Єврооблігації, на відміну від облігацій, випущених у країні, мають одну дуже важливу особливість — вони випускаються поза правовою системою країни-боржника та їх регулювання не підконтрольне жодній державі світу.
Звідки взялися євробонди
Після Другої світової війни через швидку післявоєнну відбудову європейської економіки відсоткові ставки в Європі були вищими, ніж у США. Тому американські інвестори прагнули купувати європейські облігації для отримання більшого доходу, а європейські компанії хотіли розмістити свої випуски облігацій у США, щоб дешевше позичати.
Читайте також: Що таке дохідність ОВДП і як її порахувати
Для Штатів такий стан речей провокував зростання відтоку капіталу в Європу. Щоб не допустити цього, США почали вводити для іноземних компаній обмеження щодо розміщення своїх облігацій. У відповідь на ці кроки американської влади у 60-х рр минулого століття банки різних країн почали об'єднуватися, щоб обійти обмеження і дати можливість компаніям з різних країн залучати гроші світових інвесторів.
Найочевиднішим рішенням цього завдання стало розміщення облігацій на ринках Європи. Тому облігації і отримали назву «єврооблігації». Але оскільки мова йшла про іноземних інвесторів, то банки не могли просто взяти і переїхати, припустимо, в Лондон або Цюріх і випустити облігації на внутрішніх умовах Великобританії або Швейцарії.
Банкам потрібно було зробити так, щоб нерезиденти могли вільно купувати і продавати облігації компаній, не потрапляючи під юрисдикцію і податки цих країн. А компаніям, які розміщують облігації, не потрібно було б реєструватися в цих країнах. Тому банки, по суті, створили наднаціональний ринок капіталу. Єврооблігації розміщувалися на біржах різних країн і їх купували інвестори з різних країн.
Читайте також: Скільки можна заробити на проблемах країни
У 1969 р найбільші оператори на ринку єврооблігацій створили саморегульовану організацію — Асоціацію міжнародних облігаційних дилерів (Association of International Bond Dealers) зі штаб-квартирою у Швейцарії. Сьогодні вона називається Міжнародна асоціація ринку капіталу (ICMA). Асоціація, що включає сотні членів (в основному банки) з десятків країн, регулює ринок єврооблігацій на основі англійського права, але прямо не підпорядковується йому.
Ринок єврооблігацій має наднаціональну природу і не залежить від волі окремої держави. Саме ця перевага і стала визначальною для розвитку ринку єврооблігацій. При цьому євробонди можуть розміщуватися в різних валютах.
Переваги для держави-позичальника
Наприклад, Україна прагне позичити гроші під менший відсоток за межами країни. Якби не було ринку єврооблігацій, то нашій країні довелося б прийти, скажімо, до уряду сусідньої Польщі або Франції з проханням продати там свої облігації і вивезти гроші з цих країн.
Але розміщення боргових паперів іноземними контрагентами завдає прямої шкоди платіжному балансу будь-якої країни. Тому в рамках національних ринків капіталу сьогоднішній світ із зовнішніми запозиченнями на трильйони доларів навряд чи б був взагалі можливий.
І Україні, як й іншим країнам, довелося б позичати за допомогою прямих кредитів за міждержавними угодами. Але в цьому випадку обсяги запозичень були б дуже обмеженими.
Наявність ринку єврооблігацій (а вони сьогодні торгуються на багатьох біржах світу і в Європі, і в Азії) не несе загрози платіжному балансу окремих країн. Адже відтік грошей за облігаційними позиками компенсується припливом грошей від міжнародних інвесторів: щоб купувати єврооблігації, вони тримають свої гроші в цих фінансових центрах. Тому держави не опиралися розвитку наднаціональної інфраструктури зі створення міжнародного ринку капіталу приватними банками.
Що отримує інвестор
Для інвесторів ринок єврооблігацій надав широкі можливості з вкладень без державних кордонів. Інвестору більше не потрібно було розбиратися в законодавствах різних країн, щоб купити їх боргові папери або папери місцевих компаній.
Загальні і єдині правила, глобальний ринок капіталу дозволяє будь-кому, в тому числі українцям, через міжнародних брокерів або міжнародні банки інвестувати в облігації різних країн. Якщо хтось хоче купити облігації будь-якої країни або компанії, у яких є випуски єврооблігацій, то будь ласка — в сучасному світі немає обмежень.
ОВДП та євробонди: «плюси» та «мінуси»
Перевага єврооблігацій України, в порівнянні з ОВДП, полягає у вищому рівні надійності таких вкладень. Борг у вигляді єврооблігацій не може бути скасований владою України, жоден внутрішній закон не може змінити умови запозичень. Такий борг можна назвати вічним, а для інвестора це тільки «плюс». ОВДП все ж таки підпорядковані національному законодавству і тому мають залежність від влади країни.
Майже за кожним випуском українських євробондів на зовнішніх ринках щодня відбувається безліч операцій. Плюс до цього у міжнародних брокерів є торгові термінали з інтернет трейдингом, який дає можливість самостійно здійснювати операції, бачачи і графік торгів, і безпосередні заявки учасників торгів.
В українських бірж зараз не працює інтернет трейдинг, а тому операції можливі тільки за дорученням. Але вирішення цього питання — справа часу. І українці зі свого комп'ютера, сподіваюся, дуже скоро зможуть самостійно здійснювати операції на внутрішньому ринку.
У ОВДП є два дуже сильних козиря. Перший — вища дохідність (у порівнянні з євробондами з однаковим терміном погашення і валютою розміщення). Другий — оподаткування. Хоч з державних облігацій України і не потрібно платити податки, з євробондами можуть виникнути складнощі.
Формально податки з них теж платити не потрібно, але оскільки держава не бачить операції за кордоном і, відповідно, не знає звідки з'явився дохід, українському інвестору ще потрібно довести природу отриманого прибутку.
Однак це питання може бути знівельовано, якщо купувати єврооблігації на українських біржах, де вони теж торгуються, але в цьому випадку не буде інтернет трейдингу. Або ж можна купити єврооблігації на міжнародному ринку через українського брокера, який працює у партнерстві з міжнародним брокером.
Тоді буде й інтернет-трейдинг, і необхідні документи для звітності.
У єврооблігацій є один «мінус». Євробонди на світових ринках зазвичай торгуються великими лотами по $ 100 тис і більше. Тобто, купити єврооблігацій на меншу суму просто не вийде. Але Україна легально дозволяє виводити за кордон до 100 тис. євро на рік на інвестиції. Тому у потенційного інвестора з України виходить казус у вигляді невеликого вікна для інвестицій в єврооблігації, що дуже незручно.
Читайте також: Скільки можна заробити на достроковому продажу ОВДП
Головний же «плюс» в інвестуванні у ринок єврооблігацій полягає в тому, що можна спершу купити українські євробонди, після продати їх і через пару хвилин купити євробонди, наприклад, Шрі-Ланки, Єгипту, Іспанії, Samsung або компанії з Чилі, що видобуває мідь. Адже ринок єврооблігацій відкриває можливість купувати євробонди тисяч різних емітентів з усього світу.