Мене часто запитують, чи мають наші родовища літію хоч якийсь шанс привернути увагу справжніх інвесторів, і чи є у цих родовищ якесь світле майбутнє? Хочу пояснити, що сьогодні немає дефіциту літію у світі. Це підтверджений факт. Ми навіть бачимо серію зупинок та простоїв із боку профільних операторів. Ми також бачимо серію суттєвих оптимізацій планів гірничих робіт.

Ми всі бачили вкрай негативну та небезпечну ситуацію, яка розгорнулася навколо австралійської Mineral Resources, яка була змушена направити в простій свій ГЗК «Bald Hill» у Західній Австралії у звʼязку з падінням світових цін на літій. Вертикально-інтегрована Arcadium Lithium оголосила, що направить в простій весь видобувний комплекс свого родовища «Mt Cattlin» в середині 2025 року та поставить на паузу видобувний проєкт «Galaxy» в Канаді. Такі компанії, як IGO, Liontown Resources, Pilbara Minerals та світовий гігант Albemarle, знижують обсяги видобутку та виробництва.

Ключові чинники: висока собівартість, низькі світові ціни, профіцит продукції, китайське технологічне домінування та надвеликий ціновий та кількісний тиск на світовий ринок із боку інтегрованих китайських гігантів (які готові працювати в мінус та «виносити» конкурентів).

В секторі критичних мінералів і в гірничодобувній промисловості загалом всі дивляться на динаміку світових цін та на прогноз цієї динаміки в довгостроковому періоді, щоб прорахувати економіку проєкту. Це питання економічної доцільності. Як ви думаєте, чи можемо ми бути цікавими для іноземних інвесторів та операторів, коли ми пропонуємо непідготовлені родовища з шахтним способом видобутку та з нашою абсолютно неконкурентною ціною електроенергії?

Скільки коштує літій

Тут також повʼязане питання щодо «cutoff grade». Мінімальний рівень корисного вмісту руди для того, щоб ця руда вважалась економічно-доцільною. Розрахунок ведеться, з огляду на світові ринкові ціни та тенденції. Я можу сказати, що наступні 2−3 роки, ми будемо жити у реаліях значного профіциту літію. Світові ціни залишаться низькими. Давайте забудемо про ціну у $85 за 1 кг гідроксид літію, яку ми бачили в грудні 2022 року. Мені здається, що коридор $10−25 за 1 кг — це реальність на найближчі 2−3 роки. Можливо, навіть на найближчі 5 років. І це я говорю про коридор. Не бачу фундаментальних чинників, щоб середня ціна найближчі 2−3 роки змогла подолати рівень у $15 за 1 кг. Ми перебуваємо в реаліях справжнього профіциту.

Як я вже сказав, собівартість видобутку та переробки в українських реаліях буде набагато вищою, ніж в Австралії, Аргентині, Чілі, та, звісно, в Китаї. Це означає, що, навіть якщо хтось теоретично візьме на себе українські ризики та проведе геологічну розвідку, буде проблема підтвердити нормальні рівні «cutoff grade» руди у достатній кількості для сталого часового горизонту проєкту.

Не забуваємо, що CAPEX-інвестиції в таких проєктах дуже високі. Навіть якщо побудувати шахти та ГЗК за сотні мільйонів доларів, необхідно будувати електрохімічну переробку. Для розуміння: комбінат із виробництва гідроксид літію в Квінані (Австралія) коштував Tianqi Lithium $700 млн. Паспортна потужність 24 тис. тонн гідроксид літію. Північноамериканській проєкт гіганта Albemarle на 50 тис. тонн гідроксид літію (з можливістю швидкої експансії до 100 тис. тонн) коштує $1,3 млрд. Ще раз підкреслюю, це тільки електрохімічний комплекс.

Як визначити якість родовищ

Базисом для розрахунку ціни та собівартості у твердих мінералах літію є «SC6». Тобто сподуменовий концентрат із 6% контентом літію. У нас у Кіровоградській області багато петаліту, і також є сподумен. Є рудопрояви та ділянки, де відразу знаходяться сподумен та петаліт. Я сотню разів пояснював, чому я не вірю в петаліт, і чому петаліт є абсолютно економічно недоцільним для інтеграції в зелені технології та акумуляторні вартісні ланцюги. Найкращий практичний доказ цьому: фундаментальна проблема збагачення та переробки «бідного» петаліту, порівнюючи із сподуменом, та як результат — відсутність петаліту у сучасних акумуляторних вартісних ланцюгах. Необхідно переробити значно більшу кількість руди, щоб вийти на кількість літію, як у сподуменовому «SC6».

Не акцентуватиму увагу на тому, що Шевченківське родовище втрачено (Донецька область). Шевченківське родовище було досить адекватним за якістю родовищем (сподумен), але навіть там потенційний видобуток був під великим питанням у звʼязку з високою собівартістю шахтного видобутку та дуже високого рівня CAPEX-інтенсивності проєкту.

Читайте також: Чи здатна Україна розрахуватись за допомогу США природними ресурсами

Тому тезис — «приходьте до нас, у нас є літій» із самого початку некоректний та проблемний. Родовища не підготовлені. Конкурентні переваги відсутні. Фундаментальні економічні чинники — вкрай негативні. Конʼюнктура світових ринків сформована так, що такий гравець, як Україна, навряд чи зможе зайти. Можливо, варто сконцентрувати увагу та зусилля на інших мінералах, металах та матеріалах?