фінансистів стане «Стагфляція».
В таких умовах годі й мріяти про зниження ставки центробанками, як би підвищувати не довелося, а, як ви розумієте, високі ставки матимуть негативний вплив на ринки цінних паперів, в першу чергу на облігації. Історично, кореляція цін на нафту та дохідність облігацій є високою, тож висновок простий: закриття Ормузької протоки — це удар по власниках облігацій, ціна на які падатиме разом зі зростанням ціни на нафту. І у зв’язку з цим знову згадується високий дефіцит американського бюджету та захмарний борг, нерозв’язані проблеми, які стануть ще гострішими через війну.
Як бачите, проблем, породжених війною, досхочу і цікаво, чи думає Трамп про те, щоб зупинити операцію в Ірані, включивши своє знамените TACO? Хоча, боюся, що в подібній ситуації це вже навряд чи можливо…
А може Трамп і не думає про ТACO? Може у нього все чудово і енергії вистачить на всіх — цього тижня на додачу до воєнних проблем в Ірані Білий дім вирішити створити ще декілька інших, вже в мирному житті. Як повідомив в четвер Bloomberg, адміністрація Трампа підготувала новий законопроект, який потенційно дозволить їй контролювати міжнародну торгівлю мікропроцесорами, тобто вирішувати, кому Nvidia, AMD та їх колеги по цеху можуть продавати свої вироби, а кому ні. Жодних сумнівів, що команда Трампа краще за інших знає, як ефективно торгувати стратегічною електронікою, але погодьтеся, що коли за справу береться держава, навіть наймогутніша та найдемократичніша в світі, то стає трохи, а може й не трохи, лячно.
Головна із запланованих подій тижня — оприлюднення Звіту про стан ринку праці в п’ятницю — принесла неприємний сюрприз. Замість прогнозованих 55 тисяч нових робочих місць отримали втрату 93 тисяч існуючих. Безробіття зросло до 4,4%, трохи вище, ніж очікували та вище за показники попереднього місяця. Очевидно, що для ринків це погано і реакція інвесторів була відповідною.
Що далі? На жаль, Іран виявився набагато міцнішим горішком, ніж Венесуела і навіть вбивство старого Хаменеї не дозволило США та Ізраїлю вирішити «іранську проблему» за вихідні. Ісламська диктатура оговталася після втрат перших днів і ефективно використовує «стратегію хаосу», запускаючи ракети та дрони по сусіднім країнам, без виключення, сподіваючись змусити Трампа та його союзників до переговорів, які б дозволили зберегти нинішній режим. Наскільки обрана стратегія буде вдалою — побачимо, а поки що війна триває, штовхаючи ціни на нафту вгору, що сприяє поверненню інфляції, яка точно не принесе нічого гарного ні ринкам акцій, ні облігацій.