Чому знижуються фінринки
Учасники ринку, керуючись стандартною логікою, вважають, що інфляція в США і в світі найближчими роками зростатиме. А в цих умовах ФРС США, навіть незважаючи на всі свої запевнення, буде змушена почати процес щодо посилення монетарної політики. А посилення монетарної політики у вигляді підвищення основної ставки ФРС завершить період м'якої монетарної політики регулятора, що неодмінно негативно відіб'ється на фінансовому ринку.
Тому практично будь-яка думка про зростання інфляції призводить до того, що фінансові ринки починають знижуватися. Адже в звичному розумінні, в разі зростання поточної інфляції вище цільового рівня 2%, ФРС США повинна буде почати підвищувати свою основну ставку, щоб зробити вартість грошей дорожче і за рахунок цього зменшити їх пропозицію, що теоретично повинно протидіяти зростанню інфляції.
Читайте також: Інфляція, ставка ФРС і курс долара — як відреагують ринки в 2021 році
Як ФРС змінила підхід до зростання цін
Але голова ФРС Джером Пауелл неухильно, як мантру, повторює, що ФРС триматиме низькі ставки довгий час. Більш того, ФРС ще минулого року говорила, що допускає зростання інфляції вище цільового рівня 2% і не бачить в цьому проблеми.
У той же час ФРС почала використовувати досить хитру позицію, при якій для регулятора важливий не поточний рівень інфляції, а її середнє значення.
І, наскільки я розумію, ФРС в даному випадку має на увазі, що може не посилювати свою політику, навіть якщо інфляція зросте вище 2%. Для ФРС в даному випадку буде важлива середня інфляція накопиченим підсумком за кілька років.
Наприклад, якщо протягом 3 років інфляція становитиме 2% на рік, то її загальна величина за цей час складе 6,1%. Але, за логікою ФРС, якщо в перший рік інфляція складе 1,8%, в другий — 1,3%, то для того, щоб загальна величина за 3 роки склала 6,1%, на третій рік вона може прискоритися до 2,8%. У цьому випадку її середнє значення не перевищить 2% і це не буде проблемою для ФРС.
Читайте також: Дефіцит бюджету США в лютому підскочив майже в два рази
Такий підхід залишає ФРС маневр для того, щоб протягом тривалого часу ігнорувати зростання інфляції і не посилювати свою політику, як того вимагає теорія. А, зважаючи на те, що в період коронакризи інфляція в США була дуже низькою, для вирівнювання її середнього значення у ФРС з її новою логікою залишається досить великий ресурс для бездіяльності.
Ризики нової інфляційної політики
На практиці це може означати, що за півроку, коли інфляція почне зростати, ФРС не реагуватиме на її зростання і не підвищуватите свою ставку. Виникає питання: чому ФРС зайняла таку позицію і заздалегідь підготувала собі умови, щоб не протидіяти зростанню інфляції?
Адже в підсумку може вийти шокова ситуація, коли до кінця поточного року інфляція зросте до 2,5−3%, але її середнє значення за 2 або 3 роки буде не більше 2%, а тому ФРС не зреагує.
Читайте також: Конгрес США остаточно схвалив антикризовий пакет Байдена на $1,9 трильйона
Вже наступної весни через бездіяльність ФРС інфляція може підскочити до 4%. Але, що ще важливіше, її середній рівень за 2−3 роки також почне різко зростати, зобов'язуючи ФРС діяти. ФРС, яка має ставку від 0% до 0,25%, вже не зможе почати процес плавного підвищення ставки. Адже між інфляцією і рівнем ставок утворюється величезний розрив.
Тому ставку в класичному розумінні доведеться підвищувати дуже швидкими темпами, що загрожує величезним шоком для фінансового ринку США і світу.
Маневр із середнім значенням 2% допоможе ФРС лише в короткостроковій перспективі. Далі проблема може посилитися і сама ФРС поставить себе в глухий кут.
Розмір ставки ФРС вже не важливий
Дану просту калькуляцію ФРС не може не бачити. Однак Джером Пауелл постійно говорить про те, що ФРС не реагуватиме на зростання інфляції. У чому ж причина такої позиції регулятора США?
Я припускаю, що ФРС вже зрозуміла для себе, що безсила проти майбутнього зростання інфляції. І, що ще гірше, у ФРС напевно зрозуміли, що підвищення так званої основної ставки вже просто не зможе протистояти інфляції.
У теорії, підвищення ставки має вилучити з фінансової системи зайві гроші і перешкодити зростанню інфляції. Але в поточних реаліях підвищення ставки майже до будь-якого рівня практично ніяк не змінить обсяг первинної пропозиції доларів, тому що звична теорія вже не працює.
ФРС США має на своєму балансі казначейські папери США в обсязі $4,8 трлн. та іпотечні облігації на суму $2,1 трлн. Загалом, обидві ці цифри дають величину в $7 трлн. Щоб купити всі ці облігації, ФРС надрукувала долари і таким чином наповнила ними фінансову систему.
Жодне підвищення ставки на будь-яку величину не поверне ці долари назад. Для того, щоб вилучити ці долари з циркуляції, ФРС потрібно продати казначейські та іпотечні облігації зі свого балансу. Але така дія, враховуючи величину балансу ФРС, практично неможлива.
Основна ставка ФРС в таких реаліях перетворилася на номінальний інструмент, який не може вплинути на рівень грошової бази і на грошовий агрегат М1. І, мабуть, у ФРС чудово усвідомлюють, що на поточний момент не кредитування від ФРС наповнило фінансову систему ліквідністю.
Усвідомлюють те, що основним інструментом наповнення фінансової системи доларами стала монетизація боргу уряду США і ринку іпотечних облігацій. У цих реаліях зміна ставки і її значення носить вже більше індикативний характер.
Ставка ФРС стала просто орієнтиром без реального наповнення змістом. Через те, що ФРС влив у систему $7 трлн. шляхом викупу облігацій, банки просто не мають потреби в кредитах ФРС. Наприклад, на 23 лютого 2021 року на балансі банківської системи США на залишках значилося $3,4 трлн. вільних грошей із загальної величини активів в розмірі $20,8 трлн. Тобто, обсяг кеша становив 16,5% від активів. Для порівняння: у докризовому 2007 році цей показник становив лише 3−4%.
Світ очиститься від боргів
Основна ставка ФРС, проте, залишається все ж важливим інструментом, але тільки як орієнтир для інших ставок і дохідностей. У цьому випадку мова вже не йде про обсяг грошової бази і величину агрегату М1. Ставка залишається важливою для так званого агрегату М2 і його співвідношення до М1, тобто, вона залишається важливою для швидкості циркуляції грошей.
У січні 2021 року співвідношення між двома цими показниками становило всього 2,8 одиниці. Агрегат М1 становив $6,7 трлн. а М2 — $19,4 трлн. Для порівняння: в докризовому 2007 році це співвідношення становило до 8 одиниць. Тобто, гроші циркулювали значно краще, ніж зараз. А тому в цьому питанні у ФРС дійсно немає ніякої необхідності підвищувати ставку. Поточна ситуація з надмірним зростанням М1 пов'язана не зі ставкою, тому регулювання ставки зараз взагалі не змінить ситуацію з обсягом ліквідності.
Чисто теоретично, перед ФРС зараз стоїть дуже своєрідне завдання. З одного боку, потрібно зменшувати обсяг грошей по агрегату М1, що зробити неможливо, з іншого — стимулювати зростання агрегату М2. Ситуація абсолютно нестандартна, тому що такого ще ніколи не було, і ФРС експериментує.
У цьому новому експерименті в майбутні роки може скластися дуже дивна ситуація, коли ставка ФРС буде нижчою за рівень інфляції. Що, в свою чергу, тягнутиме решту ставок за кредитами і дохідностями донизу, незважаючи на інфляцію.
Це буде дивний світ, де з поправкою на інфляцію від'ємні ставки будуть нормою.
Тобто, за зберігання грошей доведеться платити. У цій ситуації світ, який сьогодні потопає в боргах, буде очищатися. Тому що в такому варіанті борги будуть знецінюватися самі по собі, що вже відбувається. А зростання вартості активів може продовжитися, тому що фінансові бульбашки в цих умовах будуть закономірністю.