Законопроєкт «Про віртуальні активи» (№ 3637) вже направлено на підпис президенту. У тому, що на документі з'явиться автограф Володимира Зеленського, сумніватися не доводиться: розвиток цифрової економіки — один із пунктів його передвиборної програми.

У Мінцифри конкретизують: цифрова економіка повинна займати не менше 10−20% в структурі вітчизняного ВВП. І нинішній закон — перший крок на шляху до цієї мети.

«Ми одні з перших у світі законодавчо визначили значення „віртуальних активів“. Ми заклали до правового поля України більшу частину нової економіки, те, що найближчі 20, а може і 50 років, дуже швидко розвиватиметься. Віртуальні активи стануть одним із драйверів економіки», — упевнений Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

Він назвав три головні складові, які дозволять перезавантажити вітчизняну економіку.

По-перше, поняття «віртуальні активи» включає й ігрові віртуальні активи. «Це велика індустрія (загальний обсяг ігрової індустрії за підсумками 2020 року склав $177,8 млрд — ред.), і новий закон дасть можливість компаніям-представникам цієї індустрії працювати з України. А це означає додаткові податкові надходження до бюджету», — пояснює Олександр Борняков.

По-друге, закон створює умови для токенізації активів. А це — новий зручний інструмент залучення інвестицій.

По-третє, до України можуть зайти стартапи, які займаються криптовалютами, токенізацією. Капіталізація таких компаній — від декількох мільйонів до мільярдів доларів, які депонуватимуть кошти в нашій банківській системі.

Закон також відкриває двері до нашої країни криптобіржам. «Якщо ми заведемо до нас 5−6 таких бірж, які скажуть — „в цьому регіоні працюємо через Україну“, — отримаємо плюс додатковий мільярд доларів в нашу банківську систему», — вважає Борняков.

За словами Артема Афяна, співавтора закону, керуючого партнера Juscutum, світові криптобіржі ще на стадії законопроєкту підписали меморандум, в якому висловили зацікавленість зайти на наш ринок саме на прописаних у новому законі умовах. «Компанії, розташовані в сусідніх країнах, вважають умови, пролобійовані Мінцифри, досить привабливими», — уточнює він.

Меморандум про взаєморозуміння між Binance та Мінцифри був підписаний ще наприкінці 2019-го.

За словами Олександра Борнякова, криптобіржам потрібно буде отримати тільки дозвіл на роботу в Україні. Ця процедура простіша, ніж ліцензування. До того ж, умови отримання дозволу будуть нескладними: реєструвати юридичну особу в нашій країні не доведеться. Головне — довести, що є необхідний розмір капіталу, а серед засновників немає осіб із санкційних списків.

Ще в міністерстві кажуть, що створення правового поля для віртуальних активів допоможе боротися з контрабандою. Зараз чимало тіньовиків розраховуються за товари криптовалютою. Відсутність держрегулювання цієї сфери, а значить і контролю, спрощувало завдання незаконного імпорту. Але новий закон закриє цю прогалину.

Втім, далеко не факт, що заявлені чиновниками грандіозні плани будуть втілені в життя. Адже новий закон тільки встановлює загальні правові рамки для гравців ринку. А ось всі дійсно важливі деталі регулювання роботи цього ринку будуть прописані в підзаконних актах. Вміщені в них нюанси можуть, як це частенько трапляється в Україні, поховати всі хороші ініціативи.

Тому зараз про перспективи, які відкриє новий закон для бізнесу та пересічних громадян — власників криптоактивів, можна говорити лише в теорії.

Для приватників: можливість судового захисту і неминучість податків

Одна з головних переваг, яку дає українським власникам віртуальних активів новий закон, — можливість захистити свої права.

«В даному випадку з боку держави захист споживачів превентивний. Полягає він у ліцензуванні діяльності, пов'язаної з віртуальними активами. А це, в свою чергу, накладає на учасників ринку певні вимоги і зобов'язання.

Регулятором ринку віртуальних активів визначено Мінцифри. Одним із його завдань буде також захист споживачів (власників або інвесторів криптоактивів). По суті, так само працює регулювання банківських, фінансових та страхових послуг", — пояснює Дмитро Палющенко, адвокат практики супроводу бізнесу Juscutum.

Закон, по суті, визнає таке явище, як віртуальний актив і можливість володіння ним.

«Право власності на віртуальний актив набувається за фактом його створення, укладення та виконання відповідної угоди. Таким чином у реальних власників криптоактивів з'являється можливість судового захисту своїх прав на них», — пояснює Дмитро Заковоротний, юрист ЮК Riyako&Partners.

Але, як уточнює радник Expatpro Тетяна Ященко, правовий захист нашої держави власник віртуального активу зможе отримати, якщо юрисдикція України буде застосовна. «Якщо операції проводяться за межами країни і через незареєстровані тут системи — це, скоріше за все, не спрацює», — говорить вона.

А ось розписана багатьма можливість розраховуватися в Україні біткоїнами перебільшена. Єдиним платіжним засобом на території країни залишається гривня. Про внесення цієї норми в закон окремо наполіг Нацбанк. Але, скажімо, розраховуватися криптовалютною карткою за придбані в Україні товари і послуги все ж буде можливо. В цьому випадку відбувається така ж конвертація, як при розрахунках валютної карткою.

Наприклад, засновник monobank Олег Гороховський ще влітку говорив про завершення роботи над проєктом створення біткоїнової картки. Власні рішення для фанатів криптовалют створюють і платіжні системи.

Так MasterCard вже пропонує клієнтам картки, за допомогою яких можна розплачуватися криптовалютами. Поки що вони підтримують тільки стейблкоїни (криптовалюти, прив'язані до базового активу, — скажімо, того ж долара США). Цього року Visa спільно зі стартапом BlockFi випустила кредитну картку, кешбек за використання якої нараховується в біткоїнах.

«На кінець літа наша компанія працювала з 54 криптокомпаніями, що дозволяють витрачати нові цифрові валюти на споживчі цілі. Також ми співпрацюємо з 54 криптоплатформами за картковими програмами, які полегшують конвертацію і оплати в цифрових валютах», — в інтерв'ю «Мінфіну» розповіла Віра Платонова, старший віцепрезидент і регіональний менеджер Visa в Україні, Грузії, країнах СНД і Південно-Східної Європи.

Для реалізації таких проєктів і співпраці необхідна легітимність криптовалют у країні. Тому після того, як закон про віртуальні активи набере чинності в Україні, напрацювання компанії стануть доступними і нашим споживачам.

Але нові можливості будуть пов'язані для громадян і з новими обов'язками — платежі з використанням криптовалют підпадають під фінмонторінг.

«Визначення віртуальних активів і механізми відстеження цих коштів закладено в новій редакції антивідмивного закону, яка була прийнята трохи більше року тому. Суб'єктом фінмоніторингу визначено Мінцифри. Але без рамкового закону було неможливо створити відповідну структуру, регламенти, підзаконні акти тощо. Тепер ця робота буде запущена», — пояснює депутат Олексій Жмеренецький, співавтор закону «Про віртуальні активи».

Власне, при роботі з криптою діятимуть практично ті ж правила, що й при роботі з традиційними грошима.

«Ініціювання платежів на суму від 30 тис. гривень (як в Україні, так і за її межі), передбачає надання цілого набору даних про відправника (паспортні дані для фізосіб і реєстраційні дані для юридичних осіб), одержувача коштів (в т.ч. ідентифікатори електронних гаманців/унікальний номер фінансової операції тощо). Якщо сума перерахування менша, набір даних, які запитуватимуться для проведення операції, буде трохи меншим», — уточнює Тетяна Ященко.

Дмитро Заковоротний каже, що закон встановлює пряму заборону на проведення операції суб'єкту первинного фінмоніторингу — постачальнику послуг переказу віртуальних активів, якщо відсутня вся необхідна інформація. Правила фінмоніторингу розповсюджуватимуться і на роботу з криптобіржами.

І, нарешті, раз і назавжди буде вирішене питання з податками — всі, хто заробляє на віртуальних активах, повинні будуть платити їх зі своїх доходів.

Для бізнесу: новий варіант роботи з інвестором і розподілу власності

З набранням чинності нового закону, робота криптообмінників, кріптобірж та інших компаній, що надають послуги на ринку віртуальних активів, перейде під контроль держави. Йдеться про компанії, зареєстровані в Україні.

Це накладає на них певні зобов'язання, але натомість і вирішує частину серйозних проблем.

«Досі існувала певна складність з відкриттям рахунків для тих, чия діяльність так чи інакше пов'язана з віртуальними активами. Оскільки тепер ця діяльність отримала правове врегулювання, таких проблем більше не повинно виникати», — пояснює адвокат Дмитро Миколаївський, член експертної групи.

У клієнтів таких компаній також стане менше проблем. Наприклад, в минулому залишаться складнощі з банківськими переказами коштів на криптобіржі, на що неодноразово скаржилися наші читачі.

Одним із головних досягнень експерти називають запровадження нового механізму залучення інвестицій.

«Фізособи, як і зараз, зможуть купувати криптовалюту і випускати токени. Але за новим законом до цього процесу зможуть приєднатися і юридичні особи», — говорить Артем Афян.

А це відкриє нові можливості залучення фінансування. Підприємство, яке потребує оборотних коштів, зможе випустити токен, забезпечений своїми активами. Наприклад, сільгоспвиробники можуть випустити токен, забезпечений майбутнім урожаєм. Продаючи такі маркери, можна буде залучати інвестиції.

Покупець токена зможе отримати обумовлений обсяг пшениці при досягненні якоїсь дати, або перепродати токен у разі потреби в коштах.

Випуск токена дозволить оформляти часткову власність певних, часто неподільних, об'єктів, наприклад, тієї ж нерухомості, творів мистецтва або колекційних товарів.

Коли почнуть діяти нові правила

Новий закон запрацює не відразу.

«Документ передбачає півроку, як найменший термін, протягом якого закон набере чинності. Цей час Нацбанку і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку відведено для напрацювання відповідної підзаконної бази», — сказав директор департаменту стратегії та розвитку Національного банку України (НБУ) Арсен Макарчук в ході «круглого столу», організованого Інститутом Горшеніна за підтримки інтернет-порталу LB.ua.

Олександр Борняков каже, що депутатам також належить затвердити зміни і до Цивільного кодексу, щоб прописати всі нюанси. «Наприклад, процедуру нотаріального посвідчення права власності на віртуальні активи, передачі, успадкування. Механізм прийняття рішень щодо віртуальних активів, в тому числі і їх розподілу в разі виникнення спору, наприклад, при розлученні», — уточнює він.

Напрацювання змін до Цивільного кодексу займе до двох місяців, а весь процес — від внесення законопроєкту до парламенту до підпису президента — не менше півроку.

Мінфін разом із іншими профільними міністерствами займеться розробкою бухгалтерських стандартів ведення обліку віртуальних активів.

Але головна інтрига — прийдешні зміни до Податкового кодексу (ПК), які, окрім іншого, повинні встановити ставки податків на операції з віртуальними активами. Без змін до ПК не почне діяти і закон про віртуальні активи.

Виходячи з початкових пропозицій, фізособи повинні будуть сплатити з доходу від роботи з віртуальними активами 5% плюс військовий збір — 1,5%, податок на прибуток для юридичних осіб — ті ж 5%. Такий «пільговий» режим оподаткування пропонують ввести на 5 років.

Однак поки що це тільки проєкт.

«Зміни до Податкового кодексу вже готові. Однак питання податкових ставок все ще залишається відкритим — нас чекає серйозна дискусія, в тому числі і з Міністерством фінансів», — говорить Олексій Жмеренецький.